Тема амністії для проросійських бойовиків у Донбасі вже давно викликає бурхливу критику в Україні. Така амністія була передбачена законом про особливе самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Але цей закон не діятиме, допоки у Донбасі не роззброєні всі незаконні формування, не виведені іноземні, тобто російські війська і не проведені місцеві вибори за українським законодавством і під моніторингом міжнародних спостерігачів. Тут є багато нюансів, бо Кремль і далі тисне на Україну і Захід, вимагаючи якнайшвидшого надання Донбасу особливого статусу та, відповідно, амністії бойовикам і формування з них так званої “народної міліції”. І наші західні партнери через бажання будь-що загасити війну в Донбасі також тиснуть…

Тим часом у СБУ вирішили вже зараз повертати на підконтрольну Україні територію незаплямованих у злочинах бойовиків. 18 серпня на сайті головної української спецслужби з’явилося повідомлення про відповідну програму. Вона стосується тих сепаратистів, які готові добровільно відмовитися від участі в терористичній діяльності та співпрацювати з правоохоронними органами України;  які не брали участі у вбивствах, катуваннях, зґвалтуваннях та інших тяжких злочинах; які мають щире бажання виправити власні помилки чесною працею на благо України.

Таких людей, які не захочуть більше бути бойовиками “ДНР/ЛНР”, обіцяють звільняти від кримінальної відповідальності. 

“СБУ доводить цю інформацію до родичів бойовиків, які живуть  на території України. Під час індивідуальних зустрічей-бесід акцентується увага на необхідності добровільної відмови від участі у терористичних угрупованнях, поверненні на українську територію та співпраці з українськими правоохоронними органами як умовами звільнення від кримінальної відповідальності. Впродовж двох тижнів такі зустрічі вже проведено з членами 52 родин. До цієї роботи широко залучені волонтерські та громадські організації, керівники місцевих органів самоврядування Донбасу та Української православної церкви. Так, лише 15 серпня на підконтрольну Україні територію повернувся один із бойовиків, який, ознайомившись з програмою, відмовився від перебування на тимчасово окупованій території і добровільно здався правоохоронцям”, –  сказано у повідомленні СБУ.

Також повідомляється, що впродовж цього року “через добровільну відмову від участі в незаконних збройних формуваннях, щире каяття та співпрацю з правоохоронними органами українськими судами звільнено від кримінальної відповідальності понад 60 осіб”. 

Програму СБУ можна розглядати як інформаційну кампанію, спрямовану на зменшення серед місцевого населення Донбасу підтримки кремлівських маріонеток із самопроголошеної влади “ДНР/ЛНР”. Тут треба зазначити, що місцеві жителі все менше і менше підтримують бойовиків. Принаймні про це не раз повідомляли і в РНБО, і в групі “Інформаційний опір”. 

Поглянемо на деякі цифри: за останніми повідомленнями Міноборони, чисельність російсько-терористичних сил у Донбасі становить 42-43 тисячі осіб, з них 8 – 13 тисяч є російськими військовими. Якщо говорити суто про бойовиків, то експерти “Слова і Діла” складали інфорграфіку, відповідно до якої із серпня минулого року більшість представників незаконних збройних формувань становлять найманці з російським громадянством, а українців у цих бандах “ДНР/ЛНР” третина. 

Навіть у такому випадку 60 бойовиків, які розкаялися, за вісім місяців цього року не є цифрою, що може вразити.

“На мій погляд, таких, що реально хотіли б і, можливо, скористаються в майбутньому цією програмою, ну, відверто кажучи, за моїми оцінками – 10-15 відсотків, не більше. Плюс є ще дуже велика кількість людей затятих, які себе вже заплямували настільки, що ніякі амністії їм не загрожують в принципі, за жодних умов”, – прокоментував програму СБУ спецкор журналу “Український тиждень” Богдан Буткевич у ефірі “5 каналу”.

І в нинішній ситуації з програмою СБУ, як і з законом про особливе самоврядування в окремих районах Донбасу, виникає важливе питання: а чи можна достеменно довести, хто навіть із “розкаяних” бойовиків тримав зброю, стріляв, а хто точно цього не робив? Зі стовідсотковою впевненістю – ні.