Із початку російської агресії Україні надали допомогу різного типу понад 20 країн. Більшість держав Центрально-Східної Європи посприяли Україні чи то гуманітарними вантажами, чи то оплатили лікування українських військових. Перші сходинки в рейтингу допомоги нашій країні посідають США, Канада, Великобританія, Швеція, Норвегія та Швейцарія. 

Зокрема, від уряду Канади військові отримали понад 60 тис. черевиків із високими берцями, більше 30 тис. польових курток, понад тисячу бронежилетів, більше 3 тис. касок, від США – 3,8 тис. камуфльованих курток, 3,5 тис. зимових брюк, 2 тис. бронежилетів. 

Також США передали Україні контрартилерійські радари, високошвидкісні надувні човни й автомобілі “Хаммер”. Великобританія поставила українським військовим наплічники, балаклави, зимові штани, шапки, куртки і рукавички. Загальний обсяг гуманітарної допомоги США для сходу України з початку кризи сягнув майже 84 млн доларів. 

Від ЄС Україна вже отримала 2,350 млрд євро на макрофінансову допомогу, проведення реформ у системі судочинства та державного управління, секторальну бюджетну підтримку, боротьбу з корупцією, реалізацію положень Угоди про асоціацію тощо. Ще 11 млрд євро нададуть Україні впродовж наступних кількох років. 

Виглядає так, що світова спільнота вельми стурбована конфліктом у Донбасі і прагне лише одного – допомогти Україні. Але це лише на перший погляд. 

Гучні заяви про політичну підтримку нашої держави часто носять декларативний характер і справляють радше враження заспокоєння та втішання. А ще українці втомилися від порожніх обіцянок лідерів інших країн. Розуміють це й самі закордонні політики. Наприклад, голова і президент The Trump Organization Дональд Трамп певен: проблеми в Україні не привертають належної уваги з боку міжнародної спільноти.

“Я дуже хвилююся за Україну: за регіон і те, що там відбувається. Гадаю, люди з різних куточків світу мали б допомогти цій державі. Не думаю, що Україна має належну повагу. Вона на неї заслуговує, довго це доводила. Не думаю, що ви отримуєте достойну підтримку”, – сказав він. 

На думку Трампа, Україна отримала від США великою мірою словесну підтримку. “Наш президент недостатньо сильний, поки лише слова. Ми називаємо це балаканиною. Частина проблем полягає в тому, що Путін не поважає глави нашої держави”, – вважає бізнесмен. 

Цікаво зауважити, що торік президент Барак Обама під час виступу в Естонії також акцентував: Україні важливо отримати не усні запевнення, що все буде добре, а практичну допомогу.

“Нині Україна потребує більш ніж просто слів!” – наголосив він. 

Провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР Андерс Ослунд зазначив, що навесні минулого року ЄС із великою помпезністю оголосив про відкриття свого ринку для України. Однак і надалі залишаються 40 основних торговельних квот, багато з яких, за його словами, вже вичерпані. Замість того, аби відкрити себе Україні, у вересні 2014 року ЄС під тиском Росії відклав повноцінне втілення угоди про вільну торгівлю з нашою державою.

“Правильно було б зробити з точністю до навпаки: Європа має широко відчинити свої двері для українських товарів, аби протиставити щось войовничій торговельній блокаді з російської сторони”, – підкреслив він у коментарі для німецького ділового видання Capital.

Україна вже отримала допомоги на кілька мільярдів доларів у вигляді кредитів на проведення реформ. Щодня нові і нові уряди оголошують про чергові пакети допомоги нашій державі. Треба зауважити, що фінансова допомога з боку ЄС безкорисна, тобто її не потрібно буде повертати. Однак Європа виділяє кошти лише на умовах, що їх використають на проведення  економічних реформ в Україні. Схема проста і зрозуміла: якщо не буде реформ, не буде і грошей. Щодо перетворень, то йдеться про зміну системи державного управління, покращення доступу до інформації, завершення конституційної реформи та гармонізацію виборчого законодавства. 

США також готові подавати Україні фінансову допомогу, вимагаючи взамін успішне здійснення Києвом реформування. 

 “Чим більше буде успіхів у боротьбі з корупцією, тим більше ваші американські партнери будуть готові вкладати інвестиції. Американці люблять тих, що перемагають. Зараз український народ – переможець. Це – як їзда велосипедом: якщо не підтримуєш швидкості, рухаючись уперед, то падаєш. Тому вам треба крутити педалі, а ми допомагатимемо”, – відзначив посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, інформує “Преса України”. 

За його словами, дуже важливо, аби реформа правоохоронної системи успішно завершилася.

“Ми вважаємо, що правоохоронний сектор є ключовим для того, аби Революція Гідності таки добилася перемоги”, – вважає Пайєтт.

Водночас спостерігаємо значне зростання державного боргу України. За останніми даними, наша держава вже заборгувала зовнішнім і внутрішнім кредиторам понад 70 млрд доларів сумарно, підрахували в Мінфіні. Із них близько 40 млрд доларів – зовнішній борг. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко прогнозує, що за результатами цього року борг становитиме 95% ВВП.

“Зараз ця величина наближається до рівня близько 90% ВВП. Це величезна цифра. Припускаю, що за результатами цього року наблизимося до 95% ВВП. Це все вимагає обслуговування, бо це не безкоштовні гроші. До речі, у медіа це явище часто називають фінансовою допомогою, яку ми отримуємо, але це тільки умовно можна назвати допомогою. Мова про кредитні ресурси, які отримуємо, а кредит завжди характеризується двома важливими показниками. Перший – можливість повернення, другий – це не безкоштовні гроші, тож треба сплачувати відсотки. Якщо подивитися на так звані критерії ЄС, то вважається більш-менш нормальною величиною, коли борг не перевищує позначку в 60% ВВП. Уявіть собі, що наша сума буде на рівні 100% ВВП на кінець 2015 року! Це для нас означає наступне: якщо беремо гроші під 5%, то потрібно бути готовими до того, що близько 5% нашого ВВП необхідно буде віддавати на обслуговування цього боргу. Це колосально велика сума, яка показує: Україна повинна рости темпами, що перевищують ту вартість, яку треба буде віддавати на обслуговування. Тобто наша держава мусить намагатися рости темпами щонайменше у 5%, ідеально – від 7%. Тому зростання в 1-2%, які прогнозують Кабмін і НБУ, просто недостатньо. Ми віддаємо колосальну суму на обслуговування цього боргу, і зараз уже пізно про це говорити. Треба було думати раніше, коли накопичувалися борги. А тепер ситуація складна і критична”, – акцентує експерт. 

Експерти наголошують на тому, що закордонні уряди мають схвалити рішення про надання Україні військової техніки та зброї. Відомо, що вперше на високому рівні це питання порушили під час зустрічі прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з президентом США Бараком Обамою 12 березня 2014 року. Високопоставлені джерела повідомили видання The Wall Street Journal, що Київ попросив у Вашингтона зброю, боєприпаси і розвіддані. В адміністрації Обами погодилися надати лише пайки для українських військовослужбовців. 

Згодом сенат Конгресу США ухвалив законопроект про витрати на оборону у 2016 фінансовому році, що почався 1 жовтня, у який включено положення, що стосуються подання військової допомоги Україні.