Громадянська мережа ОПОРА констатує, що незважаючи на окремі технічні й організаційні недоліки, перший з чотирьох етапів відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників пройшов за стандартизованою відкритою процедурою, яка дозволила забезпечити рівні умови для усіх зареєстрованих кандидатів.

Упродовж двох годин кандидати мали відповісти на 100 запитань, що формувалися випадково з банку питань та були унікальними для кожного конкурсанта. Одразу після закінчення складання тесту кандидати дізнавалися про свій результат, бачили статистику відповідей.

Загалом участь у тестуванні взяли близько 11 тисяч осіб. Зафіксовано лише один випадок, коли тестування одразу двох учасників було призупинено через підказки.

Один із пунктів тестування був у нашому місті. Велась онлайн-трансляція і під контролем громадських активістів. Прокурор міста Львова Андрій Гнатів також проходив тестування. У коментарі “Пошті” Андрій Гнатів зазначив, що прокуратура міста не бере безпосередньої участі в організації тестування і що цей процес є незалежним від них. Також він додав, що сам також екзаменувався на рівні з іншими претендентами, пройшов перший етап тестування, попереду ще три частини відбору. 

Консультативна рада при прокуратурі Львівської області підбила підсумки щодо першого етапу тестування. Активісти вказали на ряд недоліків. Було зафіксовано кілька випадків технічних проблем: неправильних логінів і паролів, помилок у програмному забезпеченні тощо. Однак всі особи, які прийшли на екзамен, змогли завершити тестування і технічні проблеми не вплинули на результати тестів. Громадські активісти зазначають, що всі зауваження були передані Генпрокуратурі і організаторам тестування, і надіються, що вже до другого етапу такі технічні помилки будуть виправлені.

Ще одне зауваження в громадських активістів було до відомостей. Паперові бланки не були достатнім чином захищеними, а електронні результати зберігаються в Києві на сервері у віданні одного департаменту. Оскільки дублювання відомостей не передбачено, це, теоретично, дає можливість сфальсифікувати результат.

Однак ця проблема вирішилась тим, що Консультативній раді дозволили взяти копії всіх паперових відомостей, і у разі неспівпадіння результатів на наступних етапах конкурсу, це буде виявлено достатньо просто. Однак і без цього сфальсифікувати результати надзвичайно важко.

Однак є важливий нюанс. Перший етап тестування виявив, що у тих осіб, які ніколи не працювали у прокуратурі, дещо нижчий середній рівень підготовки у питанні знання законодавства. “Результати кандидатів, які не є працівниками прокуратури статистично виглядають трошки гірше за результати працівників прокуратури”, – повідомив голова Консультативної ради при прокуратурі Львівської області Антон Подільчак. Однак це лише перший етап і цілком можливо, що особи, які не працювали в системі, краще проявлять себе на інших етапах.

Тестування прокурорів певною мірою нагадує систему зовнішнього оцінювання, яка свого часу забезпечила перелом у процесі вступу до ВНЗ, зменшивши корупційні ризики до мінімуму. Генпрокуратура обіцяє, що після опрацювання комісією результатів вони всі будуть оприлюднені у вигляді рейтингових таблиць і доступними для широкого загалу. Тому конкурс до прокуратури певною мірою нагадує вступ до вишу, де абітурієнти здають стандартизовані екзамени. Однак відмінністю є те, що самі тести кандидати в прокуратуру здають он-лайн, і їх перевірка є миттєвою.

Наприкінці вересня розпочнеться наступний етап конкурсного відбору – тестування на загальні здібності. Мета тесту – виявити здатність аналізувати, обробляти та інтерпретувати великі масиви інформації за короткий час, знаходити причинні зв’язки між ними і робити правильні висновки. Обіцяють, що в ньому буде не більше 100 запитань, а час для складання не буде більшим 60 хвилин. До тестування загальних здібностей допустять кандидатів згідно з рейтингом, але в розрахунку не більше ніж десять осіб на одну адміністративну посаду.

На третьому етапі майбутніх керівників чекає тестування особистісних характеристик, іншими словами – психологічний тест. Це і виявлення рис, типів характеру, стилю поведінки кандидата, визначення його емоційного стану. На відміну від інших етапів відбору – він прямо не впливатиме на рейтинг претендента, але на основі його будуть підготовлені рекомендації. 

Після опрацювання комісією результатів вони всі будуть оприлюднені у вигляді рейтингових таблиць

 Останній етап відбору на керівні посади – співбесіда. Її також обіцяють проводити з трансляцією в онлайн-режимі. Конкурсна комісія буде оцінювати професійні, морально-ділові і управлінсько-організаційні здібності кандидата, які необхідні для виконання службових обов’язків. Вже після співбесіди комісія приходить до висновків, враховує результати тестів і призначає кандидатів на посади.

Видається, що успішні реформи в Україні, поки що, очолюються грузинами. Початок заклала Ека Згуладзе, під контролем якої проходить реформування міліції в поліцію, яке розпочалось створенням нової патрульної поліції. Незважаючи на окремі “проколи”, які неминуче присутні у таких масштабних проектах, патрульна поліція була сприйнята доволі тепло. Марку тримає Давід Сакварелідзе, який відповідає за реформу прокуратури. Принаймні перший етап відбору на керівні посади в Генпрокуратурі пройшов доволі якісно, без суттєвих порушень та під спостереженням зацікавлених представників громадськості. Залишається надіятись, що подальші етапи конкурсу пройдуть не гірше, а почин грузинів нарешті підтримають і корінні українці.

Якщо прокуратура буде реформована вдало, то наступним широкомасштабним проектом повинна бути реформа судової системи. Останнє слово у встановленні справедливості все-таки не за прокурором, а за суддею, тому це навіть важливіше.