Цей тиждень для українських парламентарів виявився напруженим, але і плідним. Упродовж вівторка й четверга депутати проголосували практично за всі документи, прийняття яких вимагав Європейський Союз. Перенесення кінцевих термінів європейської перевірки з 10-го на 24 листопада, а також “парламентський подвиг” повернули українцям надію на запровадження безвізового режиму вже 2016-го. Але, як завжди, все не так просто. За закони голосували поспіхом, на певні недоліки документів доводилося закривати очі, а прийняття “антидискримінаційної поправки” опозиціонери вже намагаються використати в своїх інтере­сах. Що ж викликало найбільше суперечок у стінах Верховної Ради? 

Все розпочалося цього вівторка, 10 листопада. ВРУ прийняла зміни до чинного Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, вони передбачають створення спеціального агентства, яке буде накладати арешт і конфісковувати майно корупціонерів. 

“Агенція буде вести відкритий інтернет-реєстр конфіскованого майна, щоб всі бачили, що зареєстровано і чи нічого звідти не зникло. Якщо ж майно буде великим або коштовним, агенція укладатиме угоди зі складами, спеціальними сейфами, де це майно буде зберігатися”, – зазначає парламентар Єгор Соболєв, інформує Радіо Свобода. 

Незважаючи на те, що такий орган є важливим кроком у боротьбі з корупцією, законопроект викликав багато дискусій. Суперечки стосувалися не так самого Агентства, як способу, в який воно повинне арештовувати майно, нажите незаконним шляхом. 

Критикує його заступник генпрокурора Віталій Касьо. “Чекати від закону того ефекту, на який ми розраховували, не варто, – зазначив він в інтерв’ю Znaj.ua. На його думку, правки значно ускладнять процес арешту майна порівняно з нинішніми законами. По суті, стане неможливо конфіскувати “добро” підозрюваних і обвинувачуваних, доведеться чекати обґрунтованого рішення суду, щоби не дозволити злочинцеві користуватися награбованим. А це може спричинити те, що Агентство стане ще одним збитковим органом влади. 

Зрештою, досконалим закон не називає ніхто. Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський занепокоєний тим, що документ може не відповідати європейським стандартам. 

Чому, незважаючи на критику, закон все ж таки прийняли, пояснює керівник фракції “Об’єднання “Самопоміч” в ВРУ Олег Березюк. “Всі закони є недосконалими. Але не в законах справа, а в їх виконанні”, – каже він. Політик зазначає: вже є чимало досконалих законів, але яка з них користь, якщо вони не виконуються?

Заспокоїти всіх намагався прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. З його слів, такі закони навряд чи погодять у Європейській комісії, але запропонував їх ухвалити і дочекатися реакції євродипломатів. Якщо ж невідповідність європейським директивам підтвердять, документи можна буде переголосувати. 

Отак у четвер депутати прийняли 5 з 6 законопроектів. До головного – не дійшли. За нього взялися вже в четвер.

234 голоси “за” і рішення прийнято – такий результат голосування за скандальну антидискримінаційну поправку до Кодексу законів про працю. Маленька поправка набула такого розголосу, що в четвер, який мав бути “економічним днем”, про економіку українці говорили мало. Вона вже викликала суперечливі настрої.

А містить лише один пункт: “Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання”.

Законопроект підтримали здебільшого члени коаліції. Так, голоси “за” віддали представники БПП “Солідарність” – 108 зі 119 присутніх у парламенті, “Народний фронт” (65 з 72), 15 членів “Самопомочі” (з 21), “Батьківщина” проголосувала всім складом (14 з 14 присутніх), один представник Радикальної партії Олега Ляшка та більшість партії “Відродження” (9) й “Волі народу” (8). 

Жоден iз членів “Опозиційного блоку” антидискримінаційну поправку не підтримав. Пояснюють вони це двома причинами. Перша – ніхто в Україні ЛГБТ-спільноту ніколи не утискав. “Я батько двох дітей, у мене два хлопчики. І я хочу, щоб вони виросли нормальними людьми”, – каже Євген Мураєв, представник “Опозиційного блоку”. Отак розділяючи людей на “нормальних” і “ненормальних”, він доводить: ніякої дискримінації в Україні не існує. 

Інший нюанс, яким обґрунтовують свою позицію опозиціонери, – Європа не вимагала гарантувати прав сексуальним меншинам. Але Угода про асоціацію України з ЄС вимагає, щоби ставлення до працівників було вільним від будь-якої дискримінації. Так, рішення Європейського суду з прав людини передбачає, що до форм дискримінації (крім звичних для українського законодавства – релігійної та національної) належать такі, які пов’язані з невід’ємними, вродженими, незалежними від особи та майже або повністю незмінними характеристиками людини (наприклад, колір шкіри, стать, сексуальна орієнтація). 

Тобто насправді жодна з названих причин не має підстав. Реальною є ж інша – політична. Опозиціонери хочуть зіграти на антидискримінаційній поправці, щоби збільшити кількість своїх прихильників у суспільстві.

Заспокоїти пристрасті намагався спікер парламенту Володимир Гройсман. Він цілий день переконував: на сімейні цінності українців – ніхто не зазіхає, Сімейного кодексу ніхто не змінював. “Ця поправка всього лише вирівнює права всіх людей перед роботодавцями. Абсолютно нормальна європейська норма. Жодних інших наслідків – легалізації одностатевих шлюбів тощо – ця поправка не матиме. Не вірте фейкам, які не мають нічого спільного з реальністю, а продукуються лише для того, щоб уповільнити реформи і наш рух до Європи”, – написав спікер на своїй сторінці у Facebook.

Тепер залишилося тільки чекати висновку європейських експертів. Ще 10 листопада вони повинні були взятися за аналіз в Україні прийнятих документів, але на той момент їх ще не прийняли. Тож дедлайн перенесли на 24 листопада. Саме тоді Європейська комісія зробить технічний висновок про те, як Україна виконала рекомендації ЄС щодо візової лібералізації. А 15 грудня Україні оголосять вердикт щодо безвізового режиму в цілому. 

Тож після виснажливої роботи народні депутати схрестили пальці. Є підо­зри, що від рішення, яке приймуть у грудні, залежатиме не тільки те, чи українці зможуть їздити Європою тільки з біометричним паспортом, а й те, чи зможуть депутати всидіти у своїх кріслах до запланованого 2019-го.