В Україні можуть сформувати мусульманський батальйон, у якому офіційно служитимуть чеченці, інгуші, азербайджанці, узбеки і представники інших національностей. Такими були слова лідера кримських татар, уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, нардепа Мустафи Джемілєва перед делегатами II Всесвітнього конгресу кримських татар, який відбувся в турецькій столиці на початку серпня. Він наголосив, що таке рішення вже схвалило українське керівництво і що підрозділ підпорядковуватиметься Міноборони та дислокуватиметься на прикордонній із Кримом території Херсонської області.

“Батальйон також можуть використати для контролю над проходженням людей і вантажів на кордонах між окупованим Кримом та материковою частиною України, а після звільнення Криму від окупації – для забезпечення правопорядку й запобігання на півострові різних заворушень. У Херсонській області ми вважаємо за доцільне сконцентрувати всіх наших співвітчизників, які змушені зараз покинути свою Батьківщину і розселятися в інших областях України. Цим можемо досягти декількох цілей. По-перше, проживаючи разом, у своєму мовному та релігійному середовищі, у них буде менше ризиків втратити свою національну ідентичність. По-друге, це дасть змогу відкрити там національні школи та культові установи. По-третє, посилить українську присутність у цій складній і значною мірою вразливій для російської пропаганди області. По-четверте, полегшить повернення співвітчизників на свою Батьківщину після звільнення її від окупації”, – заявив Мустафа Джемілєв.

Але цього тижня в українському Генштабі заявили, що нічого не знають про створення мусульманського батальйону. “У Генерального штабу немає інформації з цього приводу… Українське законодавство не передбачає створення у складі Збройних сил України підрозділів, сформованих за національним, релігійним або політичним принципом. Це питання потребує відповідного вирішення. Якщо отримаємо вказівки від вищого військово-політичного керівництва, працюватимемо в цьому напрямку”, – заявив начальник прес-служби Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов, повідомляє Укрінформ.

Незважаючи на те, що в Генштабі поки не планують створювати батальйону за релігійною ознакою, розмови стосовно цього  тривають. “Пошта” вирішила розібратися, чи зможе підрозділ бути суто мусульманським і чи зможуть у ньому служити іноземці.

Одразу треба пояснити, що йдеться не зовсім про створення якогось абсолютно нового батальйону, а про легалізацію вже існуючого добровольчого “Крим” під командуванням Ісси Акаєва. Його бійці ще з минулого року воювали в Донбасі. Пліч-о-пліч із кримськими татарами вели бої і українці, які не сповідували іслам. На початку червня Акаєв повідомив, що його бійці здали зброю на зберігання і вийшли із зони АТО після того, як у Генштабі наказали це зробити всім добровольчим підрозділам без офіційного статусу. 

Розмови ж про легалізацію батальйону “Крим” тривали ще за кілька місяців до цього. По допомогу з легалізацією батальйону звернулися до Мустафи Джемілєва, були вже і якісь домовленості з військовим керівництвом, які зривали. У середині липня Ісса Акаєв повідомив, що батальйон “Крим” таки стане частиною ЗСУ під прямим підпорядкуванням начальнику Генштабу, а оформлення контрактів бійців проходитиме через військомати. Чисельність батальйону має сягати до тисячі осіб, в основному кримських татар. У батальйоні знову ж таки зможуть служити представники інших віросповідань, але це мав би бути саме перший суто мусульманський підрозділ зі своїм імамом (за аналогом із іншими батальйонами, які мають своїх військових капеланів). 

Сайт Крим.Реалії повідомляє, що причиною затримки з формуванням батальйону є бюрократія в Генштабі. Зараз тривають  перемовини про реорганізацію підрозділу з керівництвом Сухопутних сил. Також повідомляють: уже відомо, що в назві батальйону не буде слова “мусульманський”, збережеться лише “Крим”, свій імам таки буде. Але що з того вийде – побачимо згодом.

Кажуть, що в Мустафи Джемілєва є домовленість із Петром Порошенком, і саме останній як Головнокомандувач, а не Генштаб, скаже останнє слово. Сам Президент поки цього питання не коментує. Свою думку ж уже висловив  керівник інформаційно-аналітичного центру РНБО Володимир Полевий у студії “Укрінформ-ТВ”. Він підкреслив, що ставити питання про створення мусульманського батальйону, де особовий склад добирають за якоюсь релігійною ознакою, неприйнятно, бо це суперечить Конституції. 

“Інша справа, що батальйон “Крим” сформують із громадян усіх національностей та різних релігійних переконань. У такому випадку створення окремого підрозділу можливе. Не виключаю, що у складі цього батальйону буде достатня мусульманська спільнота для введення там власного капелана для тих, хто сповідує іслам. Цього буде достатньо для розстановки політичних акцентів – що ми визнаємо Крим окупованою територією, зважаємо на стратегічну перспективу, боротимемося за нього, а військова компонента є одним із засобів та інструментів, які можемо при цьому використати. Військова компонента – одна зі складових глобальної комплексної політики держави щодо відновлення нашої територіальної цілісності й суверенітету. Вона включає в себе економічні засоби, інформаційні та дипломатичні заходи. У питанні тиску на Російську Федерацію важливі не стільки військові зусилля України, скільки скоординовані зусилля світової спільноти. А от у контексті інформаційного посилу, який свідчить про принциповість захисту наших національних інтере­сів, створення батальйону “Крим” могло б мати свій позитивний вплив”, – сказав Володимир Полевий. 

Зазначимо, що комбат “Криму” Акаєв, коли заявляв, що батальйон увійде до складу ЗСУ, говорив не про охорону кордону на Херсонщині, а про швидке повернення в зону АТО. 

Ще один важливий нюанс із батальйоном “Крим” без зміни законодавства ніяк не вдасться вирішити: чи зможуть там служити чеченці, узбеки, азербайджанці, а також представники кримськотатарської діаспори Туреччини, як це пропонує Джемілєв?

Зрештою, аби знову не повертатися до теми суто мусульманського батальйону, зазначимо, що це питання треба вирішувати і для росіян, грузинів, представників інших країн, різних релігій, які воювали і воюють у Донбасі за Україну, але досі залишаються поза законом.

Зазначимо, що ще 12 травня український парламент у першому читанні проголосував за законопроект, який дозволяє іноземцям та особам без громадянства офіційно служити в українській армії. Але у другому читанні нардепи за цей документ ще чомусь не встигли взятися. 

“Вирішуємо проблему, яка вже існує де-факто другий рік, і закривати на неї очі щонайменше недалекоглядно. У зоні АТО майже зі самого початку присутні іноземні громадяни… Своїм законопроектом ми пропонуємо не створювати велосипеда, а піти шляхом європейських країн, до речі, шляхом тієї ж Росії, тобто просто дозволити іноземним громадянам підписувати контракти з Міністерством оборони України й на правах громадян України вступати в лави Збройних сил, отримуючи грошове забезпечення, усі соціальні пільги, як це передбачає законодавство для українських громадян, які проходять службу в лавах ЗСУ”, – заявляв у середині червня нардеп Дмитро Тимчук, який є одним із авторів законопроекту.

Він нагадав, що подібний закон у Росії діє з 1998 року, тож іноземці без проблем можуть підписувати конт­ракт із мінооборони РФ. Також Дмитро Тимчук відкидає будь-які звинувачення в тому, що в Україні планують узаконити військових найманців, адже, відповідно до міжнародно права, найманцем вважається той, хто бере участь у збройних конфліктах і отримує набагато більшу грошову винагороду, аніж військовослужбовці національних збройних сил на аналогічних посадах.

“У Конституції чітко вказано, що служба у Збройних силах України – почесний обов’язок громадян України, однак це абсолютно не виключає і не забороняє іноземним громадянам проходити службу в нашій армії. Та ж Конституція України гарантує іноземним громадянам на території нашої країни ті ж права, які гарантують і громадянам України. Тобто навпаки наш законопроект абсолютно і повністю відповідає духу і букві Конституції”, – відзначав Дмитро Тимчук.

Автори законопроекту, серед яких є також уже загаданий Володимир Полевий, пропонують, аби іноземці чи особи без громадянства могли служити в українській армії за контрактом на посадах рядового та сержантського і старшинського складу. Отримати офіцерські звання вони зможуть тільки після отримання українського громадянства. 

Також зазначимо, що 14 травня в парламенті зареєстрували законопроект, що спрощує отримання українського громадянства іноземцям, які за контактом служитимуть у ЗСУ. Зокрема, там прописано, що в такому випадку термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється не на п’ять, а на три роки з моменту набрання чинності контракту про проходження військової служби у ЗСУ. Але цей документ  направили в парламентські комітети. У сесійний зал для голосування його ще не вносили.