Коли ж та справедливість буде?!

Окрім судових проблем, якими “хворіє” Україна, вже спалахнув конфлікт і в Генпрокуратурі. Це ставить під загрозу перспективу справедливого судового процесу над найбільш скандальними корупціонерами

фото: president.gov.ua
Доки  одні в Україні затримують, інші – відпускають. І так, на жаль, у державі триває роками… Але рано чи пізно цьому має настати кінець. Яскравим прикладом є минулотижневе відпущення під заставу двох високопоставлених прокурорів, яким інкримінують хабарництво. Нагадаємо, що заступника голови головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київ­ської області Олександра Корнійця піймали на отриманні хабара в розмірі 
200 000 доларів. При обшуку в цих осіб вилучили півмільйона “вічнозелених” та багато мішечків із діамантами. Горе-прокурори вийшли на волю під заставу, розмір якої втричі менший за суму, що знайшли на робочому місці слідчі. Логічно, що такий малий розмір застави викликав бурхливу реакцію в заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, який жорстко “пройшовся”  рішенням суду і назвав його необ’єктивним.
Кримінальна справа проти прокурорів-хабарників, безумовно, знайшла підтримку в громадських активістів. Однак, видається,  не всі в Генеральній прокуратурі готові “здавати своїх” і проводити справедливе розслідування.

Шокін vs Сакварелідзе

У вівторок, 14 липня, депутат від БПП Мустафа Найєм на своїй сторінці у  Facebook заявив, що Генпрокурор України Віктор Шокін і його заступники Володимир Гузир та Юрій Столярчук “чинять тиск на слідство щодо хабарників-прокурорів Корнійця і Шапакіна”. 
Його колега, депутат Сергій Лещенко, також підняв цю тему та заявив, що тиск здійснюють на слідчих, які підпорядковані Давиду Сакварелідзе і Віталієві Каську. Сам Касько підтвердив “Українській правді”, що такий вплив справді є. На підтримку молодих слідчих зібралися пікети біля Генпрокуратури, які вимагали припинити цькування осіб, щоі проводять внутрішнє розслідування у відомстві. Активісти вимагали звільнення Генпрокурора, а також його заступників, які перешкоджають слідству.
Давид Сакварелідзе – один із основних реформаторів прокуратури Грузії. В українському відомстві він працює над схожими питаннями: реформуванням і кадровою політикою органу. До сфери його компетенції входять і внутрішні розслідування, тож діяльність проти продажних прокурорів викликає спротив системи. Саме про тиск на діяльність слідчих, які підпорядковані Сакварелідзе і Каську, заявляли нардепи Найєм і Лещенко. Журналіст “Української правди” Матвій Нікітін стверджує у своїй статті, що Гузир, Столярчук і сам Шокін намагалися захистити “своїх” Корнійця і Шапакіна, яких, власне, і піймали на хабарі. Конфлікт усередині відомства різко набирав обертів, і був ризик, що він вибухне в будь-який момент.
“Миротворцем” у цій ситуації вирішив виступити Президент. Петро Порошенко вже ввечері того ж дня зустрівся зі сторонами конфлікту, Генпрокурором Шокіним і його заступником Сакварелідзе. На цій зустрічі Порошенко підписав зміни до закону про прокуратуру й зазначив, що дасть змогу провести радикальні перетворення в цьому органі, зокрема, через набір нових людей на прокурорські посади.
“Цю справу доведемо до кінця. Це принципова позиція Генерального прокурора, його заступника, всієї нашої команди”, – заявив Президент щодо самого інциденту. При тому глава держави запевнив громадськість, що він, Шокін і Сакварелідзе мають єдине розуміння того, що корупцію в прокуратурі треба викорінювати, тож вони спільними зусиллями це зроблять.
Сам Шокін запевнив Президента, що відкриють нові кримінальні справи проти прокурорів, які порушують закон, і що він підтримує курс на реформування відомства.
Виглядає, що конфлікт себе вичерпав, однак чи насправді це так – покаже  час. Можливо, це лише затишшя перед бурею, і скоро ми побачимо новий виток протистояння у прокуратурі, яка чинить спротив реформуванню. Його може задати Верховна Рада. Мустафа Найєм на своїй сторінці у  Facebook повідомив, що парламентський комітет із питань боротьби з корупцією прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді висловити недовіру Генеральному прокуророві Віктору Шокіну.

Справа Мельника

Найбільшою проблемою української державної системи охорони права і встановлення справедливості є не стільки низька кваліфікація сторони обвинувачення, скільки чесність і незаангажованість судової системи. 80% українців абсолютно не довіряють судовим органам – про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, яке проводила група Research&Branding торік у грудні. Сумнівно, що після таких рішень довіра до суду підвищиться.
“В Україні є один показник, який лякає навіть мене. Мова про довіру до суду. Щоб нам повернути довіру до нашої держави і до нашого майбутнього, насамперед потрібно повернути довіру до суду!” – наголосив заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха під час п’ятої лекції “Вуличного університету” у Львові. З ним можна погодитись абсолютно. Усі благі починання, які мають на меті встановлення соціальної і правової справедливості (від кого вони б не виходили), не матимуть успіху в тому разі, якщо судова система залишатиметься корумпованою і суспільство їй не довірятиме. Саме за судом останнє слово в кожному конкретному випадку становлення справедливості. І якщо воно буде корумпованим, усі інші зусилля  марні.
Варто зазначити, що Генеральна прокуратура України у вівторок, 14 липня, подала апеляцію на рішення Ірпінського міського суду щодо вироку Петрові Мельнику, екс-ректору Національного університету державної податкової служби. Про це повідомляє офіційний сайт Генпрокуратури. Нагадаємо, що суд визнав Мельника невинним у хабарництві та зняв із нього звинувачення. Суд мотивував відповідне рішення тим, що прокуратура не довела вини екс-ректора, і зобов’язав повернути йому кошти, які виплатили за заставу.
Апеляція, яку подала Генпрокуратура, просить скасувати вирок і призначити новий судовий розгляд в іншому складі суду. “Беззаперечними підставами для скасування цього судового рішення є чисельні порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України, неповнота й однобічність, допущені судом під час дослідження фактичних обставин кримінального провадження”, – інформує прес-служба відомства.
Одіозний екс-ректор відзначився кількома гучними скандалами. Два роки тому його спершу спіймали на гарячому, після чого зобов’язали перебувати  під домашнім арештом на період слідства і судового розгляду. Непосида Мельник пошкодив браслет, який відслідковував його переміщення, і дав драпака з країни. Незабаром він з’явився у Сполучених Штатах. Після перемоги Майдану екс-ректор як ні в чому не бувало повернувся в Україну. Судовий розгляд відновили, і тепер утікача знову відпустили: спершу під заставу в розмірі  609 000 гривень, а потім і взагалі визнали невинним у хабарництві. Доказів його вини було достатньо, однак суд вони не переконали.

Судові баталії тривають
Справа Мельника – не єдина резонансна в цьому році. Під заставу також випустили не менш одіозного “регіонала” Олександра Єфремова, вже покійного “диригента” парламенту Михайла Чечетова, високопосадовців-“надзвичайників” Бочковського і Стоєцького, які, за версією слідства, курували багатомільйонні корупційні потоки з “обслуговування” пожежної безпеки, нардепа і екс-командира батальйону “Айдар” Сергія Мельничука, якому інкримінують важкі злочини. 
Голова апеляційного суду Києва, який чудово ілюструє стан Феміди в Україні, Антон Чернушенко взагалі зник, доки його позбавляли статусу недоторканного. Нагадаємо, що суддя грубо втручався в роботу електронної системи розподілу судових справ, отримував вказівки щодо професійної діяльності від власного сина, а під часу обшуку в його кабінеті знайшли чимало готівки, походження якої невідоме. 
Враховуючи низьку якість роботи правоохоронних органів, не буде дивним, якщо всі ці підсудні зуміють утекти від правосуддя. Перебуваючи на волі, їм не так і важко буде втратити ці застави, оскільки їхні реальні статки, мабуть, є набагато більшими. 
Без справедливого рішення суду у всіх цих резонансних справах українське суспільство ніколи не повірить судовій владі. А це значить, що всі реформи, які здійснюють чи планують впроваджувати в нашій країні, приречені на провал. Якщо справедливості неможливо добитись у суді, то де її можна отримати ще?..
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4238 / 1.62MB / SQL:{query_count}