Усі чекали, що конт­рольовані Путіним бойовики з так званих самопроголошених ДНР/ЛНР скасують свої псевдовибори, призначені на 18 жовтня та 1 листопада. Формально це відбулося. От тільки бойовики заявили, що не скасовують, а переносять вибори на наступний рік. Навіть назвали дату – 21 лютого 2016-го. Вона ненова: її бойовики озвучували ще раніше в контексті розмов про перенесення виборів.

“Ми вивчили заяви та рекомендації пані Меркель і пана Олланда за підсумками паризького саміту 2 жовтня, провели в Мінську консультації з представниками ОБСЄ та Росії, отримали вказівки від наших лідерів Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького. За підсумками цієї роботи повідомляємо про згоду “ДНР” і “ЛНР” на перенесення виборів із 18 жовтня та 1 листопада на наступний рік”, – заявили представники сепаратистів у Мінську Пушилін і Дейнего у вівторок, 6 жовтня.

Нагадали вони і про свої вимоги. “За цей час Україна буде зобов’язана виконати всі взяті на себе за мінськими угодами зобов’язання, а саме: надати Донбасу особливий статус, не допустити переслідування і покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей, а також переголосувати поправки до Конституції в новій, погодженій із нами, редакції”, – зазначено в заяві.

Це не зовсім узгоджується з тим, про що говорив Президент Петро Порошенко та загалом члени української делегації після саміту “нормандської четвірки” в Парижі. “Перенесення – це ж не скасування виборів. Я Пушиліна спитав, чи скасували вони ті вибори, чи перенесли. Каже: “Перенесли”. Питаю: “На яке число?” Кажуть: “Мабуть, на 21 лютого”. 

“Якщо ми говорили про закони України, на основі яких мають проводити вибори, рішення Верховної Ради, то це їхні рішення про проведення і про перенесення виборів. Тобто це такий відтермінований шантаж. Воно висить собі, а ви бігайте навколо цього”, – заявив уже представник нашої держави в мінській політичній підгрупі Роман Безсмертний, повідом­ляє “Українська правда”.

І в Мінську цього тижня продовжили говорити як про вибори на нині окупованих територіях, так і про амністію для бойовиків та особливий статус нині контрольованих ними територій. Тут зазначимо, що українська сторона також вимагає від бойовиків скасувати результати ще минулорічних псевдовиборів, яких так ніхто й не визнав. Що з цього вийде, покаже лише час. Зрозуміло, що нині на тлі перемир’я та початку відведення озброєння калібром до 100 мм лише починається новий виток військово-політичної гри. Мета ворога та ж – Путін намагається “всунути” захоплені території Донбасу назад до України на найвигідніших для себе умовах. Бойовики хочуть не лише брати участь у виборах, а й писати Конституцію України. Наші завдання також незмінні: домогтись якнайдовшого збереження санкцій Заходу проти Росії, контро­лю над українсько-російським кордоном і виборів у Донбасі за нашими законами, внаслідок чого Захарченко, Плотницький і решта бойовиків не змогли б стати легітимною владою на сході.

У цій ситуації український Президент Петро Порошенко всіляко намагається продемонструвати нинішнє перенесення виборів бойовиками як найважливіший крок до подальшого врегулювання ситуації. “Незаконні вибори, які загрожували відновленням бойових дій і ліквідацією мінських домовленостей, скасовані. Це відкриває шлях до повернення України на Донбас за допомогою виборів за українським законодавством, на основі стандартів ОБСЄ і, звичайно, без окупаційних військ”, – таке повідомлення з’явилося 6 жовтня на сторінці українського гаранта у Facebook.

Привітали рішення бойовиків і в ЄС. Але знову ж таки: від цього проблеми не зникли. Ще минулого тижня французький президент Франсуа Олланд заявляв про те, що учасникам виборів у Донбасі потрібно надати імунітет і що контроль за кордоном буде тільки після виборів (а така небезпека була закладена ще в лютому під час підписання “Мінська-2”). Тут нюанс: перемовники погодилися, що всі пункти мінських угод потрібно реалізувати ще цього року (отже, і контроль за кордоном та виведення іноземних військ), тільки політичні питання на кшталт виборів мали б перенести на 2016-ий. 2 жовтня в Парижі також обговорювали й те, що деякі пункти закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, зокрема щодо амністії, можуть тимчасово почати діяти уже в день виборів на цих територіях. Але таким чином не можна пов’язатати імунітет учасників виборчого процесу та амністію для бойовиків. 

Представники української влади заявляють, що окремий закон про вибори у Донбасі буде, але закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу не переглядатимуть. Окрім цього, незаконні збройні формування мають ще до виборів скласти зброю, а російські війська – вийти з нашої території.

Так, голова президентської фракції в парламенті Юрій Луценко заявив, що окремий закон для виборів у Донбасі ухвалювати потрібно, бо нині участь у місцевих виборах вимушених переселенців не передбачена. Вони мають голосувати за місцем нинішнього проживання. Також потрібно забезпечити участь у цих виборах українських партій, зареєстрованих Мін’юстом, безперешкодне висвітлення виборчого процесу українськими ЗМІ та роботу як українських, так і міжнародних спостерігачів. Луценко також нагадує: амністія не може стосуватись осіб, які вчиняли важкі злочини. Так, ані Захарченко, ані його поплічники не можуть у майбутньому мати виборчого імунітету, як і підпасти під амністію.

Окремий закон про вибори у Донбасі мають ухвалити до кінця цього року, щоб Ук­раїна продемонструвала свою частину виконання домовленостей. А вибори мали б відбутися через 90 днів після ухвалення цього документа. Термін “до кінця року” – по­нят­тя розмите. Закон може з’явитися й у самому кінці груд­­ня. Тому і про точну да­ту виборів, особливо про 21 лю­­­того, вести мову ще зарано. Луценко говорив приблизно про квітень. У контексті такого непростого політичного процесу може виникати ще багато незадоволень, звинувачень і провокацій з боку Росії та її бойовиків. 

Зазначимо, що в українському Центрвиборчкомі вже прокоментували необхідність ухвалення окремого закону для виборів у Донбасі. Голова ЦВК Михайло Охендовський зазначає: окрім цього закону, потрібно відновити Державний реєстр виборців у Донецькій і Луганській областях, провести перевірку інфраструктури виборчих дільниць, гарантувати безпеку для їх роботи, як і для кандидатів та спостерігачів. А ще Охендовський ставить цілком логічне питання: а який орган відповідатиме за цю безпеку? На місію ОБСЄ в цьому питанні навряд чи варто покладатись. Учора, 7 жовт­ня, міністр закордонних справ Павло Клімкін, виступаючи перед парламентом, зазначив, що ОБСЄ зробить тільки попередній висновок стосовно наявності безпекової ситуації для проведення виборів. “За всіма критеріями міжнародного права і за всіма критеріями, які в нас є, вибори, на яких присутні іноземні війська чи іноземна техніка, за визначенням, неможливі!” – наголосив Клімкін.