Держбюджет-2016: чого не дочекаємось?

Нарешті Україна побачила, як уряд планує фінансове життя держави на 2016 рік. Як обіцяли, проект Закону “Про державний бюджет” вийшов у світ разом із детальним описом податкової реформи. Основна її мета – зробити Україну привабливою для інвесторів і зручною для бізнесу. Але сумнівно, що звичайні громадяни відчують вітер змін.

Наразі Міністерство фінансів України оприлюднило лише загальні цифри, що стосуються витрат і прибутків, стандартних соцвиплат і дотацій тимчасово окупованих територій.

Без додатків, у яких вказують, скільки і на що держава виділить грошей, висновки робити складно. Проте вже з такої неконкретної інформації стає видно: узгодити запропонований проект бюджету і податкової реформи з Верховною Радою буде непросто.

Бюджет – дефіцитний

Наступного року Україна витрачатиме більше, ніж отримуватиме. В принципі, нічого нового. Чиновники сподіваються отримати 598 млрд грн. Витрачати ж доведеться більше на 84 млрд – загалом 674 млрд грн.

Тобто дефіцит бюджету становитиме приблизно 4%. Саме цей показник може перешкодити всім гіпотетичним успіхам податкової реформи, адже раніше міністр фінансів України Наталія Яресько заявляла: аби податкова реформа дійсно допомогла українському бізнесу та відновила інвестиції, її потрібно здійснювати за дефіциту бюджету, що не перевищує 3,7%.

Такий дефіцит означає і те, що Україна може виявитися неплатоспроможною під час року, тобто не бачити їй фінансової допомоги від міжнародних структур, зокрема Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Чиновники сподіваються на річну інфляцію 12%, а раніше вже було відомо: орієнтується Кабмін на курс долара 24,1 грн на початку року, до кінця 2016-го він мав би сягнути 24,4 грн, а наприкінці 2017-го – 24,9 грн.

Соціальні стандарти зростуть на 12%

У бюджеті на наступний рік передбачили, що прожитковий мінімум з 1 січня 2016 року становитиме 1330 грн, з 1 травня – 1399 грн, а з грудня – 1496 грн. У 2015 році цей показник дорівнював 1176 грн у січні та 1330 грн у вересні.

Зарплата також збільшуватиметься, але поступово: з 1 січня вона дорівнюватиме 1378 грн, як і зараз, з 1 травня – 1450 грн, з 1 грудня – 1550 грн. Цього ж року мінімальна заробітна плата збільшилася з 1218 до 1378 грн.

Видно, що найсуттєвіше збільшення виплат запланували на кінець 2016 року, у грудні, тож українці не встигнуть насолодитися сотнею гривень надбавки.

Позитивний ефект від збільшення зарплат має підсилити податкова реформа. Вона скасує податок на зарплату – єдиний соціальний внесок 3,6%. Під оподаткування підпадатимуть лише доходи, що перевищують один прожитковий мінімум (сьогодні не оподатковують тільки половину прожиткового мінімуму).

Державний бюджет передбачив, що зросте прожитковий мінімум і для непрацездатних осіб – із 1074 грн у січні до 1208 грн у грудні 2016 року (у січні 2015-го цей показник становив 949 грн, з вересня – 1074 грн).

Сьогодні оподатковують пенсії, що перевищують три розміри мінімальної заробітної плати (3654 грн), тобто 478,2 тисячі пенсіонерів платить податок. Якщо податкову реформу підтримає Верховна Рада, то податок платитиме лише 187 тисяч пенсіонерів.

фото: ЕВА

Скорочення надходжень

Податкова реформа зменшує надходження до бюджету від платників податків. Вона мала би скасувати імпортний збір, запроваджений у лютому 2015-го, та знизити податкове навантаження на роботодавця (замість 41% єдиного соціального внеску – 20%). На 23,8 тисячі зменшиться й кількість платників податку на додану вартість, бо підвищать поріг обов’язкової реєстрації з одного до двох мільйонів гривень річного обороту.

У державному бюджеті скоротили й перерахування від Національного банку України. Він мав би заплатити до бюджету країни 34,06 млрд грн, а це майже вдвічі менше, ніж цього року (60,5 млрд).

На шкоду громадян

Проте зменшення податку на працю фізичних осіб не означає, що жити їм стане легше, адже зростуть так звані непрямі податки, тобто вартість товарів і послуг. Це стосується передусім нерухомого майна, газу та акцизів на алкоголь і тютюн, які збільшаться подекуди в п’ять разів.

На благо бізнесменів

Чимало говорили про те, що податкова реформа повинна змінити бізнес-клімат в Україні, привабити інвесторів і створити сприятливі умови для розвитку підприємництва.

У проекті реформи Мінфін зрівняв ставки всіх податків до 20%. Це стосується податку на дохід фізичних осіб (ПДФО), податку на додану вартість (ПДВ), єдиного соціального внеску (ЄСВ) і податку на прибуток (ПНП).

“Єдина ставка податку важлива не лише тому, що це просто. Це очистить податкову систему майже від усіх пільг, знижок, особливих режимів оподаткування та спеціальних ставок, тобто зменшить випадки, коли законодавство тлумачать по-різному, що майже завжди призводить до корупції”, – раніше пояснювала Наталія Яресько на сайті видання “Дзеркало тижня”.

Натомість лідер фракції БПП Юрій Луценко невдоволений таким рішенням. “Ми не голосуватимемо за урядовий проект податків “4 по 20”, який по суті погіршує нинішню безумну податкову систему та ще й вибиває базу доходів місцевого самоврядування”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Основними, на думку Луценка, мають бути гнучкі ставки та адміністративні спрощення підприємництва.

Потрібно економити

Ні закон, ні проста логіка не дозволяють пропонувати зменшення надходжень (зменшивши податкове навантаження) без одночасного зменшення видатків, пояснила Наталія Яресько.

“Згідно з оновленими оцінками, модель податкової реформи зменшить державні надходження на 60 мільярдів гривень. Відповідно приблизно на стільки ж потрібно буде зменшити видатки”, – пояснила міністр. На що саме потрібно скоротити витрати – під питанням.

Військовий збір 1,5% з зарплати збережеться і до кінця 2016 року – так передбачили у проекті держбюджету. Загалом на національну безпеку й оборону планують віддати до 100 млрд грн. Ця сфера, мовляв, залишається пріоритетною, бо невідомо, коли розіб’ється крихке перемир’я.

Дотації для місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, що зараз не підконтрольні українській владі, зберегли в обсязі 2015 року – 96,107 млн грн. Таку суму затвердили як резерв, його отримають на окупованих територіях, коли вони повернуться під контроль України.

Єдина змога зекономити, на думку Яресько, – у сфері охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення.

Не сперечаються з цим і відверті противники податкової реформи Мінфіну. “Ми усвідомлюємо необхідність серйозно скоротити бюджетні витрати і заморозити низку соціальних витрат. Це буде нелегко, але, опираючись на міжнародний досвід, ми впевнені, що податкова підтримка середнього класу, який дає знання і заробляє кошти в бюджет, є єдиним способом відродити країну”, – написав Юрій Луценко у Facebook.

Не політизувати бюджет

“Ми не маємо права політизувати бюджетний процес. Сподіваюся на виключно прагматичний і обґрунтований інтерес”, – звернувся прем’єр-міністр до парламенту 2 грудня. Він пояснив, що вже з 30 листопада консультується з лідерами фракцій стосовно бюджету, але вони, на його думку, не дуже активні.

Видно, що парламентські баталії навколо бюджету загостряться “під ялинку”, але прийняти якісний законопроект важливо, інакше МВФ та інші західні інвестори позбавлять Україну фінансової допомоги, що становить чотири мільярди доларів США.

Зараз від МВФ Україна чекає третього траншу в рамках програми Stand-by Arrangements, до якої країна приєдналась у 2014 році. Перший транш їй видали відразу після підписання угоди про кредитну програму, другий – оцінивши перші кроки виконання програми. Розмір третього – 1,66 млрд доларів, інформує РБК Україна. Чи дочекаються на нього, залежить від якості фінансових документів і від того, наскільки Україна справді готова взятися до реформ.

Це не вперше третій транш стоїть на карті. Співпраця з МВФ зазвичай припинялася після другого переказу, адже перші два давали Міністерству фінансів гроші, якими воно користувалося. Третій спрямований тільки Нацбанку.

“Прокляття третього траншу полягає у тому, що це переломний момент, коли стає зрозуміло, чи справді країна хоче реформ, чи готова вона на рішучі кроки не заради зовнішньої підтримки, а заради власного майбутнього”, – написав на сайті РБК Олексій Блінов, головний економіст одного з банків.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Вимоги МВФ стосовно бюджету більше стосуються якості проекту, аніж термінів його прийняття. МВФ як організація, що дає кредити, цікавиться тільки одним: бюджет має бути платоспроможним. Оскільки гроші МФВ – державний борг, оплачують його виключно з державного бюджету, тобто він має бути, по-перше, реальним, по-друге, недефіцитним або з незначним дефіцитом. У цьому проекті – значний дефіцит і приховані ризики дефіциту. Тож є сумніви стосовно того, що МВФ погодиться на цей проект бюджету. Соціальні стандарти планують підвищувати впродовж року у середньому на 12%, але левова частка припадає, за українською традицією, на останній місяць 2016 року. Згідно з так званою податковою реформою, яку уряд запропонував, знову весь економічний тягар ляже на плечі фізичних осіб, простих громадян, адже значно зростуть акцизи, ліквідовують пільгове ПДВ для аграрної продукції. Це означає підвищення цін, які своєю чергою вдарять по простих споживачах. З одного боку, податкова реформа зменшує податкове навантаження на бізнес, з іншого – збільшує навантаження на громадян. Покращення вони не відчують, принаймні не 2016-го.

Юрій Луценко, голова фракції БПП:

– За останні дні Кабмін зробив багато заяв про узгодження нового Податкового кодексу і бюджету. З ким тільки не погодили ці документи наші урядовці! Трудяги. Біда лише в тому, що вони забули узгодити їх із парламентом. Мушу ще раз озвучити позицію фракції БПП: ми не підтримаємо держбюджет на базі старого Податкового кодексу, як і не голосуватимемо за урядовий проект податків “4 по 20”. Депутати БПП переконані, що Україна потребує радикальної лібералізації податкової системи. Ми розуміємо, що це доводиться робити під час глибокого економічного спаду і масштабних воєнних витрат, тому готові реалізовувати податкову реформу впродовж двох-трьох років. Але вже цього року треба щонайменше: 1. Прийняти нову спрощену модель адміністрування, запропоновану парламентським комітетом Ніни Южаніної. 2. Встановити ставку ПДВ і ЄСВ по 20%, ставку податку на розподілений прибуток 18%, а ПДФО –не більше 15%. 3. Ми наполягаємо на тому, щоби не змінювати умов господарювання (зокрема використання касових апаратів) платників єдиного податку. 4. Також маємо прийняти закон про нульове декларування доходів і майна населення під 2%, аби нарешті зняти гачки силовиків із вітчизняних підприємців. (Facebook)

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти