Цього тижня Президент Петро Порошенко ініціював внесення змін до Конституції України, за якими нардепи могли б втратити мандат за три прогули без поважних причин впродовж однієї сесії. Але це питання має дуже мало шансів на позитивний результат. Порошенко лише звернувся до Конституційної комісії, яка повинна розглянути відповідні зміни до ст. 81 Основного Закону України. І тут розуміємо, що за такі зміни мали б потім голосувати самі нардепи. Тому якщо й дійде до цього етапу, то навряд чи в парламенті знайдеться необхідна кількість голосів “за”. Важко повірити, що парламентарі, дисципліна яких кульгає на обидві ноги, самі над собою підвісять дамоклів меч.
Згадана нами ініціатива Президента була відповіддю на електронну петицію, яка на початку жовтня набрала 25 тисяч необхідних голосів.
“Всі народні депутати обрані народом і повинні працювати кожен день для законотворення! За пропуски пленарних засідань депутати повинні бути максимально покарані! Якщо всі будуть сидіти на своїх місцях, не буде ніякого “кнопкодавства”, – написано в петиції.
Відповідь Президента ми вже знаємо, окрім того, він зазначив, що “встановлення відповідальності народних представників за пропуск без поважних причин засідань парламенту є досить поширеним явищем у демократичних державах світу, зокрема у США, Великобританії, Португалії, Канаді, Бразилії, Індії”.
А українцям у нинішній ситуації залишається сподіватися, що хоч якийсь результат від цієї петиції буде: якщо не позбавлення мандатів, то принаймні штрафи за прогули. Звичайно, це налякає не всіх парламентарів, але покарання за порушення дисципліни запроваджувати треба!
На початку жовтня спікер Володимир Гройсман вже заявляв про необхідність посилення відповідальності депутатів, особливо керівників фракцій. “Як не соромно дивитися людям в очі, коли ти не ходиш взагалі на роботу?.. Я не збираюся з цим миритися. Вважаю, що треба підвищувати роль керівників фракцій... вони мають нести відповідальність за тих, хто дозволяє собі нехтувати елементарні речі... Має бути повноцінний робочий день, повноцінна участь у засіданні Верховної Ради, повноцінна участь у законодавчому процесі, роботі комітетів”, – сказав він у ефірі телеканалу “Рада”.
Боротьба за недоторканність
Також зазначимо, що Президент більше зацікавлений у знятті з депутатів недоторканності. Він уже відповів на дві петиції з цього приводу, нагадавши, що ще в січні вніс до парламенту законопроект змін до Конституції, які скасовують недоторканність нардепів та суддів, і що Конституційний Суд дав цьому процесу “зелене світло”. Водночас гарант наголосив, що кінцеве рішення залежатиме від позиції парламенту. Педалюючи цю тему, Петро Порошенко цього тижня також заявив, що без її вирішення Україна не отримає безвізового режиму з ЄС!
“Європейський Союз розглядає це як надзвичайно важливий елемент програми боротьби з корупцією. Просив би, щоб ми не відтерміновуючи винесли це питання на розгляд… Ви записали це в Коаліційну угоду. Знайдіть у собі мужність і приймайте це рішення. Дуже сподіваюся, що народні депутати поведуться як відповідальні державні мужі і не намагатимуться відновити касту недоторканних, яка заради збереження привілею для кількох сотень депутатів перекриє шлях до безвізового режиму десяткам мільйонів українців”, – заявив Президент 19 жовтня під час засідання Національної ради реформ.
Тут нагадаємо, що низка парламентських фракцій вже не раз заявляла про те, що голосуватиме за зняття недоторканності з депутатів і суддів, але разом із цим повинен розглядатись і закон про імпічмент Президента. Тож політичне протистояння триватиме…
Чого ще хочуть українці?
Серед петицій на президентському сайті, які вже набрали необхідну кількість голосів, але поки що не розглядалися в АП, цікаво буде простежити за відповіддю Президента на петицію про припинення електропостачання Криму. Україна постачає електроенергію на півострів, незважаючи на російську окупацію. Нещодавно невідомими були пошкоджені опори однієї з високовольтних ліній, але в Укренерго заявили, що на електрозабезпечення Криму це не вплине. Тож ситуація залишається дивною… Ще з 20 вересня Меджліс кримськотатарського народу проводить продовольчу блокаду півострова, другим етапом якої мало б бути саме відключення електропостачання. Зі слів представників Меджлісу, другий етап мав би розпочатися в жовтні, але тут зрозуміло, що це питання може вирішити тільки українська влада, а не громадські активісти. А влада мовчить…
Vox populi
Якщо ж повертатися до електронних петицій, то вони не завжди серйозні. Так, понад 25 тисяч голосів вже набрала вимога “про призначення чорного лорда Дарта Вейдера прем’єр-міністром України”. В цьому випадку можна згадати лише про те, що авторів подібних петицій можуть оштрафувати. Якою буде реакція АП – побачимо.
На розгляді в АП вже перебуває петиція про призначення Юлії Тимошенко послом України в Гондурасі. Тут хіба що зауважимо, що в цій країні немає нашого посольства, а функції керівника дипломатичного представництва виконує тимчасово повірений у справах України в Республіці Куба…
Як бачимо, петиції можуть бути різні, але це прояв демократії. У інших країнах, зокрема в США, також вистачає жартівливих і абсурдних звернень, але від самого механізму електронних петицій там не відмовились.