Із початку російської агресії Україні надали допомогу різного типу понад 20 країн. Більшість держав Центрально-Східної Європи посприяли Україні чи то гуманітарними вантажами, чи то оплатили лікування українських військових. Перші сходинки в рейтингу допомоги нашій країні посідають США, Канада, Великобританія, Швеція, Норвегія та Швейцарія.
Зокрема, від уряду Канади військові отримали понад 60 тис. черевиків із високими берцями, більше 30 тис. польових курток, понад тисячу бронежилетів, більше 3 тис. касок, від США – 3,8 тис. камуфльованих курток, 3,5 тис. зимових брюк, 2 тис. бронежилетів.
Також США передали Україні контрартилерійські радари, високошвидкісні надувні човни й автомобілі “Хаммер”. Великобританія поставила українським військовим наплічники, балаклави, зимові штани, шапки, куртки і рукавички. Загальний обсяг гуманітарної допомоги США для сходу України з початку кризи сягнув майже 84 млн доларів.
Від ЄС Україна вже отримала 2,350 млрд євро на макрофінансову допомогу, проведення реформ у системі судочинства та державного управління, секторальну бюджетну підтримку, боротьбу з корупцією, реалізацію положень Угоди про асоціацію тощо. Ще 11 млрд євро нададуть Україні впродовж наступних кількох років.
Виглядає так, що світова спільнота вельми стурбована конфліктом у Донбасі і прагне лише одного – допомогти Україні. Але це лише на перший погляд.
У протистоянні російській агресії ефективною є підтримка України з боку США, Польщі, Канади та Великобританії
Гучні заяви про політичну підтримку нашої держави часто носять декларативний характер і справляють радше враження заспокоєння та втішання. А ще українці втомилися від порожніх обіцянок лідерів інших країн. Розуміють це й самі закордонні політики. Наприклад, голова і президент The Trump Organization Дональд Трамп певен: проблеми в Україні не привертають належної уваги з боку міжнародної спільноти.
“Я дуже хвилююся за Україну: за регіон і те, що там відбувається. Гадаю, люди з різних куточків світу мали б допомогти цій державі. Не думаю, що Україна має належну повагу. Вона на неї заслуговує, довго це доводила. Не думаю, що ви отримуєте достойну підтримку”, – сказав він.
На думку Трампа, Україна отримала від США великою мірою словесну підтримку. “Наш президент недостатньо сильний, поки лише слова. Ми називаємо це балаканиною. Частина проблем полягає в тому, що Путін не поважає глави нашої держави”, – вважає бізнесмен.
Цікаво зауважити, що торік президент Барак Обама під час виступу в Естонії також акцентував: Україні важливо отримати не усні запевнення, що все буде добре, а практичну допомогу.
“Нині Україна потребує більш ніж просто слів!” – наголосив він.
Провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР Андерс Ослунд зазначив, що навесні минулого року ЄС із великою помпезністю оголосив про відкриття свого ринку для України. Однак і надалі залишаються 40 основних торговельних квот, багато з яких, за його словами, вже вичерпані. Замість того, аби відкрити себе Україні, у вересні 2014 року ЄС під тиском Росії відклав повноцінне втілення угоди про вільну торгівлю з нашою державою.
“Правильно було б зробити з точністю до навпаки: Європа має широко відчинити свої двері для українських товарів, аби протиставити щось войовничій торговельній блокаді з російської сторони”, – підкреслив він у коментарі для німецького ділового видання Capital.
Без реформ не буде допомоги
Україна вже отримала допомоги на кілька мільярдів доларів у вигляді кредитів на проведення реформ. Щодня нові і нові уряди оголошують про чергові пакети допомоги нашій державі. Треба зауважити, що фінансова допомога з боку ЄС безкорисна, тобто її не потрібно буде повертати. Однак Європа виділяє кошти лише на умовах, що їх використають на проведення економічних реформ в Україні. Схема проста і зрозуміла: якщо не буде реформ, не буде і грошей. Щодо перетворень, то йдеться про зміну системи державного управління, покращення доступу до інформації, завершення конституційної реформи та гармонізацію виборчого законодавства.
Подання міжнародною спільнотою допомоги Україні реалізується недостатньою мірою, є демонстративним і більше нагадує моральну підтримку
США також готові подавати Україні фінансову допомогу, вимагаючи взамін успішне здійснення Києвом реформування.
“Чим більше буде успіхів у боротьбі з корупцією, тим більше ваші американські партнери будуть готові вкладати інвестиції. Американці люблять тих, що перемагають. Зараз український народ – переможець. Це – як їзда велосипедом: якщо не підтримуєш швидкості, рухаючись уперед, то падаєш. Тому вам треба крутити педалі, а ми допомагатимемо”, – відзначив посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, інформує “Преса України”.
За його словами, дуже важливо, аби реформа правоохоронної системи успішно завершилася.
“Ми вважаємо, що правоохоронний сектор є ключовим для того, аби Революція Гідності таки добилася перемоги”, – вважає Пайєтт.
У борговій ямі
Водночас спостерігаємо значне зростання державного боргу України. За останніми даними, наша держава вже заборгувала зовнішнім і внутрішнім кредиторам понад 70 млрд доларів сумарно, підрахували в Мінфіні. Із них близько 40 млрд доларів – зовнішній борг. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко прогнозує, що за результатами цього року борг становитиме 95% ВВП.
“Зараз ця величина наближається до рівня близько 90% ВВП. Це величезна цифра. Припускаю, що за результатами цього року наблизимося до 95% ВВП. Це все вимагає обслуговування, бо це не безкоштовні гроші. До речі, у медіа це явище часто називають фінансовою допомогою, яку ми отримуємо, але це тільки умовно можна назвати допомогою. Мова про кредитні ресурси, які отримуємо, а кредит завжди характеризується двома важливими показниками. Перший – можливість повернення, другий – це не безкоштовні гроші, тож треба сплачувати відсотки. Якщо подивитися на так звані критерії ЄС, то вважається більш-менш нормальною величиною, коли борг не перевищує позначку в 60% ВВП. Уявіть собі, що наша сума буде на рівні 100% ВВП на кінець 2015 року! Це для нас означає наступне: якщо беремо гроші під 5%, то потрібно бути готовими до того, що близько 5% нашого ВВП необхідно буде віддавати на обслуговування цього боргу. Це колосально велика сума, яка показує: Україна повинна рости темпами, що перевищують ту вартість, яку треба буде віддавати на обслуговування. Тобто наша держава мусить намагатися рости темпами щонайменше у 5%, ідеально – від 7%. Тому зростання в 1-2%, які прогнозують Кабмін і НБУ, просто недостатньо. Ми віддаємо колосальну суму на обслуговування цього боргу, і зараз уже пізно про це говорити. Треба було думати раніше, коли накопичувалися борги. А тепер ситуація складна і критична”, – акцентує експерт.
Подбати про себе
Експерти наголошують на тому, що закордонні уряди мають схвалити рішення про надання Україні військової техніки та зброї. Відомо, що вперше на високому рівні це питання порушили під час зустрічі прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з президентом США Бараком Обамою 12 березня 2014 року. Високопоставлені джерела повідомили видання The Wall Street Journal, що Київ попросив у Вашингтона зброю, боєприпаси і розвіддані. В адміністрації Обами погодилися надати лише пайки для українських військовослужбовців.
Згодом сенат Конгресу США ухвалив законопроект про витрати на оборону у 2016 фінансовому році, що почався 1 жовтня, у який включено положення, що стосуються подання військової допомоги Україні.
Документ дозволяє главі Пентагону Ештону Картеру в координації з держсекретарем США Джоном Керрі використовувати 300 млн доларів на подання військової допомоги Україні. Важливим елементом законопроекту є положення, за яким 50 млн доларів із указаної суми можна використати на подання Україні оборонного озброєння.
Незважаючи на те, що Обама ветував закон про бюджет на військову оборону, військова та інша допомога Україні з боку США в будь-якому разі триватиме і 2016 року.
Справа в тім, що навіть у разі, якщо вето не подолають, запроваджується так звана резолюція, що триває (continuing resolution), яка перенесе на наступний рік усі ті обсяги фінансових видатків, які є в бюджеті 2015-го.
Крім того, як ідеться в повідомленні, Обама наклав вето через низку причин, не пов’язаних із обсягом допомоги Україні, що передбачена в цьому документі.
Нагадаємо, що раніше президент США підписав розпорядження про передання Україні нових зразків озброєння, яке дозволяє підвищити ефективність оборонної спроможності української армії.
США готові подавати Україні фінансову допомогу, вимагаючи взамін успішне здійснення Києвом реформування
Нічого в цьому світі не відбувається просто так. Та ж історія і з допомогою Україні. CША керуються не лише альтруїстичними міркуваннями, а переслідують також інші цілі. Допомагаючи Україні, Штати підтримують і підкріплюють імідж гаранта міжнародного правопорядку та захисника демократичних цінностей. Своєю чергою імідж та репутація є визначальним чинником позиціонування держави на міжнародній арені. Також США не полишають бажання затвердитися як єдиний світовий лідер, а для цього потрібно прибрати з великої шахівниці світу іншого гравця – Росію. Вчинки Москви часто не піддаються логічному поясненню та здоровому глузду, прогнозувати поведінку Кремля неможливо, бо вона цілком непередбачувана. Завтра російські солдати можуть заблукати не на сході України, а деінде, а до чого призводить їх дезорієнтація у просторі, ми вже знаємо. Допомагаючи Україні, США хочуть вкласти у свідомість мільйонів думку, що вони якоюсь мірою стежать за дотриманням світового порядку. Ще одна причина підтримки України з боку США – Росія виступила всупереч інтересам США в ході близькосхідної кризи.
Подання міжнародною спільнотою допомоги Україні реалізується недостатньою мірою, є демонстративним і більше нагадує моральну підтримку. Така ситуація, вочевидь, пояснюється тим, що ані США, ані ЄС не ставитимуть себе під удар, не приноситимуть жертв заради миру в Україні чи перемоги демократії, натомість відстоюватимуть власні інтереси. Тобто всі палкі заяви про сприяння Україні є нічим іншим, як завуальованим прагматизмом. А ще ніхто зі світових лідерів не належить до числа самогубців і не хоче відкритої конфронтації з державою, що володіє повноцінною ядерною тріадою. Тому навряд чи Україні варто очікувати якоїсь реальної політичної підтримки ззовні – надто великий ризик для наших доброзичливців потрапити в немилість Кремля з його імперськими апетитами. Хоча тут є і зворотний бік медалі: світова демократична спільнота повинна нарешті збагнути, що збройна агресія Росії становить небезпеку для світового порядку і стабільності у Європі. Тож це своєю чергою мало би вплинути на пожвавлення процесу подання всебічної допомоги і підтримки Україні.