– Це треті вибори, які пройшли після Євромайдану. У результаті відбулося перезавантаження тих органів влади, які були сформовані ще при Януковичі. Треба розуміти, що коли ми говоримо про місцеві вибори, їх коректно порівнювати з виборами 2010 року. І при всіх проблемах, які були зараз, це “небо і земля”, бо тоді на всю котушку діяв адміністративний ресурс. Служба безпеки і міліція працювали на одну політичну силу, завдяки чому Партія регіонів навіть у тих радах, де вона не набирала більшості, переформатувала ситуацію під себе, забезпечуючи монополію на владу. Зараз нічого подібного не сталося. По-перше, тому що змінилася сама атмосфера, по-друге, тому що правоохоронні органи не працювали на якусь одну політичну партію і, по-третє, завдяки тому, що був прийнятий закон про пропорційну систему. У результаті жодна політична сила не отримає монополію на владу, і в цьому, безсумнівно, плюс. Атмосфера була конкурентною, навіть на Донбасі. Явка, що склала, за попередніми даними, 46,5%, виявилася нижчою, ніж на парламентських виборах, але це відповідає світовим тенденціям і цілком прийнятно. Якщо говорити про труднощі, то, оскільки було багато партій і одночасно з цим партії висували окремих своїх кандидатів, то вийшло, що конкурували один з одним і партії, і кандидати, і лідери списків. Це призводило до технічних складнощів, і деякі комісії, ще не освоїлися з новим законодавством, допускали помилки. У ряді місць це могло вплинути на виборчий процес, тому там було вирішено, що встановити результати виборів неможливо і необхідно повторне голосування. Наприклад, у місті Сватове в Луганській області або в Маріуполі, де олігарх Ахметов монопольно впливає на економічне життя та ЗМІ. Бюлетені там теж друкувалися на його підприємстві, і були допущені серйозні порушення, так само, як і при їх доставці на дільниці. Оскільки це може призвести до спотворення результатів голосування, вибори в Маріуполі були визнані такими, що не відбулися. Це ще одне важливе нововведення – у великих містах, де населення вище 90 тисяч, мерів обиратимуть у два тури. Рішення правильне, на мій погляд, воно перешкоджає тому, щоб якийсь популіст, який не має реальної більшості в місті, міг пройти у владу. Так що при всіх порушеннях минуле голосування – все-таки крок уперед, у тому числі і на Донбасі, де конкурентні вибори пройшли фактично вперше. Швидше за все, демократичні активісти там не отримають більшості, але сам факт, що силові структури не намагалися забезпечувати “правильного” голосування і воно проходило в умовах конкуренції, – вже важливий крок уперед.

– Вибори місцевих депутатів стали останнім етапом перезавантаження влади після Майдану. Попередні результати засвідчили, що: 1. “БПП “Солідарність” зайняла перше місце в 2/3 областей, в інших взяла другий результат. Партія Президента об’єднує країну. 2. Результати “Свободи”, УКРОПу та низька явка сигналізують владі про невдоволення виборців якістю і темпами реформ. 3. Популісти всіх мастей попри скажену кампанію не отримали запланованого результату. Виборці вимагають роботи коаліції, а не піару окремих її партій. 4. Нащадки Партії регіонів програли вибори. В більшості областей вони – в минулому. На сході країни вони не мають і четвертини голосів. Проте результат Харкова вимагає у всіх партій Майдану зробити висновки. 5. У жодній області немає монополії на владу ні олігархів, ні місцевих феодалів. 6. Усі парламентські партії тепер змушені будуть скласти коаліції на місцях. Необхідність злагодженої роботи в базових регіонах змусить тримати спільну позицію і у Верховній Раді. 7. Це були вибори без адмінресурсу. Проблема підкупу хоч і є епізодичною, але потребує різкої реакції силовиків та суспільства.

– Основні підсумки виборів. “Самопоміч” де-факто стала загальнонаціональною партією з пристойним результатом в Одесі, Харкові тощо, суттєво потіснивши “Батьківщину”. “Свобода” взяла дуже непоганий результат у Галичині (у двох областях перше місце, включно з Кошулинським у другому турі у Львові), а також в Центрі. Президентська партія перша в ключових регіонах – Київ, Львівщина, Центр, подекуди Південь. Очевидно, що кожна велика партія має всі можливості доводити українському народові, що вона навіщось йому потрібна, а не є змовою проти нього. За матеріалами: dif.org.ua, facebook.com.