25 жовтня, коли проходили місцеві вибори на більшій частині України, у Маріуполі та Красноармійську Донецької області їх не відбулося. Причина – серйозні помилки в бюлетенях. Друкували їх на маріупольському заводі “Приазовський робочий”, що належить Рінату Ахметову. 

Саме тут халатно поставилися до своїх обов’язків. Через переплутані прізвища, помилки у назвах партій, розірвані упаковки та відсутність мокрих печаток на бюлетенях територіальна виборча комісія в Маріуполі відмовилася проводити вибори. У Красноармійську ТВК прийняла рішення передрукувати бюлетені у приватній друкарні Краматорська, проте окружний суд Донецької області назвав це рішення протиправним – друкувати виборчі бюлетені у приватних установах закон забороняє. На основі цього суд скасував вибори у Красноармійську.

Влада до останнього сподівалася, що конфлікт владнається. ЦВК і суд запевняли: “Приазовський робочий” не порушив законодавства; він мав право друкувати бюлетені. Але дарма – вибори тут зірвали. 

10 листопада Верховна Рада вирішила, як розв’язати цю проблему. Тоді вона поспіхом проголосувала за Закон “Про особливості проведення голосування” в Маріуполі та Красноармійську. 

У ньому передбачили, що вибори тут відбудуться 29 листопада, а бюлетені для них друкуватимуть у Києві – на державному підприємстві “Поліграфкомбінат “Україна”. Так і сталося: вибори підготували і провели, порушення були, але несистемні, тож тепер залишилося лише дочекатися офіційних результатів.

За крісло міського голови Маріуполя боролися 22 кандидати. З-поміж них основними претендентами вважали самовисуванця, голову правління харчового холдингу ТОВ “УГХТ” Юрія Тернавського і самовисуванця, директора з персоналу ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” Вадима Бойченка. Завод імені Ілліча, до речі, належить “Метінвесту” Ріната Ахметова.

За попередніми даними, Вадим Бойченко набрав 62% голосів, а Юрій Тернавський – 8,9%.

Лідерами з-поміж партій виявилися “Опозиційний блок” – 62,2%, партія “Сила Людей” – 8,9%. На межі опинилися партії “Наш Край” – 5% і БПП “Солідарність” – 5%. УКРОП набирає 3,2%, “Самопоміч” – 3,1%, а “Батьківщина” – 2,9%. Такими є результати екзит-полу Research&Branding Group.

У Красноармійську на посаду мера претендують 20 кандидатів. Але Громадянська мережа ОПОРА визначила: перемогу тут здобуде самовисуванець Руслан Требушкін, набравши 79%. Раніше він був мером сусіднього міста Дімітров. За його найближчого суперника, кандидата від Молодіжної партії України Сергія Андрійченка, проголосували 9,3% виборців, інформує vybir.info.

Видно, що конкурентної боротьби за місце мера не було – кандидати перемогли з величезним відривом. Проте на крісла в місцевих радах сподіваються й партії демократичної коаліції. 

Голосування 29 листопада відбувалося “майже ідеально”. Принаймні такої думки очільник ЦВК Михайло Охендовський. “Жодне з порушень не дає підстав вважати, що воно може впливати на результати виборів у цих містах”, – цитує Охендовського Українська правда. 

Також позитивно оцінила виборчий процес Громадянська мережа ОПОРА: процедурні помилки були, але грубого порушення законодавства  ні. 

У цифрах справа виглядає так: процедурні порушення зафіксували на 24,8% виборчих дільниць Маріуполя та 8,3% Красноармійська. На відміну від Красноармійська кількість процедурних порушень у Маріуполі була трохи більшою, ніж у загальноукраїнських масштабах під час повторного голосування 15 листопада (17,1%).

Щоправда, були й випадки, коли через відсутність печаток ДВК на контрольних листах бюлетені визнавали недійсними, а також викрадали пачки з протоколами, що може несильно вплинути на підсумок партійної успішності. 

Явка виборців у Маріуполі становить 36,2% за даними ДВК; у Красноармійську – 36,4%. Про це інформує ОПОРА та Донецька обласна організація “Комітет виборців України”. Це менше, ніж загалом по Україні під час першого туру голосування 25 жовтня (46,5%), однак більше, ніж середньостатистичний показник на повторному голосуванні 15 листопада (34%).

Ті, що сильно обурювалися махінаціями з виборчими бюлетенями наприкінці жовтня, дізнавшись попередні результати виборів у Маріуполі та Красноармійську, засмутилися.  “Скільки окупацій повинен пережити Маріуполь, аби викорінити вірус “русского міра” й Ахметова? – запитує на своїй сторінці у Facebook політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. – Після всіх смертей і обстрілів у місті 2/3 голосують за “Опозиційний блок”. Мимоволі задумуєшся над тим, щоб позбавити (хоч і на час) населення тимчасово окупованих територій виборчого права після деокупації. Антидемократично, але по-іншому цю заразу не вилікувати”. 

Але проблема, напевно, не в ідеологічних переконаннях, а в економічних обставинах. Сучасні філософи сказали б, що жителі Маріуполя та Красноармійська сповідують цінності виживання, а не самовираження. 

“Десятиліттями найважливішу роль на виборах у Маріуполі відігравало керівництво і власники двох найбільших підприємств –  Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча та “Азовсталі”, – розповів голова Комітету виборців України Олексій Кошель в ефірі Еспресо. TV. – Зараз на цих підприємствах працює 45 тисяч дорослих громадян. Якщо взяти до уваги установи, що належать інфраструктурі цих заводів, і тих, що вже вийшли на пенсію, то стане видно: кожен другий виборець пов’язаний із цими заводами. Зараз вони належать групі Ріната Ахметова”. 

Кошель зазначає, що обрати когось, незалежного від цих підприємств,  складно, але два роки тому, у 2013-ому, коли при владі був “всесильний” Янукович, у Маріуполі відбувалися акції протесту. “П’ять тисяч громадян протестували, вимагаючи запровадження екологічних стандартів”, – резюмував Олексій Кошель. Проте зараз уже вид­но: надія отримати велику кількість проєвропейських депутатів у місцевих радах не виправдала себе.