Уже кілька діб у Донбасі відносно спокійно. Бойовики час від часу порушують мирні домовленості, однак стріляють тільки зі стрілецької зброї та гранатометів. Основне – важкої зброї не застосовували. Як писала “Пошта”, 26 серпня в Мінську тристороння контактна група домовилася про припинення вогню з 1 вересня по лінії зіткнення принаймні впродовж першого навчального тижня. Наступне засідання в Мінську повинне відбутися вже 8 вересня.

Окремі збройні провокації зі сторони російсько-терористичних військ у Донбасі все-таки присутні. Впродовж 1 вересня бойовики п’ять разів порушували перемир’я, застосовували стрілецьку зброю та ручні гранатомети, але важкої зброї не використовували. Єдиним повністю спокійним напрямком був Маріупольський, де бойовики жодного разу не порушили тиші.

У середу, 2 вересня, спостерігалася схожа ситуація: відбувся один обстріл українських позицій із міномета, кілька разів бойовики влаштовували провокації з застосуванням стрілецької зброї та гранатометів.

Усі учасники тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації в Донбасі підтвердили, що обидві сторони в цілому дотримуються режиму припинення вогню. Про це йшлося під час відеоконференції контактної групи 1 вересня, повідомляє прес-секретар представника України Леоніда Кучми Дарія Оліфер у соцмережі Facebook.

Однак місія ОБСЄ заявляє, що бойовики не до кінця дотримуються перемир’я. Так, у середу спостерігачі опублікували звіт, у якому повідомили про втрату безпілотника, який 31 серпня зник на території, підконт­рольній сепаратистам. Спостерігачів не пустили на місце аварії, однак вони побачили обгорілі уламки, які, найімовірніше, належали збитому апарату. Перед закінченням свого польоту безпілотник зафіксував значне скупчення невідведеної військової техніки поблизу лінії розмежування в Маріупольському напрямку.

Як це не прикро, але загиблі з української сторони є. Постраждали, зокрема, борці з контрабандою. 

Мобільна група з боротьби з контрабандою в середу потрапила в засідку. Загинули двоє осіб, один волонтер і один податківець. “У складі наряду не було прикордонників… Спочатку кинули дві гранати, потім стріляли зі стрілецької зброї. Наші тримали оборону, доки не прибуло підкріплення. В ході зіткнення загинули один волонтер та один фіскал. Один СБУшник і троє ВДВшників поранені”, — зазначив волонтер Родіон Шовкошитний на своїй сторінці у Facebook. Інформацію про загиблих також підтвердив у цій же соцмережі голова Луганської ВЦА Георгій Тука. Після прибуття підкріплення військові зуміли відтіснити противника. Згодом у ЗМІ з’явилась інформація про ще одного загиблого, який помер у лікарні, однак  на момент здачі номера в друк вона ще не була підтверджена.

Однак незрозуміло, які саме контрабандисти відкрили вогонь по військових. Сутичка відбулася на території, що контролюють ЗСУ. Хто саме стріляв – встановлюють.

У нечисленних сутичках безпосередньо з терористами протягом 1 і 2 вересня українські воїни не загинули, однак один військовий отримав поранення.

Перемир’я 1 вересня, найімовірніше, недовговічне та нетривке. Існує занадто багато конфліктних питань, які не збираються вирішувати бойовики і Росія. А Київ уже вичерпав ліміт на поступки. Українська сторона заявляє, що виконала всі зобов’язання, передбачені в мінському протоколі, і тепер вимагає виконання відповідних дій від Москви та бойовиків.

Основне конфліктне питання – проведення виборів бойовиками, які заплановані на 18 жовтня. Київ вимагає, щоб Захарченко, Плотницький і “компанія” відмовилися від проведення “фейкового” волевиявлення. Згідно з мінськими домовленостями, вибори на окупованих територіях мають пройти пізніше та під контролем українських і міжнародних спостерігачів, чесно і відкрито, а найголовніше – за українськими законами. Це означає, що зможуть проголосувати лише громадяни України, які проживають на цих територіях, і тільки за ті політичні сили, які мають реєстрацію Міністерства юстиції. Відповідно жодні сепаратистські чи терористичні об’єднання у виборах не зможуть взяти участі. Дуже сумнівно, що навіть уламки “Партії регіонів”, нинішній “Опозиційний блок”, братиме у свої списки відкритих сепаратистів, яких сьогодні Москва призначила наглядачами над цими “недореспубліками”. 

Зрозуміло, що Кремль і бойовики проти такого сценарію, оскільки проведення чесних виборів за українським законодавством серйозно змінить політичне тло Донбасу. Тому надіятися на те, що бойовики відмовляться від незаконних виборів 18 жовтня, наразі не варто.

Якщо ж сепаратистське голосування таки відбудеться, це означатиме зрив усіх мирних домовленостей. Про це раніше заявляв як і Президент Петро Порошенко, так і європейські та американські дипломати. Фінальне голосування за зміни до Конституції, які передбачають проведення децентралізації та особливий режим місцевого самоврядування на території окремих районів Донецької і Луганської областей, влада також перенесла вже після місцевих виборів. Тоді стане зрозуміло, чи є доцільність виконувати Києву взяті на себе зобов’язання. Якщо Росія і бойовики своїми “виборами” порушать домовленості, малоймовірно, що Київ і далі дотримуватиметься взятих на себе обов’язків.

Ще один проблемний пункт, який стоїть на заваді виконанню мінських домовленостей, – обмін заручниками за принципом “усіх на всіх”. Російська сторона абсолютно не реагує на вимоги звільнити українських політв’язнів: Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та інших. Окрім того, не потрібно забувати і про українських військових, яких бойовики утримують у полоні. Це також може стати суттєвою перепоною на шляху мирного врегулювання.

Від іншої згубної ідеї – референдуму про приєднання “ДНР” до Росії – бойовики, видається, відмовилися. “Ніякого референдуму не буде. Це чутки. У нас будуть вибори 18 жовтня. Якщо виникне необхідність у проведенні референдуму, я особисто повідомлю про це”, – заявив ватажок терористів Захарченко журналістам.

Чи буде мир у Донбасі, зараз залежить від Росії. Україна виконала свої домовленості і може почуватися достатньо спокійно на зовнішньополітичній арені. Якщо домовленості найближчим часом зірвуться, це буде виною Російської Федерації, а не нашої країни. Якщо наш миролюбний на словах сусід вкотре не виконає взятих на себе зобов’язань, це дасть змогу Європі і Сполученим Штатам посилити політичний і економічний тиск на Росію. 

Воювати з російським ведмедем, який може в будь-який момент витягнути чеку з ядерної гранати, ніхто не хоче, однак цього може й не знадобитися. На щастя, Росія слабка економічно і політично, тож основний удар Україні і Заходу доцільно направити саме туди. Військовою силою, на жаль, наша країна може лише стримати російську армію, однак про перемогу наразі не йдеться. Її здобувати потрібно на інших фронтах, передусім економічному: розвивати власну промисловість і докладати всіх зусиль для того, щоб західні санкції підірвали російську економіку.