Прямих перемовин із терористами не буде

Цього тижня з’явилось кілька цікавих заяв від російської сторони. Так, прес-служба Кремля, повідомляючи про останні телефонні консультації лідерів “нормандської четвірки” повідомила, що Путін в черговий раз акцентував увагу на необхідності прямого діалогу між Києвом та представниками “ДНР” і “ЛНР”. Прес-служба українського гаранта, повідомляючи про цю розмову, акцентувала увагу на зовсім іншому – необхідності підписання угоди про буферну зону у Донбасі та невизнан­ня майбутніх ймовірних “псевдовиборів” на окупованих територіях.

Була й заява від одіозного глави російського МЗС Сергія Лаврова, який сказав, що бойовики начебто готові провести вибори за українським законодавством. Але знову ж таки хочуть прямого діалогу з Києвом та не допустять участі у виборах “неугодних” їм політсил. То про які закони тут може йтись? Кремль через бойовиків просто хоче диктувати свої вимоги.

“Це не є внутрішній конфлікт. Я не буду вести переговори з лідерами бойовиків, ватажками терористів лише тому, що, як мені радять деякі доморощені політикани, бо це буде визнання того, що хоче Росія, – щo це “громадянська війна в Україні”, що це нібито внутрішній конфлікт, і Росія тут ні до чого. Ні! Це агресія Росії проти вільної і європейської незалежної держави України. Із самого початку формат був вибудуваний: Росія, Україна і ОБСЄ як посередник. Називається цей формат – Тристороння контактна група. Під мінськими домовленостями стоять підписи офіційних представників ОБСЄ, України і Росії. Представники сепаратистів теж підписувалися під цими домовленостями, але їхні підписи стоять окремо і не містять вказівок на їхні посади, бо ніяких офіційних визнаних посад вони й не мають”, – заявив Президент Порошенко у програмі Prime Time Мирослави Гонгадзе на Першому суспільному. 

фото: Прес-служба Президента України

Треба розуміти, що навіть за умови, якщо Захід натисне на Україну задля будь-якого вирішення конфлікту, провести вибори на Донбасі найближчим часом неможливо. Навіть на технічну підготовку виборів потрібен час. А що важливіше, незважаючи на нинішнє припинення вогню, Україна ніяк не контролює ні частини Донбасу, ні кордону з Росією.

Зрештою, сепаратистські сайти “ДНРівців” учора, 11 вересня, розтиражували слова нового голови так званої тамтешньої  Народної ради Пушиліна про те, що у них насправді вже все готово до проведення виборів 18 жовтня і потрібен тільки указ Захарченка. 

У третій перезапуск мінських домовленостей мало віриться, та й навіть найбільш затятий їхній прихильник український Президент Петро Порошенко це відкидає. 

“Я прошу Леоніда Кучму, мого представника у контактній групі, скасувати заяву про те, що можливо продовжувати мінський процес у 2016 році. Ні, усі мають виконати зобов’язання у 2015 році, тому що Україна уже заплатила тяжку ціну за невиконання мінських домовленостей”, – заявив Порошенко під час 12-го щорічного саміту Європейської ялтинської стратегії (YES), який після російської анексії Криму вже другий рік проходить у Києві.

Своєю чергою Леонід Кучма каже, що невідомою є ситуація у випадку провалу домовленостей цього року. “Треба задати це питання “нормандській четвірці”, вони створювали Тристоронню контактну групу. Президент сказав, що треба зробити все від нас залежне, щоб цей протокол був виконаний. А якщо не буде, то він не відповів”, – заявив Кучма, інформує УНІАН.

В рамках саміту YES перший президент України розповідав журналістам про те, що Росія хоче загнати нас у глухий кут. “Кремль ставить дуже просту умову на цих переговорах: “Ми повинні годувати й поїти Донбас, а вони будуть управляти цією територією”. Російська влада хоче посадити за стіл переговорів президента України Петра Порошенка й одного з лідерів бойовиків Олександра Захарченка – і таким чином змусити визнати “ДНР” і “ЛНР”. Цього не буде”, – додає Кучма.

І Порошенко, і Кучма як пріоритет для України визначають контроль за кордоном із Росією і вимагають створення відповідної додаткової підгрупи у Мінську. Тут зазначимо, що наступна зустріч перемовників у білоруській столиці відбудеться 22 вересня. Й існує ймовірність, що тоді буде нарешті підписано угоду про відвід від лінії зіткнення озброєння калібром до 100 мм. Але знову ж таки: чи забезпечить це стабільне перемир’я? Допоможе, але не забезпечить. Відводити треба не лише озброєння, але й війська, особливо, коли йдеться про регулярну армію РФ. 

За останньою інформацією, озвученою речником Адміністрації Президента з питань АТО Андрієм Лисенком, у Донбасі продов­жують залишатись близько 30 тисяч російських військовослужбовців. До них додається ще близько 10 тисяч місцевих бойовиків та найманців, найбільше також із Росії.

“Переговори про відведення всіх військ та усієї зброї з лінії зіткнення – це вже наступний крок. Якщо б цього вдалося досягнути, то конфлікт був би наполовину врегульований. На яку половину? На військову половину. Залишилася би політична частина. Бо мінські угоди – і протокол, і меморандум, і комплекс заходів 12 лютого на виконання цих всіх документів – це політико-військова угода, яка містить у собі дві частини: суто військову – припинення вогню, обмін полоненими чи заручниками і таке інше; і політичне врегулювання – децентралізація, вибори і таке інше. А цього досягти вже набагато важче. Через внутрішній спротив, якого ні Захід, ні Росія повністю контролювати не зможуть”, – заявив в ефірі “5 каналу” політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Нині Президент Порошенко також не виключає перемовини у “нормандському” чи інших форматах ще на полях Генасамлеї ООН. Вочевидь, все залежатиме від реальної ситуації на Донбасі і наприкінці вересня може відбутись ще якщо не “зустріч чотирьох”, то окремі двосторонні перемовини між главами різних держав, залученими до вирішення конфлікту. І тут не треба забувати про роль США, які формально не присутні в Мінську, але насправді можуть впливати на ситуації більше, аніж і Німеччина, і Франція.

Насамкінець зауважимо, що Петро Порошенко висловлює стриманий оптимізм щодо майбутнього ситуації на Донбасі, водночас не забуваючи повторювати перед Заходом тези про необхідність залучення міжнародних миротворців та розширення санкцій проти Росії, якщо та вчергове піде на зрив мирних домовленостей. Гарант також намагається продемонструвати, що не забуває про Крим. 

“Час обговорити можливість розгортання операції на Донбасі для підтримки належного виконання мінських угод.  Це допоможе нам досягти миру. Повне виведення всіх російських найманців та озброєнь, відновлення контролю за російсько-українським кордоном. Це дві головних передумови для миру і стабільності на Донбасі. Ми маємо ясно визначити, що  не лише чинні на сьогодні санкції залишатимуться доти, доки Росія окуповуватиме Крим та підтримуватиме нестабільність на Донбасі, але також будуть запроваджені посилені обмежу­вальні заходи, якщо Росія і далі перешкоджатиме процесу врегулювання”, – заявив Порошенко на саміті YES.