Меджліс звернувся до Парламентської Асамблеї Ради Європи з проханням втрутитися у земельний конфлікт

Земельний конфлікт навколо селища самобудів кримських татар у Сімферополі розглядатиме Парламентська Асамблея Ради Європи. До неї, як до останньої інстанції, звернувся Меджліс кримськотатарського народу з проханням врегулювати земельний спір.

Як зазначив перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв під час своєї участі в роботі сесії ПАРЄ в Страсбурзі розповсюдив серед парламентаріїв Ради Європи текст звернення президії Меджлісу.

Звернення називається "У зв'язку із підготовкою спеціальної збройної операції зі знесення селища кримських татар Яни Кирим". Також, за словами Чубарова, Мустафа Джемілєв провів "відповідні консультації щодо відвідування Криму депутатами ПАРЄ з метою вивчення ситуації на місці".

Окрім того, Рефат Чубаров також заявив, що стурбованість ситуацією навколо будівель кримських татар по вул. Балаклавській в Криму висловлює багато хто, зокрема, керівники автономії.

"Ми сподіваємося, що їх (депутатів ПАРЄ) участь у процесі переговорів також сприятиме безконфліктному розв'язанню цієї ситуації", - наголосив Рефат Чубаров.

Нагадаємо, конфлікт виник навколо земельної ділянки площею 8 га по вулиці Балаклавській в Сімферополі. Влада міста віддала землю приватній фірмі під забудову багатоповерхівок, у 2006 році територію захопили кримські татари. Вони заявили, що землю було передано фірмі незаконно. У свою чергу, представники фірми звинувачення кримських татар відкидають.

На зазначеній ділянці 80 сімей кримських татар самостійно почали облаштовувати свій побут: будують житло, звели мечеть. Заселену територію вони назвали селищем Яни Кирим (Новий Крим).

Відтак Меджліс заявляє про підготовку збройної спецоперації зі знесення будівель кримських татар. Міліція Криму запевняє, що про спецоперації не йдеться, а передбачається знесення самобудів згідно з рішенням суду.

В інтерв'ю Радіо Свобода Рефат Чубаров заявив, що вихід із цієї політико-правової колізії є, і він простий - запропонувати комерційним фір­мам, що претендують на цю землю, сусідню ділянку. Адже поруч вільні майже 30 гектарів землі, тоді як репатріанти зайняли трохи більше 7 гектарів.

Останні сутички між крим­ськими татарами і представниками фірми-забудовника відбулися у січні та листопаді 2007 року.

За офіційними даними, площа самозахоплень у Криму становить 1300 гектарів.