“Годі годувати окупантів, які вбивають, кидають за ґрати і просто знущаються з наших людей!” – так голова Меджлісу кримськотатарського народу, український парламентар Рефат Чубаров пояснив анонсовану громадянську блокаду Криму, що має розпочатися 20-21 вересня.
Насамперед справа не у продуктах, а в тому, що на окупованому Росією півострові щодня порушують права людей (як кримських татар, так і українців та росіян), які не погоджуються з кремлівською владою. Нині можна багато дискутувати про відсоток незгідних із РФ у Криму і про те, хто голосував, а хто ні на референдумі про приєднання до Росії, але нікому язик не повернеться сказати, що Крим дійсно повністю російський. Кримські татари є значною силою на півострові, а вони вже півтора року зазнають репресій за етнічною, релігійною і політичною ознаками.
Ідея повністю заблокувати постачання у Крим продуктів і послуг народилась одразу після анексії півострова навесні 2014-го. Довгий час цю тезу обговорювали і навіть публічно озвучували представники Меджлісу, зокрема повної блокади лідер кримськотатарського народу і нардеп ВРУ Мустафа Джемілєв вимагав від Президента Петра Порошенка в лютому цього року. Аргументом було те, що частина людей на півострові готова терпіти будь-яку скруту, але треба продемонструвати, що майбутнього в російського Криму нема.
Минулого тижня (хоч і з запізненням) кримськотатарські лідери дали зрозуміти, що від слів потрібно переходити до справ. Але пам’ятаймо: запізнілість блокади Криму треба оцінювати не через те, коли виникають заяви чи дії Меджлісу, а насамперед через те, що офіційна українська влада в Києві досі не має стратегії повернення півострова чи принаймні плану збільшення впливу на тамтешню ситуацію.
Акція не лише кримських татар
“Мета майбутньої акції полягає в тому, щоби звернути увагу громадськості на те неподобство, що коїться на кордоні, і знайти спосіб урегулювати взаємини з окупаційним режимом… Чому материкова Україна мусить забезпечувати життя окупаційному режиму? Твердження, що нібито там живуть наші громадяни і ми не можемо їх залишати без електрики, води і продуктів харчування, абсурдні, бо, відповідно до всіх міжнародних норм, відповідальність за правове, матеріальне і соціальне становище на окупованій території несуть окупанти, але аж ніяк не та країна, яку окупували… Я вам авторитетно заявляю: більше 80% продуктів перевантажують на інші автомобілі і через Керченську переправу відправляють далі в Російську Федерацію, тому що там вони ще дорожчі… Відбувається щось абсурдне: Кримський півострів окупували, ввели там жорстокий, гірший за радянський, терористичний режим, переслідують будь-яке інакомислення, особливо пов'язане з українською символікою, чинять високий тиск на тих, що не примирюються з окупаційним режимом, а Україна і далі справно забезпечує окупований Крим”, – заявив Мустафа Джемілєв на прес-конференції в Києві 8 вересня.
Треба обрати ті об'єкти, які будуть найефективнішими. Мова про найближче фінансове оточення Путіна. Візьміть їх за одне місце, аби вони ввірвалися в кабінет російського президента і сказали: «Так не можна. Ми повинні йти з Криму»
Лідери кримськотатарського народу оголосили свої вимоги до російської влади. Серед них – звільнення політичних в’язнів (заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, активістів Алі Асанова, Мустафу Джегерменджи, а також Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка); припинення незаконного перешкоджання діяльності кримськотатарських та українських ЗМІ в Криму; доступ до півострова іноземних журналістів і правозахисників; припинення кримінальних проваджень та адміністративних переслідувань кримських татар та інших громадян України; зняття заборони на в’їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу (Мустафі Джемілєву, Рефату Чубарову, а також активістам національного руху Ісмету Юкселю та Сінаверу Кадирову). Як бачимо, вимоги цілком логічні, стосуються прав і свобод людей, у них нема великої політики.
Чи дослухається до них окупаційна влада Криму, тим паче Кремль? Шансів мало, але тиснути потрібно. Тут лише зазначимо, що кримські маріонетки Кремля вже озвучили різні відповіді на інформацію про майбутню блокаду: від брехливих про те, що Крим може обійтися без українських продуктів і надій у всьому на Росію, до погроз новими кримінальними справами проти представників Меджлісу.
У цій ситуації з Криму погрожувати Джемілєву та Чубарову судами і тюрмами виглядає дивно. Інша справа, що репресії можуть посилювати власне на півострові. До цього треба бути готовими всім, але й розуміти: якщо нічого не робити, то краще також не стане.
Представники Меджлісу, анонсуючи громадянську блокаду Криму, поки не розкрили всіх деталей акції. Вони обіцяють зробити це пізніше. Зараз відомо, що блокада проходитиме в кілька етапів. Першим буде те, що громадські активісти блокуватимуть три великі дороги на півострів і повністю припинять проходження всіх машин із українськими продуктами. Ще важливо, що представники Меджлісу наголошують: громадянська блокада є акцією не лише кримськотатарською. До цієї ініціативи можуть долучатися всі охочі організації чи активісти в Україні! І низка великих громадських організацій уже це робить. Їх список оприлюднять пізніше.

фото: news.gogo.mn
Далі б мало бути припинення постачання електроенергії у Крим, понад 80% якої жителі півострова отримують від материкової України. Розуміємо, що громадським активістам власними силами цього питання не вирішити, тому на цьому етапі має бути повна підтримка і відповідні рішення офіційного Києва. Мустафа Джемілєв уже заявив, що і Президент Петро Порошенко, і прем’єр Арсеній Яценюк підтримують блокаду. Організатори акції та українська влада мають узгоджувати всі подальші дії.
Також важливо, що влада має долучитися до блокади ще на першому етапі. Так, аби з російського боку не було спекуляції на темі “Моріння Криму голодом”, на території Херсонської області, близько до адміністративного кордону з Кримом, повинні бути великі торгові точки з українськими продуктами.
Ініціатори громадянської блокади, щоб відкинути будь-які звинувачення на свою адресу в комерційній вигоді, кажуть, що організацією таких точок займеться уряд. Кримці зможуть приїхати на Херсонщину, придбати продукти і повернутися на півострів. Рух пасажирських авт не зупинятиметься. Не зможуть так закуповуватися лише ті, що причетні до анексії, тобто представники окупаційної влади.
Лише відзначимо, що, окрім слів ініціаторів блокади, офіційних коментарів українських Президента чи прем’єра поки не було. Своєю чергою підтримку акції вже висловив голова Херсонської ОДА Андрій Путілов.
Бізнес українських олігархів не пішов із півострова – натомість вони отримали змогу збагачуватися на торгівлі з Росією та не платити податків Україні
“Левова частка товарів у Криму – з території України. Водночас пороми через Керченську переправу везуть на півострів замість продуктів танки й озброєння, створюючи там угруповання окупаційних військ, яке загрожує материковій Україні. Ба більше, каравани фур перевозять тисячі тонн нерозмитнених товарів через Крим транзитом у Росію, оскільки півострову надали статус вільної економічної зони (ВЕЗ). Це своєю чергою послаблює антиросійські санкції, запроваджені світом, і допомагає режиму Путіна стримувати соціальні бунти. Переміщення товарів на окупований півострів нині стало корупційною годівницею для багатьох “ділків” на митниці. Цю практику теж потрібно безжально викорінити”, – написав у блозі на “Українській правді” перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій.
“Торгівля на крові”
І тут ми дійшли до цікавих нюансів. Те, що припинити торгувати з Кримом потрібно було ще навесні 2014-го, зрозуміло. Після анексії півострова український парламент ухвалив два закони. Перший – “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території Криму”, який реально втілити українській владі неможливо, другий – “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”, яким українська влада заохотила необмежену торгівлю з анексованим півостровом, а також підтримала корупційні схеми. Бізнес українських олігархів не пішов із Криму – натомість вони отримали змогу збагачуватися на торгівлі з Росією та не платити податків Україні.
І в такому контексті блокада Криму спрямована не лише проти тамтешньої окупаційної влади – вона вдарить по доморощених українських “бізнесменах”.
“Оголошена акція – прояв громадянської позиції стосовно тих процесів, які в умовах війни відбуваються в країні. Вона може вплинути на зміну точки зору представників влади у процесі ухвалення рішень щодо окупованої території Криму, а також окупованих територій Луганської та Донецької областей… Є група лобістів, які витрачали свої гроші на те, аби закон про ВЕЗ “Крим” ухвалили. Їм що, не цікаво, щоби він і далі діяв? Звісно, цікаво. І в цих лобістів є свої депутати, які працюватимуть на те, аби не лише не ухвалити альтернативного законопроекту, а щоб навіть не допустити його розгляду”, – каже економічний експерт благодійного фонду “Майдан закордонних справ” Юрій Смелянський, інформує сайт “Крим. Реалії”.

фото: uacrisis.org
Лідери кримськотатарського народу, оголошуючи громадянську блокаду Криму, акцентували, що закон про ВЕЗ “Крим” потрібно скасовувати. Рефат Чубаров заявляв, що треба припинити “торгівлю на крові”. Тут лише зазначимо, що в український парламент уже вносили такі пропозиції, але до зали голосування вони не доходили.
“Якщо скасують цей закон, ми не будемо блокувати. Починаємо ініціювати цю блокаду, аби взяти все під свій контроль, бо дуже багато людей зацікавлені в тому, щоб ця межа була як голландський сир, причому з дірками всередину. Якщо взяти, що ми отримуємо з Криму, то, за даними митниці за перший квартал, мова про 15 мільйонів доларів, а на 360 мільйонів доларів ми поставили туди продукції”, – заявляв в ефірі “5 каналу” директор медіахолдингу ATR-Group Ленур Іслямов.
Своєю чергою Рефат Чубаров в ефірі “Крим. Реалії” від 12 вересня зазначив, що найближчим часом внесе ще один законопроект про скасування вільної економічної зони. Він також повідомив, що довгий час обговорював це питання в різних владних кабінетах.
У будь-якому разі голосування у ВРУ ще треба дочекатися. Громадянська акція ж кристалізує ці питання вже нині. Залишиться побачити, що переважить у наших владних колах: олігархічний вплив чи антикорупційні, принаймні публічно, настрої?
“Взяти Путіна за …”
Загалом бачимо, що громадянська блокада спрямована на досягнення одразу кількох цілей. Окрім боротьби за права людей у Криму, демонстрації слабкості окупаційної влади і боротьби з корупцією на кордоні, ніхто не може забувати про те, що нині загалом потрібно хоч щось робити для повернення українського півострова.
Експерти вже неодноразово зауважували, що Путін грає у військово-політичну гру під назвою “Обміняти Крим на Донбас”. Півострів він уже захопив, а війна в Донбасі фактично відвернула увагу від цього. Для будь-якої думаючої людини дивно, чому питання реінтеграції окупованого регіону обговорюють у межах мінської контактної групи, а повернення Криму – ні.
Навіть у разі, якщо конфлікт у Донбасі вдасться якось заморозити і навіть якщо звідти вийдуть російські війська, все одно не можна допускати скасування західних санкцій проти Росії. У Криму російські війська залишаються, і Кремль влаштовує на півострові справжню неприступну військову фортецю.
Півострів у будь-якому разі буде українським, але процес повернення затягнеться на 10-15 років
Про те, що не можна забувати про Крим, Рефат Чубаров говорив учора, 14 вересня, на погоджувальній раді у ВРУ, коли оголошував, що блокада адміністративного кордону з Кримом розпочнеться 20 або 21 вересня. Він заявив, що таке рішення кримських татар пов’язане не тільки з тим, що в Криму здійснюють репресії проти представників народу, “саджають людей за ґрати, знущаються над ними, вони зникають”, а й із тим, що “питання Криму відходить на другий план”, зокрема на міжнародних переговорах, що “невдалі дії уряду заподіюють додаткові страждання населенню”, повідомляє “Дзеркало тижня”. І це вже цікаво, бо фактично Чубаров сказав про повне перекриття кордону. З огляду на критику тепер чекати реакції нашої влади стає ще цікавіше.
На темі Криму він акцентував увагу України та світу й у вихідні під час щорічного форуму YES, який уже два роки проходить у Києві.
“Якби ви мене запитали, які головні фактори, що можуть у короткі терміни повернути Крим до України і звільнити людей, яких там репресують ФСБ та інші каральні органи, я б відповів: перший – це посилення санкцій... Треба обрати ті об’єкти, які будуть найефективнішими. Як на мене, це має бути найближче фінансове оточення Путіна. Візьміть їх за одне місце, аби вони ввірвалися в кабінет російського президента і сказали: “Так не можна. Ми повинні йти з Криму”. Другий – посилення обороноздатності України. Давайте нам зброю, що дозволить обороняти нашу країну. Третій – наше внутрішнє завдання: реформи, боротьба з корупцією, справедливе правосуддя. Вірю і переконаний, що Крим буде українським, і не згоджуюся з тим, що півострів повернеться через тривалий термін… Там заручники – європейський народ, кримські татари, які відкрито, масово і ненасильницько виступили проти окупації. Там їм цього не пробачають” – ось основні тези виступу Чубарова, які він оприлюднив на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
Загалом нині є дуже різні думки щодо повернення Криму, але військовий варіант підтримують хіба найбільш “гарячі” та радикальні голови. Є різні міркування й щодо термінів повернення півострова. Відомий політтехнолог Тарас Березовець, який народився у Криму (там і далі живуть його рідні та друзі), під час презентації своєї книги “Анексія: острів Крим. Хроніки Гібридної війни” в рамках традиційного Форуму книговидавців у Львові зазначив, що півострів у будь-якому разі буде українським, але процес повернення затягнеться на 10-15 років. Він буде мирним, але відбудеться лише після заміни чи смерті Путіна.