Війна в Донбасі стала причиною того, що значні потужності з видобування вугілля залишилися на окупованій території, тож уже другий рік Україна стикається з проблемою забезпечення цим видом палива.

Вугілля – основне тверде паливо для вітчизняних теплових електростанцій. Незважаючи на те, що останні два роки левову частку потреб України в електриці забезпечують атомні електростанції, внесок ТЕС критичний у так звані години пік. АЕС працюють на стабільній потужності і не здатні різко збільшувати виробництво у вечірні чи ранішні години, коли споживають найбільшу кількість електроенергії. 

Саме тому основний масив генерації в такий час забезпечують ТЕС. Коли вони не в змозі різко збільшити потужність через дефіцит вугілля, доводиться вимикати електроенергію в цілих районах (що ми і спостерігали торік під час найбільшого вугільного дефіциту). Особ­ливо критично проблема постане з настанням холодів: через суттєве підвищення цін на газ значна частина населення інтенсивніше використовуватиме електрообігрівачі, тож навантаження на електросистему зросте в багато разів.

Минулого року вугілля докуповували в Південній Африці. Надходило воно і з інших джерел, зокрема, з окупованих територій і Росії. Цього року нестачу палива в Кабміні планують закривати схожим способом.

“Основне джерело імпорту вугілля – Південна Африка, оскільки там найнижча ціна. Попередню роботу (щодо угоди про постачання) провели, орієнтовна ціна вугілля – 65 доларів (близько 1450 гривень) за тонну. Торік це вугілля використовувала низка теплових електростанцій в Україні, із ним можна працювати. Але ми орієнтуємося на те, щоб отримувати близько 90% вугілля з українських територій”, – заявив під час круглого столу в Українському кризовому медіацентрі віце-прем’єр Валерій Вощевський.

Окрім того, уряд також закуповує вугілля з окупованих територій. За словами Вощевського, із зони АТО вже доставили 600 тисяч тонн. Загалом поставки з окупованого Донбасу перевищують африканські в сім разів. Поставки з окупованого Донбасу можна збільшити ще – зараз вони непостійні через обстріли і їх здійснюють тільки за одним напрямком. 

Видається, українські урядовці почали метушитися тільки тоді, коли частина ТЕС зупинилась, а запаси вугілля на інших наблизилися до нуля. 31 липня представник антикризового штабу енергогенеруючої компанії “ДТЕК” Антон Ковалишин оприлюднив статистику, яка засвідчила: нині не працює половина теплоелектростанцій компанії. “Головна причина кризи – відсутність вугілля на ТЕС. Це наслідок безвідповідальності Міненерго і НКРЕ та їх небажання підвищити для споживачів вартість електроенергії, яку виробляють ТЕС. Тому в електростанцій часто немає грошей на закупівлю вугілля. В результаті Україна залежить від електроенергії та вугілля з Росії. Краще для енергетичної безпеки було б, як це не дивно, купувати вугілля з територій, підконтрольних сепаратистам”, – коментує Радіо Свобода експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

З одного боку, дещо сумнівно, з точки зору моралі, закуповувати вугілля з окупованих територій, оскільки ці кошти йдуть не тільки на зарплату шахтарям (із виплатою якої і так величезні проблеми), а й на оснащення терористів. Однак, видається, в України немає вибору. Щодо африканського вугілля, то значна частина експертів і промисловців критично висловлювалася щодо його якості, яка не в змозі забезпечити стабільну роботу електростанцій. Та й обсяги його поставок недостатні для безперебійної роботи електромережі. Окрім того, українські електростанції здебільшого розраховані саме на донбаське вугілля і на ті його марки, які видобуваються саме в Донбаському басейні. Урядовці вважають, що до зими на складах ТЕС треба накопичити 2,5 млн тонн вугілля (нині його там удвічі менше, причому на окремих станціях воно взагалі скінчилося). Експерти з Центру Разумкова, зокрема, провідний експерт енергетичних програм центру Віктор Логацький, більш вимогливі у своїх оцінках: за їхніми розрахунками, для успішного проходження опалювального сезону потрібно 5 млн тонн. Відповідні дані наводить Радіо Свобода.

Експерти кажуть, що вирішувати проблему можна кількома шляхами, але, звісно, найкраще підходити до неї комплексно. По-перше, потрібно знаходити нові можливості для імпорту за прийнятними цінами, по-друге, збільшувати видобуток вугілля на підконтрольних Україні територіях. По-третє (це чи не найголовніше!), потрібно раціональніше використовувати електроенергію. І по-четверте, до зими уряду потрібно готуватися з весни, а не тільки тоді, коли ситуація стає критичною.