Електронна політика для усіх

Президент вже має почати розглядати петиції про вільне володіння вогнепальною зброєю та скасування розмитнення авто. На черзі –прем’єрство Саакашвілі

фото: radiosvoboda.org
Система електронних петицій на сайті Президента одразу ж стала дуже популярною серед українців. Станом на учорашній день вже чотири петиції набрали необхідні 25 тисяч голосів (і навіть більше), щоб глава держави почав їх розглядати. 
Нагадаємо, що цей сервіс на офіційному сайті глави держави був запущений 28 серпня. Відповідно до процедури, петиції мають зібрати впродовж трьох місяців із дати публікації на сайті 25 тисяч підписів, тобто голосів. Щоб створити чи підтримати петиції, потрібно авторизуватись на президентському сайті, тобто вказати свою електронну поштову скриньку, своє ім’я, прізвище та по-батькові, пройти перевірку на те, що ви є реальною людиною, а не “ботом”. Також можливо поширювати петиції через соціальні мережі Facebook, Twitter чи ВКонтате. Якщо якась петиція за три місяці чи раніше набирає 25 тисяч голосів, то в Адмінiстрації Президента є три дні на її перевірку. Після перевірки в гаранта є 10 робочих днів на те, щоб дати свою відповідь. “Петиція започатковує діалог для вирішення поставлених та підтриманих суспільством питань. Це не інструкція до виконання, це не однозначно “так” або “ні” – це початок демократичного обговорення для пошуку рішення”, – написав цього тижня у блозі на “Українській правді” заступник голови АП Дмитро Шимків. Тобто це означає, що жодна петиція із жодною кількістю голосів не гарантує вирішення якогось конкретного питання. Після розгляду і консультацій з фахівцями і активістами Президент повинен повідомити своє рішення: підтримує чи не підтримує конкретну петицію. Якщо підтримує, то в межах своїх повноважень Порошенко повинен видати указ, звернутись до уряду, або ж внести відповідний законопроект на розгляд парламенту. А вже тоді справа за урядом чи парламентом. 
Якщо автор петиції створив якесь жартівливе звернення або надав у петиції неправдиві відомості, то за рішенням суду відповідатиме за наклеп, якщо такий був або відшкодовуватиме витрати по перевірці документа, тобто платитиме за роботу людей, які петицію перевіряли. Підтримувати петицію можуть й іноземці: в Адміністрації Президента пригадують досвід інших держав, зокрема петицій на сайті Білого дому, а також кажуть, що не потрібно забувати про українську діаспору у світі. Загалом представники АП наголошують на тому, що сервіс петицій вже під час роботи удосконалюється.   Після збору 25000 підписів голосування триває. Здійснюється перевірка на те, чи не “накручувались” голоси за петиції за допомогою вже згаданих “ботів”. Якщо навіть їх виявлено, але петиція без них набрала 25 тисяч голосів, то її треба розглядати.
Зазначимо, що лише за майже два тижні роботи сервісу на сайті Президента зареєстровано вже близько чотирьох тисяч петицій. Їх переглянуло вже понад 6 млн користувачів (за перші 11 днів 
540 тисяч унікальних користувачів). Здебільшого, це кияни – 34%. Також активні користувачі з Харкова – 7%, Львова – 6% та Одеси – 4%. Це власне додає відвідувачів президентському сайту, а також виносить на поверхню питання, які найбільше хвилюють українців. І нині важливо, щоб сама процедура не була здискредитована, і щоб розгляд питань доходив до логічного завершення.

Вільна зброя

Першою петицією, яка набрала необхідну кількість голосів, було звернення про вільне володіння вогнепальною зброєю українців. 25 тисяч голосів було зібрано ще 4 вересня. Станом на учора було вже понад 36 тисяч. На брифінгу 8 вересня Дмитро Шимків навів статистику від громадської організації “Електронна демократія”, яка вказує на сотні випадків некоректного чи неповного вказування імен підписантів, також було зафіксовано 566 голосів за 30 хвилин із однієї адреси з піками по 27 голосів за секунду, але навіть iз урахуванням усього цього петиція все рівно набрала понад 25 тисяч голосів. Вже відомо, що ця петиція пройшла перевірку і сьогодні Президент почне її розгляд. На відповідь, знову ж таки, він має 10 робочих днів.
Автором відповідної петиції є голова наглядової ради ВГО “Українська асоціація власників зброї” Георгій Учайкін. У петиції вимагається затвердити право громадян на захист, зокрема пропонується право вільного володіння вогнепальною зброєю прописати у Конституції.
Сама тема вільного володіння вогнепальною зброєю дискутується в українському суспільстві вже давно. Тут нагадаємо, що ще у травні Генпрокурор Віктор Шокін заявив, що Президент Порошенко на засіданні РНБО підтримав це питання. Та й ще раніше в парламенті реєструвались відповідні законопроекти, які, щоправда, не розглядались. Противники і прихильники легалізації вогнепальної зброї мають свою аргументи. Тут лише зазначимо, що цьогорічні соціологічні опитування демонстрували, що більшість українців проти легалізації та вільного продажу зброї. На ставлення громадян до цього питання суттєво впливає те, що в Україні циркулює багато незаконної зброї через війну на Донбасі. А ще були події в Мукачевому та нещодавня трагедія під парламентом. Насправді до вільного володіння зброї це має мало стосунку, адже, як свідчить досвід інших країн, узаконена зброя рідко використовується у злочинах. Хто хоче дістати зброю, той це зробить і не реєструватиме її. Але ситуація нагнітається, то страх українців перед зброєю може лише зростати. До того ж, якщо говорити власне про вимогу петиції, то незважаючи на відповідь Президента, потрібно розуміти складність процедури змін до Конституції.

Що ще турбує українців?

Як би там не було, але в Україні є частина людей, які виступають за володіння зброєю, проводять відповідну просвітницьку роботу і змогли мобілізувати необхідну кількість своїх ідейних соратників.
Але вже навіть не ця петиція має найбільшу кількість голосів на сайті Президента. Дуже швидко набрало голоси звернення щодо скасування розмитнення та акцизу на імпорт автомобілів в Україну.  Станом на учора петиція мала вже понад 38 тисяч підписів. Ця петиція на сайті вже у розділі “на розгляді”.
Звичайно, що це питання не може не турбувати українців, зважаючи на те, вартість вживаних авто із ЄС після розмитнення стає просто космічною. 
Окрім вже згаданих двох петицій, необхідну кількість голосів набрало також звернення про призначення нинішнього голови Одеської ОДА, екс-президента Грузії Михеїла Саакашвілі прем’єр-міністром України. Ця петиція станом на учора набрала вже понад 30 тисяч голосів. І що цікаво, активність підписантів збіглась із публічним скандалом, який на минулому тижні розпочався між Саакашвілі, прем’єром Яценюком, а також олігархом, екс-головою Дніпропетровської ОДА Коломойським. Було багато образливих заяв із різних сторін, а публічне протистояння продовжилось і цього тижня. Сам Саакашвілі коментуючи петицію заявив, що він не збирається в прем’єри. Однак низка експертів вже наголошують, що по суті, він свою прем’єрську кампанію вже почав. Так, відомий політтехнолог Тарас Березовець зазначає, що політичні культури Грузії та України дуже схожі, тому, коли політик каже, що не хоче бути прем’єром, це потрібно розуміти навпаки. Можна зрозуміти й українців, які підтримують Саакашвілі з його іміджем реформатора та манерою радикально і публічно висловлювати те, чого хоче суспільство.  
Експерти нині часто обговорюють ймовірну відставку Яценюка, а серед його можливих наступників називається також Наталія Яресько, нинішній міністр фінансів. Водночас “Українська правда” з посиланням на свої джерела інформує, що найближчим часом можливі зміни деяких міністрів, але Яценюка, найімовірніше не чіпатимуть як мінімум до лютого. Нині ЄС та США не зрозуміють такої відставки.
І насамкінець зазначимо, що учора ще одна петиція набрала 25 тисяч голосів. Вона стосується правок до законодавства, які б унеможливлювали заставу для тих, хто вчинив корупційні злочини. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4652 / 1.61MB / SQL:{query_count}