Вже другий тиждень інформаційний простір України заполонили новини з Генпрокуратури. У вівторок, 21 липня, відбувся брифінг Генпрокурора України Вік­тора Шокіна, під час якого він повідомив про низку проваджень, які відкрила прокуратура, а також про найбільш резонансні затримання. Генеральний прокурор просить зняти недоторканність із депутата Лозового, почав розслідування проти Українського центру оцінювання якості освіти, та розповів про успіхи ГПУ. Але про все за порядком.

Генпрокуратура надіслала до Верховної Ради подання про позбавлення недоторканності депутата від Радикальної партії Ляшка Андрія Лозового. Копію відповідного документа опублікував у Facebook лідер цієї політсили Олег Ляшко. Прокуратура просить Верхов­ну Раду дозволити арештувати Лозового через низку кримінальних порушень. Зокрема, йому інкримінується хуліганство, втручання в діяльність суду, погрози і умисне нанесення побоїв суддям. По другій справі Лозовий підозрюється у погрозі вбивством і нанесенні легких тілесних ушкоджень. У третьому епізоді депутату інкримінують опір працівникам правоохоронних органів, а також перешкоджання діяльності Збройних сил України в особливий період.

Раніше на брифінгу Генпрокурор зазначив, що в Раду надіслано подання по члену парламентської коаліції і зауважив, що уникнути відповідальності не вдасться нікому. Тим не менше, подання Генпрокуратури викликає значну кількість запитань, які стосуються вибірковості правосуддя, відсутності таких проваджень проти представників попередньої влади, імена яких неодноразово фігурували в корупційних та інших скандалах, пов’язаних з протиправною діяльністю.

“Продовжує дивувати вибірковість підходу Ген­прокуратури щодо притягування до відповідальності народних депутатів. Так, до лідера фракції “Опозиційного блоку” Юрія Бойка і його вірному другу Євгену Бакуліну, які ще в часи Януковича звинувачувались в організації схеми закупки по завищених на сотні мільйонів доларів цінах “вишок Бойка”, питань немає”, – прокоментував у Facebook колега Лозового по коаліції, нардеп від “Народного фронту” Антон Геращенко.

Не менш складною є ситуація з обшуками, які ініціювала Генпрокуратура в Українському центрі оцінювання якості освіти, який є структурним підрозділом Міністерства освіти.

За словами Шокіна, є всі підстави вважати, що керівництво цього центру зловживало своїм службовим становищем і вчинило низку тяжких злочинів. Також він повідомив, що слідство встановило, що службові особи керівного складу Українського центру оцінювання якості освіти створили злочинне угруповання для несанкціонованого втручання до “Системи оцінювання якості освіти” та “Реєстру осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання” для зміни інформації про результати ЗНО та олімпіад для “третіх осіб”. Прокуратура запевняє, що вилучила в співробітників центру 130 тисяч доларів. Обшуки проходили в директора Ігоря Лікарчука і його першого заступника Віктора Винника. Міністр освіти і науки України Сергій Квіт на брифінгу 22 липня повідомив, що Кабмін відсторонив Лікарчука на період розслідування, однак зазначив, що особисто довіряє йому, вважає порядною людиною і професіоналом.

Центр оцінювання якості освіти звинувачення проти своїх керівників відкидає. На сайті організації опубліковано звернення, в якому колектив висловлює свою підтримку директору Центру Ігорю Лікарчуку і зазначає, що вірить у його чесність і непідкупність. Варто зазначити, що ще до початку перипетій, 17 липня Ігор Лікарчук у інтерв’ю виданню “Факти” стверджував, що на нього звертались “сильні світу сього”, з проханнями і вимогами підвищити бали ЗНО їхнім дітям, на що він  щоразу відповідав відмовою.

Зазначимо, що система ЗНО справді є чи не найуспішнішою реформою в освіті за роки незалежності. Вона змогла показати свою ефективність і значною мірою ліквідувала корупційну складову при вступі у ВНЗ. Ігоря Лікарчука у парі з тодішнім міністром освіти і науки Іваном Вакарчуком вважають основними ідеологами цієї системи і людьми, які впровадили її на практиці. 

На підтримку Центру висловились багато громадських активістів і політиків. Деякі з них вважають, що кампанія проти цієї організації має на меті підрив довіри до ЗНО, а інші, що таким чином здійснюється тиск на Костянтина Лікарчука, який є сином директора Центру оцінювання якості освіти, а з травня цього року є заступником Державної фіскальної служби. 

“Ситуація з Українським центром оцінювання якості освіти та Ігорем Лікарчуком є викликом для суспільства на здоровий глузд. Я давно не працюю з темою освіти, але пам’ятаю дуже добре пана Ігоря та його стійкість до зовнішнього тиску і спроб з боку можновладців домогтись допомоги молодим чадам, які не рівнем знань, а рівнем впливів батьків хотіли заробити кращі бали ЗНО. Я категорично за розслідування, якщо факти мали місце, але мене насторожує піар-складова скандалу та передчасні заяви з боку Прокуратури про зловживання з оціночними судженнями прес-служби”, – прокоментувала ситуацію у своєму Facebook координатор парламентських і виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

“Важливий штрих по обшуках в УЦОЯО. Його очолює Ігор Лікарчук, син якого віднедавна очолює українську митницю. Гарно? Це вам не з гранатометів потоки розподіляти. Майстри в погонах люблять класичну схему “заручники”. Нічого не стверджую, але якось все це дуже мутно. В Ігора Лікарчука бездоганна репутація”, – прокоментував у Facebook голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

Зазначимо, що Костянтин Лікарчук, який є заступником голови Державної фіскальної служби займається питанням митниці. До цього призначення він навчався у США, мав власну юридичну практику і не працював у державній системі.

Звісно, якщо факти втручання керівництва у перебіг Зовнішнього оцінювання будуть доведені, розслідування має покарати винних. Однак поки діяльність генпрокуратури викликає більше запитань ніж відповідей.

Однак, окрім діяльності Генпрокуратури, яка має політичне забарвлення, все-таки ідуть процеси, внаслідок яких затримуються високопоставлені представники самих силових структур.

Серед резонансних затримань останніх днів: київського прокурора і львівського “СБ-ушника”. Перший, талановитий хімік, сам виробляв і приторговував наркотичними речовинами, а другому інкримінують отримання хабара в розмірі трьохсот тисяч гривень. Їхні прізвища не називають. До них по той бік ґрат може приєднатись і працівник прокуратури Бродівського району Львівської області. Останній отримував третій транш хабара, який в загальному становив три тисячі доларів, коли його затримали. Про це повідомляє офіційний сайт Генпрокуратури. Нагадаємо, Генеральна прокуратура заявляла про активізацію внутрішніх розслідувань проти нечистих на руку працівників відомства, а також інших правоохоронних структур. На перший погляд – три “крупні рибини” за три дні – непоганий улов, однак, на даний момент, це лише одиничні епізоди. Говорити про реальне очищення прокуратури ще рано і висновки будемо підбивати дещо згодом.  

Зрозуміло, що реформування прокуратури зсередини – небезпечна справа. “Оскільки я проводжу антикорупційну діяльність, маю підозри, що існують плани знищити мене фізично”, – сказав Віктор Шокін. Якщо Генеральний прокурор дійсно так бореться з корупцією у власних рядах, як про це заявляє, то йому справді потрібно хвилюватись за власне життя. 

20 липня розпочався прийом документів для участі у відкритому 4-етапному конкурсі на заміщення близько 700 вакантних посад керівників та заступників керівників місцевих прокуратур, зазначив Ген­прокурор Віктор Шокін. Також, згідно з його наказом скорочено 3 тисячі осіб. На сьогодні штатна чисельність посад у прокуратурі становить 15 тисяч. Відповідне рішення голова відомства був змушений прийняти відповідно до Закону “Про прокуратуру”, який почав діяти з 16 липня. 

Студенти юридичних факультетів можуть взяти участь у так званій молодіжній прокуратурі, яка на конкурсній основі набиратиме молодих спеціалістів. За словами Генерального прокурора, ці особи зможуть безпосередньо практикувати у відомстві і приймати участь у його реформуванні. Як писала “Пошта”, кандидати  з Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Хмельницької областей, які хочуть обійняти одне з цих 700 місць можуть подати документи у Львові, в будівлі прокуратури області на проспекті Шевченка 17/19.

фото: Facebook/Davit Sakvarelidze