– Починаючи з 12 грудня парламент уже юридично зможе провести відставку уряду. Думаю, спроби будуть. Чи буде відставка, залежатиме від того, чи знайдуть противники Яценюка 226 голосів, тобто її вірогідність – 50 на 50. Насправді коло зацікавлених доволі широке. Найбільше хотіли би відставки ті, що бажають дострокових парламентських виборів. Таких є два табори. Перший – “Опозиційний блок” і частина депутатів, що не входять до коаліції (але тільки частина). “Опозиційний блок” не приховує, що хоче дострокових виборів, а відставка уряду – шлях до них. Нема гарантії, що вибори відбудуться, але ймовірність цього є. Другий табір – малі фракції коаліції, передусім “Батьківщина”. Вона не приховує своєї неприязні до уряду Арсенія Яценюка й особисто до прем’єра. На мою думку, певною мірою у відставці прем’єра може бути зацікавлена “Cамопоміч”: її представники критично оцінюють діяльність уряду й окремих його відомств. І насамкінець деякі депутати БПП – не фракція у цілому, я переконаний. Вона усім складом не буде підтримувати відставку уряду Яценюка, але окремі її депутати (меншість) можуть. Із-поміж них є люди, що дуже критично оцінюють діяльність самого Арсенія Петровича, особливо його неприкритий, іноді навіть агресивний лобізм, у результаті якого люди з оточення Яценюка заробляють на державі. Відставка не є неминучою. Голосів можуть не назбирати, бо немає в парламенті уже визначеної більшості, яка б проголосувати за неї. Зрештою, може відбутися переформатування коаліції. Але ніякої “ширки” не буде! Ніякої коаліції з “Опозиційним блоком”! Тут усе складніше. Коли Арсеній Петрович погрожує ультиматумами, що “Народний фронт” вийде з коаліції у разі його відставки, це не зовсім відповідає дійсності. Думаю, значна частина депутатів “Народного фронту” виступить за збереження політичного союзу з “Блоком Петра Порошенка” навіть у разі відставки Яценюка. Тим паче, що, наголошую, частина депутатів БПП не голосуватиме за неї. Тепер щодо імовірних наступників Яценюка. І Саакашвілі, і Яресько, і Олександр Турчинов – три потенційні кандидатури. Але, думаю, може з’явитися й інша фігура, про яку зараз не говорять. Імовірно, нею стане Гройсман. Однак тут буде проблема: багато членів парламенту проти того, аби Президент і прем’єр належали до однієї політичної сили. Краще обрати нейтральну кандидатуру, яка б не представляла конкретної партії. У будь-якому разі зараз немає визначеної альтернативи Арсенієві Петровичу, а це дає йому змогу досі залишатися прем’єром. Щодо замін окремих міністрів, то про відставку міністра енергетики розмови точаться з весни. Але одних розмов замало – треба прийняти узгоджене рішення. Від трьох до п’яти кандидатур у Кабінеті Міністрів необхідно переглянути. Є три вакансії, тож треба визначитися. Потрібен перший віце-прем’єр і прем’єр з європейської інтеграції. Тобто або буде новий уряд, або реорганізують нинішній. Варто посилити реформаторський вплив. Простий приклад – Абромавичус. Не знаю, чи він залишиться, але те, що нам потрібна жвавіша, агресивніша і навіть більш реформаторська політика – очевидно. В усіх відомствах, де потрібно посилити реформи, шукатимуть альтернативи. Якщо знайдуть сильніших реформаторів – вони будуть в уряді, якщо ні – залишаться нинішні міністри. Якщо не буде Арсенія Петровича, то, безумовно, буде менше шансів залишитися й Авакову. Тим паче, що до нього є багато дуже серйозних претензій, зокрема від депутатів коаліції: кадрові скандали, проблеми з реформування МВС, яке відбувається повільно й неоднозначно. “Самопоміч” уже викликає Авакова звітувати про кадрові рішення. До того ж недавно виник конфлікт у Херсонській області за участі правоохоронців. Яценюк хоче зберегти своїх людей: і Петренка, і Авакова, але йому, напевно, доведеться кимось жертвувати. Намагання зберегти Авакова будь-якою ціною може коштувати Яценюкові посади.

– На голосування депутатів щодо подальшої долі прем’єра Арсенія Яценюка впливатимуть і скандали, які вже були, і Держбюджет-2016. Окрім цього, дуже важливо, чи збережеться якась кількість депутатів, які активно підтримуватимуть Яценюка. Зараз “Народний фронт” фактично розмивається, і може так статися, що там залишаться тільки ті, що проти Яценюка, а його команда у фракції майже не збережеться. Це не виключено. Якщо Яценюк повністю втратить контроль над фракцією, то зміна уряду може відбутися без якоїсь політичної кризи. Треба призначати уряд без переформатування коаліції. Але не так просто все зробити акуратно! Наразі Яценюк залишається прем’єром, однак темпом реформ ніхто не задоволений. Найголовніше залежить саме від уряду. Стосовно того, що нині ймовірними наступниками Яценюка називають Михеїла Саакашвілі та Наталію Яресько, то такі розмови мають реальні підстави: Яресько добре розмовляє з кредиторами та знає ситуацію, а Саакашвілі енергійний реформатор. На мою думку, було б найкраще їх двох поєднати. До прикладу, Саакашвілі – прем’єр, але і Яресько залишається, або Яресько – прем’єр, а Саакашвілі – віце-прем’єр, який відповідатиме за реформи. Цей варіант був би непоганим.

– Щодо майбутнього уряду і прем’єра, то всі розуміють, що в нашому суспільстві ніхто ніяких гарантій дати не може. Ми на останньому засіданні фракції одноголосно підтримали Арсенія Петровича на посаді прем’єр-міністра і будемо в перемовинах з іншими учасниками коаліції відстоювати цю позицію. Зараз звинувачення одного прем’єра у не зовсім вдалих кроках деяких міністерств із боку інших учасників коаліції, на мою думку, некоректні. В уряді за квотою “Народного фронту” є три міністри. Якщо, наприклад, розглядати результат роботи Міністерства юстиції, то бачимо позитивний досвід реформування. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то реформи бачимо на прикладі створення поліції. Так, у системі МВС є певні недопрацювання, але неправильно звинувачувати одного очільника відомства Арсена Авакова у цьому. Ми хочемо бачити тільки негатив, але чомусь не звертаємо уваги на ті позитивні тенденції, що просуваються з великими труднощами. “Народний фронт” відстоюватиме й кандидатуру Авакова на посаді міністра. Якщо провертатися до теми прем’єрства та розмов про розпад коаліції через відставку Яценюка, то вже і сам Арсеній Петрович заявляв, що його слова неправильно потрактували. Думаю, ми всі прекрасно розуміємо вищість інтересів держави над амбіціями будь-якого політика. Ми одностайно підтримуємо прем’єра Арсенія Яценюка, але переходити в опозицію і здаватися на етапі реформування країни не будемо. Взявши на себе роль реформаторів, розуміємо, що це важко, що все не так швидко робиться, як би хотілось, але цю місію треба виконувати й надалі.

– А хто насправді задоволений прем’єром Яценюком? Минає рік із часу обрання уряду, тож зрозуміло, що хочемо почути звіт. Як і кожен українець, ми не відчули тих змін, на які очікували, а вони мали відбутися під головуванням прем’єр-міністра України. Маємо заслухати річний звіт про реформи, які мали відбутися в окремих міністерствах, і про загальний їх ефект. Якщо його нема, то треба сказати: “Я не впорався, іду. Нехай приходить інший, хто може щось змінити”. Це нормальний процес. Ми й так втратили багато часу. Насправді є зауваження до багатьох міністерств. Змін не відбулося, також були незрозумілі призначення, яких не сприйняло суспільство. За свою ділянку роботи має відповідати кожен міністр. Хтось зробив більше, хтось менше. Результати роботи уряду підбиватимуть через два-три тижні. Безперечно, зміни будуть. Вони залежатимуть від результатів роботи. Ще раз наголошу: кінцевий результат – це реальні реформи! Зрозуміло, що зараз важко зробити щось одразу відчутне, але насправді змін мало. До уряду дуже багато запитань.

– Уряд, який очолює Арсеній Яценюк, не впорався з тими завданнями, які перед ним поставила коаліція, зокрема стосовно економічної та соціальної політики. В Україні не створили належних умов для розвитку бізнесу, тож зараз він переживає один із найважчих періодів з часу здобуття незалежності України. Проблема в податковій інспекції, митній службі тощо. Тарифи, встановлені урядом, грабіжницькі, адже їх встановлюють без індексації зарплат і пенсій. Це все викликає одну реакцію, що є абсолютно державницькою позицією: уряд повинен піти у відставку. І коаліція, створена у Верховній Раді демократичними силами, має сформувати новий, який по-новому подивиться на проблеми соціально-економічної ситуації в країні. Ми зможемо заповнити місця тих міністрів, які вже багато місяців висять у повітрі, а також працюватимемо над тим, щоби до Кабміну прийшли абсолютно нові люди, технократи. Ті особи, що зараз у Кабміні, не є менеджерами і професіоналами своєї справи. Відставка в жодному разі не означає, що розвалиться коаліція. Ба більше, я вважаю, що вона після цього стане згуртованішою. Я дуже добре знаю інстинкт самозбереження депутатського корпусу, особливо тих фракцій, які розуміють, що на дострокових виборах не переможуть. Це самозбереження переважатиме, і коаліція не розпадеться. Об’єднання з “Опозиційним блоком” і тими партіями, що вийшли з “регіоналів”, буде зрадою цінностей Майдану. Я цього варіанта навіть не розглядаю.