Цього тижня  представники Громадянської мережі ОПОРА презентували результати всеукраїнського вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Порівняльне дослідження відбувається вже третій рік поспіль. Об’єкт моніторингу –муніципалітети усіх обласних центрів України (цього року – окрім Донецька та Луганська). Показник публічності сформований на основі оцінки за трьома  принципами: прозорість, відкритість та підзвітність різних суб’єктів місцевого самоврядування.

Цьогорічні результати викликають поміркований оптимізм. Згідно з дослідженням, в 2015 році органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш відкритими у співпраці з громадянами та публічнішими у поширенні інформації. Одна з вірогідних причин – близькість місцевих виборів. Знач­на частина депутатських корпусів, а також міські голови претендуватимуть на переобрання, а тому і стають більш відкритими до громади. Однак хотілось би, щоб це було не єдиною причиною збільшення публічності, а початком серйозних структурних змін.

Більшість органів самоврядування, незважаючи на покращення показників, віднесено до групи рад з низьким рівнем публічності. Також є і міські ради, які зробили свою роботу більш закритою. Такими є Хмельницька та Ужгородська міські ради, показники яких опустилися на 5% та 1% відповідно у порівнянні з даними 2014 року.

Якщо брати загальний рейтинг, то найнижчі показники у Харкова (46%), Полтави (45%) та Ужгорода (42%). Відносно добрим є те, що за загальним рейтингом жодне з міст не опинилося у так званій червоній зоні. Однак, якщо взяти виключно депутатський корпус, то його відкритість залишає бажати кращого. Обранці громад відразу 7 міст (Запоріжжя, Чернігів, Житомир, Ужгород, Полтава, Хмельницький та Харків) були визнані такими, які не дотримуються стандартів відкритості й публічності. Основні прогалини: звітування перед виборцями, відсутність активної співпраці з громадянами.

Як говорилось раніше, більшість органів місцевого самоврядування покращили свою публічність і стали більш відкритими для громадян, що однозначно можна записувати до їхнього активу. Також загально непоганою є публічність міських голів й особливо виконавчих комітетів.

Якщо говорити про міських голів, то задовільний рівень публічності демонструють міські голови восьми міст – Луцька, Івано-Франківська, Києва, Вінниці, Чернівців, Кіровограда, Херсона та Сум. Лідерами рейтингу стали Микола Романюк (78%), Віктор Анушкевичус (77%), Віталій Кличко (77%) та в. о. міського голови Вінниці Віктор Моргунов (65%). З найбільших недоліків експерти виокремлюють те, що переважна більшість міських голів проводить особистий прийом громадян, однак виділяє для цього мінімальну кількість часу. 

Також процедура запису, а відтак і можливість потрапити безпосередньо на прийом до міського голови залишається надто ускладненою для мешканців. Не менш суттєвою є проблема ігнорування міськими головами обов’язку щодо щорічного звітування про свою роботу перед громадою на відкритій зустрічі. Це здійснювали тільки очільники Рівного, Черкас, Кіровограда й Луцька. 

Достатньо добре в Україні з діяльністю виконавчих органів. Вона вже стабільно займає вищі позиції, аніж інші суб’єкти дослідження. Виконавчі комітети відразу дванадцяти муніципалітетів характеризуються задовільним рівнем публічності. Лідери – виконавчі органи Івано-Франківської міської ради. Їхній показник – 79%. Найгірше з публічністю у виконавчих комітетах Херсонської та Черкаської міських рад. Їх показник – 47%  та 44% від максимально можливого стандарту.

В рейтингу публічності органів і посадових осіб місцевого самоврядування у 2015 році Львів залишився на тому ж місці – одинадцятому. Якщо звертатись до методології, він покращив свої показники, з 49% до 53%. Однак це загальний рейтинг. Розглянемо тепер показники публічності міського голови, депутатського корпусу та виконавчих органів.

Публічність міського голови Львова Андрія Садового дещо погіршилась: з 50% до 48%. Активісти ОПОРИ вказують, що очільник міста продовжує практику звітування на “Арені Львів” перед запрошеним колом осіб. 

“Таким чином, громадськість не має змоги на відкритій зустрічі послухати звіт про роботу міського голови, про роботу виконавчих органів, інформацію виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку міста та висловити свою думку з приводу почутого. Звіту Андрія Садового про його роботу неможливо знайти і на сайті ради”, – йдеться у прес-релізі львівського представництва організації.

Не найкраще у Львові зі звітуванням депутатів місцевих рад. У звіті зазначається, що Львівська міська рада не затверджувала графіків звітування ні цього року, ні попереднього. 

Також немає звітів про роботу депутатів Львівської міської ради за останній рік і на офіційному сайті. Тут розміщені звіти про виконання депутатських повноважень за 2010-2015 роки лише двох представників територіальної громади Львова в раді.. Загалом публічність депутатського корпусу покращилась несуттєво.

Виконавчі органи ЛМР найбільш публічні. Загалом їхня відкритість упродовж року зросла з 56% до 66%. В звіті ОПОРИ зазначається, що всі виконавчі органи звітують про свою діяльність безпосередньо перед територіальною громадою. Окрім того, на сайті ради створено окрему тему “Звіти 2014”, де розміщені основні показники розвитку окремих галузей, які підпадають під сфери діяльності управлінь. Дещо гіршою є ситуація з оприлюдненням звітів про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку. Серед інших недоліків: немає окремих проміжних та заключних звітів про хід виконання цільових програм. Серед суттєвих плюсів: відкрито публікується інформація щодо дохідної та видаткової частин бюджету.