Хто ви, пане Саакашвілі?!
Оприлюднивши “Топ-5 корупціонерів”, губернатор Одещини дав зрозуміти, що готовий стати прем’єр-міністром України
фото: прес-служба Президента
Рік закінчується, спливають терміни недоторканності уряду, поважні іноземні гості приїжджають до України, щоб похвалити чи посварити політиків за їхню роботу, а Кабмін сподівається, що МФВ від нього не відвернеться через проблемний бюджет. Доволі звичайні передноворічні клопоти. Але зараз до них додався ще й грузинський фактор.
Людина-сюрприз Михеїл Саакашвілі вже неодноразово дивував. Епатажне руйнування парканів навколо маєтків олігархів та звинувачення в рекеті працівників прокуратури, а потім ще й відвертий конфлікт із оточенням Арсенія Яценюка – цим усім Саакашвілі привертав увагу української публіки впродовж свого головування в Одеській області, що розпочалося 30 травня 2015-го.
За місце губернатора Саакашвілі вже поплатився – 4 грудня його позбавили грузинського громадянства. Та чого він може коштувати українській владі? Арсенієві Яценюку щонайменше – спокійного сну, бо звинувачення екс-президента Грузії напередодні його річного звіту можуть позбавити Арсенія Петровича прем’єрського крісла.
Відвертість чи вибіркова правда?
Хрестоносець у боротьбі з корупцією – такий образ з дня в день створює собі Михеїл Саакашвілі. Він неодноразово критикував Кабінет Міністрів. Яценюк, мовляв, оточив себе людьми, які привласнили найбільші фінансові потоки держави, і відмовляється вислухати губернатора Одещини, коли той хоче розкрити йому чимало корупційних схем.
У відповідь на таку байдужість Михеїл Саакашвілі вирішив виступи публічно, про що попереджав заздалегідь, створюючи великий ажіотаж у медіа. Й так, апогеєм відвертості по-саакашвілівськи стало 6 грудня.
Саме тоді відбулася конференція “Одеська антикорупційна ініціатива”, де від губернатора Одещини прозвучали прізвища головних корупціонерів країни. Цих людей – п’ятеро: Рінат Ахметов, Микола Мартиненко, Андрій Іванчук, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ.
Нічого нового, здавалося б, і не сказав, але окрім прізвищ, він назвав і цифри.
Зі слів Саакашвілі, Рінат Ахметов завдяки заниженим тарифам на вантажні перевезення заробляє більше $ 2 млрд на Укрзалізниці.
Вже традиційно звинуватив Саакашвілі й Миколу Мартиненка, народного депутата від фракції “Народний фронт”, який нещодавно повідомив, що складає депутатський мандат. На його совісті, мовляв, 700 млн державних грошей від Одеського припортового заводу (ОПЗ), Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), Енергоатому та Східного гірничо-збагачувального комбінату. Раніше Саакашвілі закидав Мартиненкові, що той уклав грабіжницький контракт із закупівлі газу на ОПЗ, в наслідок якого нардеп міг привласнити 90 мільйонів доларів.
Зі слів Саакашвілі, 240 млн – втрати Укрспирту, ці кошти йдуть до кишені Андрія Іванчука, також члена партії “Народний фронт”.
Ігор Коломойський через ПриватБанк і Укрнафту завдає збитків державі у розмірі 2-2,5 млрд дол., – заявив очільник Одеської ОДА.
Не забув він і про Дмитра Фірташа. Цей, мовляв, відмиває в України 500 млн дол., а Кабмін хоче найближчим часом “повернути” йому близько 200 млн дол.
Михеїл Саакашвілі підрахував: через корупційні схеми Україна щороку втрачає близько 5 млрд дол., а держпідприємства – близько 120 млрд грн прибутку. “У цьому беруть участь і Національний банк, і уряд, і партійні боси”, – цитує Саакашвілі “Українська правда”.
Він додав, що є і менші за масштабом корупційні схеми, зокрема в закупівлі ліків, ремонті доріг, на митниці, проти них борються, але безрезультатно.
Реакція на заяву
Заявити про те, що Україна – держава корумпована, не означає порушити заборонену тему, розвінчати табу. Про це говорять всі і всюди, та й прізвища навряд чи когось здивували.
Але той спосіб, у який Саакашвілі назвав корупціонерів, заставило відреагувати всіх. Голова Антикорупційного бюро Артем Ситник сказав: “Слова Саакашвілі можуть стати причиною відкрити кримінальне провадження. А Юрій Луценко, очільник фракції БПП, закликав Яценюка відповісти на звинувачення й документально все підтвердити або спростувати у Верховній Раді в п’ятницю, – інформує “Українська правда”.
Саакашвілі і революція
“Якщо найближчим часом уряд і правоохоронні органи не почнуть боротися з корупцією, то це призведе до нової революції”, – таким словами закінчив свій вже славнозвісний виступ Саакашвілі 6 грудня.
А революції він не боїться. Губернатор був частим гостем на українських протестах 2004-го та 2013-го. Та й у Грузії він прийшов до влади в результаті Трояндової революції 2003-го, що розвивалася за сценарієм, подібним до Помаранчевої. Відтоді Саакашвілі заручився підтримкою Заходу. Зрештою, місцем одеського губернатора він завдячує Євромайданові, що вимагав радикальних змін.
Заявити про те, що Україна – держава корумпована, не означає порушити заборонену тему, розвінчати табу
Безстрашність Саакашвілі перед протестами засвідчує й повідомлення його заступника Олександра Боровика. Він закликав усіх прийти під будівлю Верховної Ради у вівторок, 8 грудня. “Треба йти під парламент і вимагати відставки Яценюка. Нестерпно дивитися на це. З одного боку корупційні схеми, що замикаються на ньому, а з іншого – відсутність структурних реформ. І все це у виконанні пост-совдепівського політика”, – написав він у понеділок на своїй сторінці в Facebook. Потішити користувачів соцмережі може й новостворена група “Рік кролика закінчився”, куди вступають усі прихильники відставки Арсенія Петровича.
Проте, чому йти під Верховну Раду саме 8 грудня? Звітувати ж про рік роботи Яценюк буде в стінах парламенту 11-го, в п’ятницю. Безсумнівно, це пов’язано з тим, що у вівторок у Верховній Раді виступить віце-президент США Джо Байден. Він – єдиний адресат усіх дійств, самотній глядач на виставі, що відбуватиметься під стінами ВРУ.
За кого граєте?
За відвертість та затятість губернатора Одещини недолюблюють прихильники Арсенія Петровича. “Вчора пан Саакашвілі видав чергову “чорнуху” проти прем’єра Яценюка, розбавлену звинуваченнями проти олігархів, інших чиновників (певно, щоб не звучало дуже прямолінійно), але без жодного прізвища з оточення президента”, – написав на Facebook парламентар Михайло Хміль, член “Народного фронту”. Зрозуміло, вважати його людиною незацікавленою – не можна, проте і висновки не назвеш необґрунтованими.
Справді, “людей Президента” пильне око очільника Одеської ОДА не помічає. Йдеться передусім про Ігоря Кононенка, якого називають сірим кардиналом БПП.
Взявши це до уваги, можна припустити: Петро Порошенко устами Саакашвілі усуває Яценюка, який приївся йому, як гірка редька. Зрештою, пішовши на різку критику Кабміну, Саакашвілі натякнув: із завданнями прем’єрства він упорається краще.
Проте керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко іншої думки. “Це сутичка між Саакашвілі та Яценюком. Формально губернатор Одеської області – ставленик глави держави, але не варто забувати, що це призначення було нав’язане ззовні. І Саакашвілі аж ніяк не завжди й не у всьому погоджує свою позицію з Порошенком.”, – цитує Бондаренка “Дзеркало тижня”.
Розмови про Саакашвілі-прем’єра – не нові. Ще у вересні на сайті Президента петиція за призначення Саакашвілі прем’єром набрала необхідних 25 тисяч підписів. Тоді Порошенко відповів жартуючи: “Саакашвілі буде прекрасним прем’єром. Грузії”, – цитує Президента Корреспондент.net.
Але що робити тепер, коли в Грузії Саакашвілі перетворився на політичний труп? Залишилося чекати, коли широкій душі грузинського мрійника стане затісно на Одещині й він складе конкуренцію не те, що Арсенієві Петровичу, а й самому Петрові Олексійовичу.
Тарас Березовець, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications:
– Незалежно від того, що ви думаєте про Арсенія Яценюка, спроба зробити з нього хрещеного батька української корупції, та ще й за день до суперважливого візиту віце-президента США Джо Байдена, має присмак політичної багатоходівки.
Тим паче, що не назвали прізвищ багатьох персонажів, які точно заслуговували на те, щоб опинитися в “списку Міші”. Суспільство настільки розпечене бездіяльністю правоохоронних структур по боротьбі з корупцією, що часто готове клюнути на будь-яке резонансне обвинувачення, особливо на адресу перших людей країни.
Тут Михеїл Саакашвілі не має рівних. Рейтинг довіри до нього високий, а різкі випади в бік чиновників місцевого та центрального рівня, викладені на Youtube, збирають сотні тисяч переглядів. Врахувавши досвід Саакашвілі і недавнє рішення влади Грузії позбавити його грузинського громадянства, видно, що одеського губернатора практично виштовхали в українську велику політику.
Що робити, якщо масштаб Одеси замалий, а похвалитися серйозними досягненнями в області ти не можеш? Потрібно ставити вищу планку. Планка ця давно відома, і постійне заперечення самого Михеїла тільки посилює інтерес до його амбіцій.
Саакашвілі націлився на посаду прем’єра, тим більше, що це прагнення підтримає певна частина креативного класу та американських лобістів. Але є проблема. Немає своєї політичної сили і немає своєї фракції в Раді. Що робити? Відповідь зрозуміла: перше – почати створювати свою партію, друге – заявити претензії на крісло, третє – домагатися дострокових виборів. Перше і друге вже де-факто зроблене, залишилося третє.
А як же боротьба з корупцією? Запевняю – буде. З екранів телевізорів, зі всіляких ток-шоу і роликів. Не впевнений, правда, що це матиме практичні наслідки. Але ми маємо справу з Саакашвілі, тож шуму буде багато, гарантовано. (Facebook).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
