Впродовж року із полону “ДНР” та “ЛНР” було звільнено 2852 людини. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила нардеп Ірина Геращенко, яка є Уповноваженим Президента з мирного врегулювання ситуації у Донбасі, а також представляє Україну у мінській підгрупі із гуманітарних питань. При цьому Геращенко посилалась на інформацію СБУ і зазначила, що в полоні бойовиків ще продовжують залишатись 172 українці. 

Ця цифра часто змінюється, бо не завжди підтверджується інформація про те, що та чи інша людина справді перебуває у полоні. Водночас треба зазначити, що серед полонених українців є як бійці ЗСУ, Нацгвардії, добровольчих батальйонів, а також цивільні (їх за інформацією СБУ близько 60). А зниклими безвісти в зоні АТО нині вважаються, на жаль, аж 846 людей. 

Бойовики вже неодноразово зривали різні домовленості про обмін полоненими, не один раз заявляли про те, що взагалі припиняють чи призупиняють такий обмін. На початку серпня з’явилась інформація про те, що в Мінську українська сторона та бойовики обмінялись списками полонених, і знову обговорювалось питання обміну “всіх на всіх”, як це прописано у мінських домовленостях. Тоді СБУ представила список із 183 полонених українців. 

Після цього була інформація про те, що нам повернули трьох наших військових і трьох цивільних українців, серед яких була і вагітна жінка. В СБУ повідомили, що обміняні на них бойовики “не були задіяні у бойових зіткненнях, але робили злочини проти цілісності України”.

На цих вихідних мав би відбутись черговий обмін полоненими, який готувався кілька місяців. 13 бойовиків мали обміняти на 13 українців, серед яких офіцери, котрі потрапили у полон ще минулого року під Іловайськом. Але в останній момент обмін зірвався. Радник глави СБУ Юрій Тандіт в ефірі “5 каналу” зазначив, що бойовики так і не продемонстрували остаточний список для обміну, тобто хотіли провести обмін тих, про кого сторони не домовлялись раніше,  а також захотіли це зробити  не на нейтральній смузі, а на території “ДНР”. 

На ці вимоги українська сторона не могла погодитись з міркувань безпеки, тому обмін було перенесено. За словами Тандіта, перемовини могли продовжитись учора, 17 серпня. Тут зазначимо, що на момент здачі номера ще не було інформації про те, чи цей обмін відбувся.

“Так, звільнення зірвалось через підлість бойовиків. Але, на жаль, і через непомірну активність деяких інших людей – чи то через нерозуміння ситуації, чи то через надмірне бажання попіаритися на такій важкій темі… Подивилася сюжет на одному з телеканалів: і шокована... Ні, навіть не журналістами, які в прямому ефірі називають людей – нехай навіть злочинців, звільнення яких домагалися бойовики – обмінним фондом. Це ж люди, це не тварини, шановні журналісти, не весь робочий сленг варто видавати в ефір! Але ще більше шокована деякими учасниками цього сюжету, які в ефірі говорили по телефону зі сепаратистами, заради піару розкриваючи деталі і видаючи на публіку нюанси переговорів. Ви хоч розумієте, що ви робите? І на який ризик наражаєте тих наших хлопців, які залишаються в полоні? Є персонажі і цілі організації, в тому числі з дуже патріотичними назвами, хто збирається піаритися на темі звільнення полонених на місцевих виборах, що, як на мене, взагалі кощунство. Головну роботу тут робить СБУ і МО, інші причетні до звільнень, і волонтери, звичайно, але ті, хто думає не про себе, “красівого”, а про хлопців…”, – заявила після зриву обміну полоненими Ірина Геращенко. Водночас вона не озвучила, кого саме з української сторони звинувачує у надмірному піарі. 

Тема обміну полонених є дуже складною. Російські маріонетки часто вимагають звільнення бойовиків із українських СІЗО. Відповідно українські суди, якщо є домовленість по конкретних бойовиках, змушені змінювати санкції до них із утримання під вартою на домашній арешт. В СБУ скільки завгодно можуть заявляти, що вони обмінюють тих бойовиків, які не брали участі у бойових зіткненнях, але як це достеменно довести? З іншого боку, сім’ям українців, які перебувають у полоні, найважливішим є не те, на кого здійснюється обмін, а щоб їхні діти чи чоловіки повертались додому. 

Ще одним нюансом є участь одіозного кума Путіна Віктора Медведчука у перемовинах щодо обміну полоненими. Так, полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який брав участь у перемовинах щодо звільнення українців, заявив, що обмін 15 серпня зірвав саме Медведчук. Спочатку той начебто заборонив “ДНРівцям” обмін, а потім дозволив. Таким чином Медведчук збирає “політичний капітал” і збільшує свій вплив на ситуацію із перемовинами з бойовиками. Тут зазначимо, що керівник Центру визволення полонених громадської організації Офіцерський корпус Володимир Рубан вже давно звинувачує Медведчука у штучному затягуванні процесу обміну полоненими.