Так почав своє заключне слово у російському суді український режисер, політв’язень Олег Сенцов. 25 серпня йому і його товаришу Олександру Кольченку Ростовський суд оголосить вирок. Прокуратура вимагає 23 роки ув’язнення для Сенцова і 12 для Кольченка за нібито організацію терористичних актів.

19 серпня, у середу, Олег Сенцов виступив iз заключним словом у суді. Його незламний дух можна порівняти хіба з іншим українським політв’язнем, донеччанином Василем Стусом, який загинув, але не зламався під колесами тоді ще радянської репресивної машини. Стус, свого часу, написав:

Терпи,  терпи  –  терпець  тебе  шліфує,
Cталить  твій  дух  –  тож  і  терпи,  терпи.
Ніхто  тебе  з  недолі  не  врятує,
Ніхто  не  зіб’є  з  власної  тропи.

Але зараз пропонуємо вашій увазі уривки з останнього слова в суді Стуса нашого часу – Олега Сенцова.

“Боягузтво – найголовніший, найстрашніший гріх на землі. Зрада – це така приватна форма боягузтва. Коли тобі надягають мішок на голову, трохи б’ють, через півгодини ти вже готовий відректися від усіх своїх переконань, обмовити себе в чому завгодно, обмовити інших людей, тільки щоб припинили бити. Я не знаю, чого можуть бути варті твої переконання, якщо ти не готовий за них постраждати або померти...”

“Я вже рік перебуваю у вашій “прекрасній” країні і дивлюся ваш телевізор. Програми “Вести”, “Время” – це дуже хороші передачі. Ваша пропаганда відмінно працює. Велика частина населення Росії вірить тому, що вони говорять: Путін – молодець, в Україні фашисти, Росія робить все правильно, скрізь вороги”.

“Ваші трубадури режиму, і вони теж недурні хлопці, вони всі знають, як воно є, але продовжують брехати, ніби продовжують робити свою роботу, знаходячи всередині себе якесь виправдання. Напевно, вони себе виправдовують: треба годувати дітей, треба щось робити... А навіщо ростити нове покоління рабів, хлопці?”

“Є частина населення Росії, яка прекрасно знає, що відбувається, яка не вірить у байки вашого агітпропу, яка розуміє, що відбувається на землі і у світі, які жахливі злочини чинить ваше керівництво, але ці люди чомусь бояться. Вони думають, що нічого не можна змінити, що все буде, як є, що систему не зламати – ти один, нас мало, нас усіх замурують у тюрми, уб’ють, знищать... І сидять тихо в підпіллі як миші”. 

У нас теж була злочинна влада, але ми вийшли проти неї. Нас не хотіли чути – ми стукали у сміттєві баки. Нас не хотіла бачити влада – ми підпалювали шини. Зрештою, ми перемогли. Те ж саме відбудеться у вас, рано чи пізно. У якій формі – я не знаю, і я не хочу, щоб хтось постраждав, просто я хочу, щоб вами більше не керували злочинці”.