Дипломатичні пастки

Напередодні виступу Путіна в ООН та його зустрічі з Обамою бойовики поставили Україні ультиматум щодо виборів на окупованих територіях

фото: АР
Черговий раунд перемовин у Мінську цього тижня знову зайшов у глухий кут, а оголошені ще раніше російськими бойовиками власні псевдовибори на окупованих територіях стали не так кінцем мирних перемовин, як картою, яку господар Кремля Володимир Путін неодмінно використає і в Нью-Йорку, і в Парижі. На кону цієї великої гри від Путіна, що реалізовуватимуть наступного тижня, все те, про що експерти, політики і журналісти говорять уже давно – величезні поступки від України. Це, зокрема, “автономний статус Донбасу”, коли формально він буде українським, Київ годуватиме та відбудовуватиме нині окуповані території, але фактично весь контроль за регіоном здійснюватимуть із Кремля. Бойовики можуть бути амністованими, узаконеними через вибори як місцева влада, а ще створити так звані народні міліції, контролювати суди і прокуратури тощо. 
Що ж маємо нині? Впродовж вересня ситуація в зоні АТО залишається відносно стабільною, якщо порівнювати з минулими місяцями. Але наскільки довго протриває перемир’я, ніхто не може сказати. Всі розуміють, що Путіну потрібне не перемир’я, а саме втілення політичної частини мінських угод. 
Україні потрібен мир, але згадані поступки є шляхом до федералізації країни, від якої наша влада відхрещується. Захід хоче заморозити конфлікт у будь-який спосіб, аби не йти на ще більшу конфронтацію з Росією (а краще для західних дипломатів, стомлених конфліктом, – навіть якомога швидше почати знімати вже введені санкції), але при цьому зберегти обличчя.

Тупиковий Мінськ

Угоди про відведення озброєння калібром менше 100 мм досі не підписали. “Невирішення проблем у безпековій групі блокує весь політичний процес. При взаємних обстрілах ніякі вибори неможливі, і навпаки – ступор у політичній групі робить беззмістовним процес відведення. Ніхто з української сторони не має ілюзій щодо того, що підготовка і підписання угоди про відведення важких озброєнь калібром менше 100 мм одразу запустить механізм всеохопного врегулювання. Але ця угода може стати хоч якимось кроком до миру. До того ж у ній не буде прихованих капканів, які є в попередніх мінських домовленостях”, – зазначає український представник у мінській безпековій підгрупі екс-прем’єр Євген Марчук, інформує “Українська правда”.
І ці “капкани” Росія та її бойовики намагаються використати на повну. У Мінську вони педалюють питання проведення виборів на окупованих територіях. Дійшло вже навіть до абсурду. Так, бойовики вже припустили вибори за українським законодавством, називаючи дату 21 лютого наступного року, але при цьому не хочуть відмовлятися від виборів 18 жовтня та 1 листопада за власними правилами. 

фото: kmv.gov.ua
“Те, що відбулося цього тижня, дуже ускладнило ситуацію. Тристороння контактна група має сформулювати бачення. Якщо ухвалять рішення продовжити розмову в політичній підгрупі, то її продовжать, шукатимемо варіанти. Однак ультиматумів ми не розглядаємо: ми або ми повернемося до попереднього русла, або знайдемо інші варіанти, якщо буде доручення продовжити роботу”, – розповів в інтерв’ю BBC-Україна наш представник у мінській політичній підгрупі Роман Безсмертний.
Ця підгрупа збиралася також учора і може продовжити свою роботу в понеділок 28 вересня. А 29 вересня результати має обговорити тристороння контактна група. От тільки очікувати якихось зрушень, мабуть, не варто. Уже згаданий Роман Безсмертний зазначав, що цього не буде до 2 жовтня, коли мають зустрітися лідери “нормандської четвірки”.

“План Мореля” й очікування 2 жовтня

Загалом усі ці пошуки модальності виборів на окупованих територіях виглядають дуже дивно. Уже певний час в інформаційному просторі з’являються повідомлення про так званий план Мореля. П’єр Морель – французький дипломат (довгий час працював у МЗС Франції, також у посольстві цієї країни в СРСР, головою посольства в Росії), який неодноразово працював у місіях для вирішення міжнародних конфліктів, а нині є координатором мінської підгрупи з політичних питань. “Дзеркало тижня” нещодавно повідомило, що серед пропозицій Мореля є, зокрема, такі:
• виборча система – мажоритарна, відповідно до рішення ТКГ від 22 травня; як варіант – упровадження змішаної, частково пропорційної системи для Донецька і Луганська;
• тривалість мандата (як варіант) – до наступних місцевих виборів в Україні, тобто до 2017 року;
• реєстрація кандидатів і вимоги до них (як варіант) – ценз осілості тривалістю п’ять років, не включаючи останні два роки, крім тих, кого обирають на пости голів місцевих рад;
• обов’язки з проведення виборів (як варіант) – тимчасові територіальні виборчі комісії складатимуться з представників зон, охоплених цим законом, слідуючи наведеним вище критеріям реєстрації; включаючи представників місцевих відділень партій, зареєстрованих до 2014 року, і проходитиме під головуванням члена ЦВК;
•  роль та участь політичних партій (як варіант) – партії, що мали місцеві осередки, зареєстровані у виборчих округах, охоплених законом до 2014 року, можуть брати участь у виборчій кампанії; будь-який запит недопуску щодо цих партій передадуть у відповідну тимчасову територіальну комісію, яка прийматиме остаточне рішення;
• спостереження з боку БДІПЛ із повним доступом на виборчі дільниці, до процесу підрахунку голосів і Центру підбиття підсумків;
• публікація результатів Центральною виборчою комісією.
“Пов’язані питання: закон про статус, амністія, гуманітарний доступ”. І все. Жодного роззброєння, жодного контролю над кордоном”, – пише журналіст Сергій Рахманін.

П’єр Морель
фото: AFP
Зазначимо, що “план Мореля” з’явився після зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” 12 вересня. Як основу для майбутніх перемовин його сприйняла німецька та французька сторони. Таку ж заяву зробив і російський міністр Сергій Лавров.
Водночас треба зазначити, що цей план розкритикувала й українська влада. Порошенко назвав його особистою думкою Мореля і заявив, що будь-які такі закони мають обговорювати в українському парламенті, а не представники ОБСЄ. 
Але все це ще не означає, що українська сторона зможе витримати тиск, якщо Франція і Німеччина на майбутній зустрічі “нормандської четвірки” виступлять за пропозиції Мореля. Навіть в Україні вже є різні думки щодо цього плану.
“Чому план, який багато публікаторів сприймали ледь не як написаний у Москві Москвою ж (думаю, ні в кого немає сумнівів, під чию дудку танцюють злощасні маріонетки “ЛДНР”) відкидають? А тому, що це – не московський план. Українські спостерігачі ніяк не можуть зрозуміти, що західна логіка (зокрема логіка найактивніших доброзичливців Росії і самої Росії) не збігається. Західні доброзичливці – або просто сумлінні дипломати, до яких я відношу і пана Мореля – намагаються створити умови, які дозволять конфлікту закінчитись, а державі Україні – відновити свою територіальну цілісність. І в цьому сенсі план Мореля – навіть за наявності там спеціального закону про вибори – значно м’якший, ніж Дейтонські домовленості, які майже розчленували Боснію і Герцеговину при формальному збереженні її територіальної цілісності, або нещодавня угода між Сербією і Косовом про фактичне створення повноцінної і фінансованої Белградом сербської автономії у складі Косова при формальному збереженні територіальної цілісності республіки”, – зазначає у своїй колонці на сайті Ліга.net журналіст Віталій Портников.

Путінська операція в Нью-Йорку

І тут треба зазначити, що тон зустрічі лідерів “нормандської четвірки” 2 жовтня багато в чому залежатиме від того, що перед цим творитиметься на Генасамблеї ООН. Німецький канцлер у Нью-Йорку не матиме двосторонньої зустрічі з Путіним – вона це пояснила неспівпадінням графіків. 
Водночас у понеділок повинна відбутися зустріч Путіна та Президента США Барака Обами. Таких зустрічей не було майже рік. Формально Америка не представлена в “нормандському форматі”, але зрозуміло, що вона має більший вплив на перемовний процес навіть за ту ж Францію. Тут треба також зазначити: за інформацією “Німецької хвилі”, на перших етапах уже згаданий “план Мореля” обговорювали напряму Вашингтон і Москва. Начебто саме звідти йшли перші пропозиції щодо окремого закону про вибори, а французький дипломат отримав вказівки їх удосконалити.
У США кажуть, що основною темою зустрічі Путіна з Обамою буде Україна, у Росії – що Сирія
Водночас цікаво, що Білий дім і Кремль по-різному трактують основну мету зустрічі Путіна та Обами. У США кажуть, що основною темою буде Україна, у Росії – що Сирія, а якщо вистачить часу, то і про Україну поговорять. Російська військова кампанія в Сирії зараз у всіх на слуху, і ні для кого не новина, що Путін спробує використати її для досягнення багатьох цілей: як повернення РФ до клубу найвпливовіших країн, так і торгів щодо України та зняття санкцій.
Також треба зазначити, що Володимир Путін виступить на трибуні ООН вранці 28 вересня. “Адміністрація президента РФ дала розпорядження МО, ФСБ, СКР і МЗС терміново підготувати матеріали щодо дискредитації керівництва України під час виступу Путіна на Генасамблеї ООН. Російський президент спробує звинуватити українську владу в злочинах проти людства на території Луганської та Донецької областей за допомогою ілюстрованих матеріалів на кшталт “розіп’ятого у Слов’янську хлопчика”, – повідомляє на своїй сторінці у Facebook координатор групи “Інформаційний опір”, нардеп Дмитро Тимчук.
Очевидно, що і нинішнє перемир’я Росія на всіх майбутніх перемовинах не забуватиме видавати як жест своєї доброї волі. Тож українське керівництво наступного тижня чекає справді складна дипломатична боротьба. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4419 / 1.64MB / SQL:{query_count}