У всьому винні… вибори і пропаганда

У невиконанні мобілізаційних планів звинувачують місцеві вибори та російську пропаганду. “Пошта” дізналась, чому краяни не хочуть воювати та чим це загрожує

фото: radiosvoboda.org
Недовиконані мобілізаційні плани – загроза безпеці краї­ни, деякі військові кажуть; “Чекайте російських “Градів” у Львові”. Мовляв, війна не забавка, кожен мусить відчувати відповідальність. Водночас вояки бідкаються, шоста хвиля мобілізації не могла проходити успішно, адже держава не продемонструвала підтримки, на яку так сподівались бійці. 
Повістки громадянам уже не приходитимуть, учора, 17 серпня завершилась шоста хвиля мобілізації. Нині обговорюють її результати. У такій відповідальній справі, як війна, виконання плану на 50 % явище загрозливе, на цій думці сходяться і вояки, і керівники ЗСУ, і чиновники, які невпинно звітують про недовиконання мобілізаційного плану. 

фото: zn.ua
Три місяці тому, коли розпочинали шосту хвилю мобілізації, у Ген­штабі пояснювали задля виконання яких завдань вона необхідна: “підтримання ЗСУ на високому рівні боєготовності, а також забезпечення повної ротації військовослужбовців, які були покликані в минулому році в рамках третьої хвилі мобілізації”. 
Нині ж у Генштабі озвучують цифри, що шоста хвиля мобілізації виконана на 50% та запевняють, що демобілізацію проводитимуть вчасно. Заступник міністра оборони Петро Мехед також не виключив, що “в залежності від ситуації може бути і сьома, і восьма, і дев’ята хвилі мобілізації”, однак Генштаб активно працює над збільшенням кількості військовослужбовців, готових служити за контрактом “на півроку, рік”, інформує “Українська правда”.

Хто що порушив

Найнижчі показники виконання плану шостої хвилі мобілізації на Закарпатті (27%) і в Івано-Франківській області (25%), на Львівщині мобілізаційний план виконали трохи менше, ніж на половину – на 47%. 
План шостої хвилі часткової мобілізації в області виконаний лише на 47%
Серед причин усі в один голос називають російську пропаганду, у Львівському обласному військкоматі також скаржаться на саботаж чиновників, які через наближення місцевих виборів не хочуть займатись мобілізацією, щоб не налаштувати проти себе електорат. А ще розповідають, що були неабиякі проблеми із оповіщенням, оскільки військкомати мають застарілу інформацію, а призовники всіма правдами й неправдами уникають повісток.
За інформацією прес-служби прокуратури у Львівській області, у 367-ми населених пунктах області не мобілізовано жодної особи, стосовно 14-ти голів сільських рад уже розпочато кримінальні провадження.
“Викликає занепокоєння законність надання військовими комісаріатами відстрочок тим військовозобов’язаним, які визнані придатними до призову за мобілізацією. Такі надані понад 140 особам. Не у всіх випадках посадові особи комісаріатів скеровують до правоохоронних органів відповідні матеріали на осіб, які ухиляються від мобілізації. Вказане створює видимість безкарності та вседозволеності у важкий для держави та суспільства час”, – йдеться у повідомленні. У прокуратурі також наголосили на необхідності активізації роботи органів внутрішніх справ при розшуку осіб, які ухиляються від військової служби або підозрюються у дезертирстві. Нині таких у розшуку перебуває 11 тисяч.

Законодавство з вадами та пропаганда  

Кожні наступні мобілізаційні хвилі даються все важче. У Львівській ОДА низьку активність громадян пов’язують із невдалою інформаційною політикою, та певними вадами законодавства. 
“Є проблеми із законодавчим полем, яке дозволяє ухилятися від призову. Органи виконавчої влади включають різні механізми впливу, але насправді це діє так собі. За радянських часів кожна людина мала бути обов’язково прописана за місцем навіть тимчасового перебування. Якщо більше трьох днів вона перебувала за тимчасовою пропискою, мала сповістити про своє місце проживання у військкомат. Нині громадянин не зобов’язаний ніде прописуватись… Уявіть собі, що в системі мобілізації цей чинник прописки відіграє ключову роль, а сьогодні його нема. Зрозуміло, що за таких умов уся система починає руйнуватися. Мусимо підмінити хлопців і дівчат, які там в АТО вже рік. Треба розуміти: якщо відмовляємося від цього, ухиляючись від мобілізації, то  справедливо, може нам треба всіх звідти забрати? Де тоді будуватимемо захист?”, – зазначав у червні в інтерв’ю “Пошті” Андрій Корнат, заступник голови Львівської ОДА, який курує питання проведення мобілізації на Львівщині.

Все буде добре… якщо не нагнітати

Натомість психолог, координатор Львівського психологічного кризового центру Оксана Наконечна певна, нині ми переживаємо втому і розчарування, та це неодмінно мине, варто лишень не заглиблюватись у цей стан, фільтрувати інформацію. “Є фази переживання кризової ситуації, і після першої героїчної фази і так званої фази медового місяця наступає фаза розчарування. Це є природний перебіг переживання кризових ситуацій, який не дуже залежить від зовнішніх обставин, так працює наша психіка. Та все ж звичайно і пропаганда з боку ворожої сторони, і нагнітання негативних настроїв, і підігрівання цих розчарувань відіграє певну роль, але треба розум, що ця фаза також мине. Зрозуміло, що всі вже втомилися, всі потребують перепочинку, ми з тієї фази все одно вийдемо і буде все добре. А от Росія пильнує такі речі, вони, можливо, в психології обізнані десь трохи краще за нас, тож використовують такі моменти, користають з того, що ми наразі переживаємо так звану хвилю розчарування, тож дуже намагаються підкидати різну негативну інформацію, щоб людей ще більше “прибити”. Тому треба фільтрувати інформацію, яку отримуємо і з телебачення та інтернету, не поширювати “всепропальських” настроїв. Це не конструктивно, воно лише підсилить втому і розчарування”, – зазначила психолог. 
На Львівщині розшукують 11 тис. чоловіків, підозрюваних в ухиленні від військової служби або дезертирстві
Натомість Володимир, якого мобілізували у час другої хвилі, каже, що “не у всьому винні москалі…” та їх пропаганда, багато не допрацьовує й українська влада. “Усі патріоти пішли воювати ще у перші хвилі мобілізації. Очевидно було, що згодом таких запальних буде менше. Відповідно під час наступних хвиль свою роль мала б відіграти держава. Але ми й досі не маємо належного матеріального забезпечення, ми й досі ледь не у всьому покладаємося на волонтерів. А після демобілізації нас ще більше годують обіцянками, а мали б гарантувати освіту, роботу, лікування…”, – розповідає демобілізований військовий.
Тим часом військових активно агітують йти до війська за контрактом, обіцяють оплату праці – від 2,5 тисяч гривень солдату, від 4 тисяч – офіцерові. Передбачено й одноразову виплату для солдатів та офіцерів: 10 - 12 тисяч гривень. Також контрактник повністю забезпечений харчуванням, одягом, матеріалами та засобами, потрібними йому для роботи. Тривалість робочого дня – вісім годин, субота і неділя – вихідні дні. Крім того, людина сама вибирає місце праці. Це викликає неабиякий інтерес до служби серед різних категорій громадян. Адже сьогодні у Львівській області 45 відсотків контрактників – жінки, інформує прес-служба ЛОДА.

Володимир Гулима, військовий експерт, – про причини недовиконання мобілізаційного плану, можливі наслідки для країни, майбутні хвилі мобілізації, контрактну армію і російську пропаганду
“Всі хочуть щось мати від держави, а віддавати ніхто нічого не хоче…”
– Пане Володимире, ось уже завершилась шоста хвиля часткової мобілізації, проте результати її виконання дуже низькі, які в тому причини та яких наслідків тепер можемо чекати? 
– Ми маємо такі погані результати передусім тому, що, напевне,  все ж піддались на дію ворожої пропаганди. Ті люди, які не бажають йти на схід замінювати своїх сусідів і колег на передовій виправдовуються тим, що: “Порошенко поганий, не хочемо воювати за нього”. Вони цим користуються, щоб не виконувати свій конституційний обов’язок. 
Але  держава – це та влада, та структура, яку ми самі обрали. Це ті чиновники, за яких ми голосували, яких ми посадили в ці кабінети. Зрозуміло, що зараз держава перебудовується. Вона настільки прогнила, що ця перебудова потрібна всюди, але це не означає, що треба все кинути і нічого не робити. Треба допомагати. Але як є насправді? 
Ми кажемо про перебудову державності, критикуємо чиновників, але, до прикладу, коли постає питання конкурсу в прокуратуру, ніхто заяв не подає. Бо грошове забезпечення у чиновників не таке вже й велике, а обсяг навантаження дуже великий. Це таке безкінечне коло, ми критикуємо владу, але для того, щоб її покращити, нічого не робимо.  
Так є і стосовно мобілізації. Дійсно, є проблеми, обіцянки не виконуються, ми і воюємо, і долаємо економічну кризу, і перебудовуємо систему влади. Треба націлитись на результат, а не просто сидіти і вимагати “дайте мені, тоді я щось зроблю”. 
В нас відбувається АТО, в країні оголошено часткову мобілізацію, яка передбачає мобілізацію на один рік. Нині люди, які були мобілізовані під час третьої хвилі, вже відслужили встановлений термін і мали б повертатись. На їх місце повинні були прийти люди, які були призвані в четверту-п’яту хвилі мобілізації. А от мобілізовані в час шостої хвилі мали б проходити навчання для того, щоб створювати резерв. 
Але у нас був зрив і четвертої, і п’ятої хвиль, тому є нестача людей – заміни для тих, хто мав бути звільнений. Тож військове командування вимушене тримати їх на передовій. Зараз відбувається дуже сильне нагнітання, ми не можемо оголити передову. А росіяни якраз “вичекали” на зміну людей на передовій, сподіваються, що зараз прийдуть недосвідчені, необстріляні війська. На жаль, маємо такі проблеми.
– А що могло б вирішити цю ситуацію, нині усі сподіваються на службу за контрактом, чи виправдано? І чи варто очікувати майбутніх хвиль мобілізації? 
– Ідею контрактної армії зараз можливо втілити, але не можна сприймати, це як панацею. Не можна думати, що “от в нас буде контрактна армія, вона буде щось робити, а крім них ніхто нічого робити не мусить”. Передусім  це дуже дороге задоволення. Та й контрактники також живі люди, яких вбивають, ранять і хтось має йти їм на заміну. А цю заміну треба створювати, мусить бути система підготовки. 

Чомусь усі думають лише про контрактну армію, але чому б не згадати про приклад Ізраїлю? Там є чітка система призову, де людина, яка відслужила, виконала свій конституційний обов’язок, вже має право на повноцінне життя: займати посади в органах державної влади, робити якусь  кар’єру, вчитись і т.д. А в нас же всі хочуть щось мати від держави, а віддавати ніхто нічого не хоче. Так, треба прагнути до контрактної армії, але це великий комплекс питань і дуже величезні гроші. Є таке прислів’я: “Війну починає кадрова армія, а завершує мобілізована”. 
Те, чи будуть наступні хвилі мобілізації і коли, залежить від того, які конкретні завдання постануть перед Збройними силами України. Є заява Генштабу, що така можливість не виключена, але про терміни і обсяги не йдеться. Ми чули і заяву від секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова, який припустив, що у випадку військового вторгнення оголосять загальну мобілізацію. Якщо її оголосять, то призвуть усіх, в тому числі й  хлопців, яким виповнилось 18 років. 
– Безумовно, винувата в провалі мобілізації не лише російська пропаганда. Можливо держава десь недопрацьовує чи самі військкомати, як ви вважаєте?
– Те, що зараз повторюються помилки попередніх хвиль мобілізації – це не вина військкоматів, на них скинули всі ті речі, за які має відповідати в першу чергу державне керівництво, при чому по всій вертикалі, починаючи від Президента, закінчуючи останнім сільським головою. Всі цього уникають і ті нещасні військкомати самі це тягнуть. 
На жаль, військкомати так і не отримали ні системи загального обліку (зараз все тільки починають перетворювати  у єдиний реєстр) , ні якісних кадрів (хоча говорили, що вони будуть укомплектовані кращими офіцерами, які пройшли АТО) і т.д.  Ми багато про це говоримо, але нічого не робиться…  
Зараз весь облік ведеться на папері, крім того, він був реально знищений за часів Януковича. Зараз багато в чому треба розібратись. Тож військкомати зараз виконують реально два завдання: і облік відновлюють, і мобілізацію проводять. 
Крім того, треба розуміти, що ця система була створена ще за часів Радянського Союзу, де  був тотальний контроль. У той час за відсутність реєстрації  садили за ґрати, не випускали за кордон. Зараз у нас ліберальні вимоги, тому військовозобов’язані мали б самі повідомляти у військкомати про зміни в своєму житті, зокрема, про переїзд, народження дітей, хвороби. Але це не відбувалось. Тому проблеми  накладаються і на систему оповіщення, яка в нас і так зразка ІХХ ст. Всі ці речі і призводять до плутанини і неефективної роботи. 
– Мабуть, найбільше добровольців йшло до війська на початку АТО, одразу після Майдану. Чому, на вашу думку, люди розгубили цей дух?
– Російська пропаганда дуже сильна, а їй можна протиставити лише високі  морально-психологічні настрої, бойовий дух, патріотизм і віру в майбутнє. На жаль, над цим у нас кволо працюють. Те ж Міністерство інформаційної політики, яке створили майже рік тому, чомусь ніяких результатів наразі не дало, хоча на це були використані великі кошти. Взагалі, не зрозуміло для чого воно було створене!
До цього були подібні структури і в Збройних силах, і при Раді національної безпеки і оборони , було і таке громадське об’єднання “Інформаційний спротив”,  треба було просто всіх їх об’єднати і направити в правильне русло. Але пішли таким чиновницьким шляхом, як наслідок, і не виховуємо населення та суспільство, і не протистоїмо пропаганді. Піднесення, яке відбулось на Майдані підняло наш морально-психологічний дух, але це не було підкріплено реальними справами і, на жаль, ця хвиля пішла на спад. Треба було це прогнозувати і якщо вже  створювали “Мінстець”, то  він мав би працювати саме в тому напрямку. 
Розмовляла Вікторія Савіцька




коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5582 / 1.69MB / SQL:{query_count}