Місцеві вибори: черговий скандал
Громадськість підозрює, що версія законопроекту про місцеві вибори, який направлений на підпис Президенту, відрізняється від проголосованої парламентом
фото: reporter.zt.ua
Багатостраждальний закон про місцеві вибори, який Верховна Рада все-таки прийняла 14 липня, прогнозовано зіткнувся з критикою експертів і майбутніх учасників виборчого процесу. Однак це ще не все: існують підозри, що текст закону сфальшували. Низка громадських активістів стверджує, що те, що приймала Верховна Рада, відрізняється від того, що направлено на підпис Президенту.
Незрозумілі обставини супроводжують процес прийняття нового закону про місцеві вибори із самого початку. Незважаючи на те, що проект був проголосований 14 липня, на сайті Верховної Ради його текст недоступний і досі. 24 липня документ направили на підпис Президенту, однак лише через три дні він опинився в електронних поштових скриньках нардепів. Ті з подивом виявили: законопроект дивовижним чином змінився.
“Порівняння тексту, котрий за підписом Гройсмана скерований Президенту, з редакцією законопроекту, запропонованою до другого читання та усіма протоколами комітету від 2 липня, 14 липня та стенограмою парламентського засідання в день його ухвалення, засвідчує – є істотні відмінності”, – стверджує політичний експерт Олександр Солонтай у своєму блозі на сайті видання “Лівий берег”.
Громадські активісти стверджують, що у двох версіях законопроекту є суттєві відмінності. По-перше, у законопроекті, відправленому на підпис Президенту, істотно скорочено кількість депутатів місцевих рад (приблизно на 25-30%). По-друге, у “доопрацьованому” законопроекті змінено механізм формування виборчої квоти, яка застосовується при визначенні обраних депутатів. По-третє, у ньому змінені вимоги до оформлення бюлетеня. Згідно з цією редакцією, достатньо вказувати лише прізвище, ім’я і по-батькові кандидата. У “неопрацьованій” версії потрібно було вказувати дату народження, освіту, партійність, місце роботи, а також місце проживання.
Виключення цієї норми дозволяє серйозно фальшувати вибори, створюючи “кандидатів-клонів”, які матимуть ідентичні персональні дані в бюлетені. У соціальній мережі Facebook громадські активісти проводять інформаційну кампанію і звертаються до нардепів з метою виявлення обставин і недопущення фальшування закону. Цілком ймовірно, що найкращий вихід із ситуації – повернути законопроект у парламент на доопрацювання та провести службове розслідування обставин появи несанкціонованих змін тексту документа.
Оксана Дащаківська, політолог:
– Щодо того, як це могло статися – жодним нормативним документом такого не передбачено, що можуть статися зміни чи підміни тексту закону. Згідно процедури – законопроект повинен прийматися в двох читаннях, не можна вносити поправки з голосу, а лише письмово, а проголосований проект іде на підпис до Президента.
Те, що відбуваються якісь такі непрозорі дії, і що громадськість підозрює підміну закону – насправді є наслідком того, що основні суб’єкти – парламентські фракції – не домовилися щодо деталей виборчого процесу.
З приводу відповідальності за такі дії, то треба ще мати докази, що мають місце зміни, а це зробити не дуже просто, бо правки приймалися з голосу і офіційної версії законопроекту немає донині. Якщо б вдалося довести факт, що мало місце порушення законодавчої процедури, то як мінімум має бути рішення Комітету з регламенту, як максимум – відповідальність за підробку документів. Що робити громадськості? Привертати увагу, робити політику більш публічною.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
