Доки  одні в Україні затримують, інші – відпускають. І так, на жаль, у державі триває роками… Але рано чи пізно цьому має настати кінець. Яскравим прикладом є минулотижневе відпущення під заставу двох високопоставлених прокурорів, яким інкримінують хабарництво. Нагадаємо, що заступника голови головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київ­ської області Олександра Корнійця піймали на отриманні хабара в розмірі 

200 000 доларів. При обшуку в цих осіб вилучили півмільйона “вічнозелених” та багато мішечків із діамантами. Горе-прокурори вийшли на волю під заставу, розмір якої втричі менший за суму, що знайшли на робочому місці слідчі. Логічно, що такий малий розмір застави викликав бурхливу реакцію в заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, який жорстко “пройшовся”  рішенням суду і назвав його необ’єктивним.

Кримінальна справа проти прокурорів-хабарників, безумовно, знайшла підтримку в громадських активістів. Однак, видається,  не всі в Генеральній прокуратурі готові “здавати своїх” і проводити справедливе розслідування.

У вівторок, 14 липня, депутат від БПП Мустафа Найєм на своїй сторінці у  Facebook заявив, що Генпрокурор України Віктор Шокін і його заступники Володимир Гузир та Юрій Столярчук “чинять тиск на слідство щодо хабарників-прокурорів Корнійця і Шапакіна”. 

Його колега, депутат Сергій Лещенко, також підняв цю тему та заявив, що тиск здійснюють на слідчих, які підпорядковані Давиду Сакварелідзе і Віталієві Каську. Сам Касько підтвердив “Українській правді”, що такий вплив справді є. На підтримку молодих слідчих зібралися пікети біля Генпрокуратури, які вимагали припинити цькування осіб, щоі проводять внутрішнє розслідування у відомстві. Активісти вимагали звільнення Генпрокурора, а також його заступників, які перешкоджають слідству.

Давид Сакварелідзе – один із основних реформаторів прокуратури Грузії. В українському відомстві він працює над схожими питаннями: реформуванням і кадровою політикою органу. До сфери його компетенції входять і внутрішні розслідування, тож діяльність проти продажних прокурорів викликає спротив системи. Саме про тиск на діяльність слідчих, які підпорядковані Сакварелідзе і Каську, заявляли нардепи Найєм і Лещенко. Журналіст “Української правди” Матвій Нікітін стверджує у своїй статті, що Гузир, Столярчук і сам Шокін намагалися захистити “своїх” Корнійця і Шапакіна, яких, власне, і піймали на хабарі. Конфлікт усередині відомства різко набирав обертів, і був ризик, що він вибухне в будь-який момент.

“Миротворцем” у цій ситуації вирішив виступити Президент. Петро Порошенко вже ввечері того ж дня зустрівся зі сторонами конфлікту, Генпрокурором Шокіним і його заступником Сакварелідзе. На цій зустрічі Порошенко підписав зміни до закону про прокуратуру й зазначив, що дасть змогу провести радикальні перетворення в цьому органі, зокрема, через набір нових людей на прокурорські посади.

“Цю справу доведемо до кінця. Це принципова позиція Генерального прокурора, його заступника, всієї нашої команди”, – заявив Президент щодо самого інциденту. При тому глава держави запевнив громадськість, що він, Шокін і Сакварелідзе мають єдине розуміння того, що корупцію в прокуратурі треба викорінювати, тож вони спільними зусиллями це зроблять.

Сам Шокін запевнив Президента, що відкриють нові кримінальні справи проти прокурорів, які порушують закон, і що він підтримує курс на реформування відомства.

Виглядає, що конфлікт себе вичерпав, однак чи насправді це так – покаже  час. Можливо, це лише затишшя перед бурею, і скоро ми побачимо новий виток протистояння у прокуратурі, яка чинить спротив реформуванню. Його може задати Верховна Рада. Мустафа Найєм на своїй сторінці у  Facebook повідомив, що парламентський комітет із питань боротьби з корупцією прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді висловити недовіру Генеральному прокуророві Віктору Шокіну.

Найбільшою проблемою української державної системи охорони права і встановлення справедливості є не стільки низька кваліфікація сторони обвинувачення, скільки чесність і незаангажованість судової системи. 80% українців абсолютно не довіряють судовим органам – про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, яке проводила група Research&Branding торік у грудні. Сумнівно, що після таких рішень довіра до суду підвищиться.

“В Україні є один показник, який лякає навіть мене. Мова про довіру до суду. Щоб нам повернути довіру до нашої держави і до нашого майбутнього, насамперед потрібно повернути довіру до суду!” – наголосив заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха під час п’ятої лекції “Вуличного університету” у Львові. З ним можна погодитись абсолютно. Усі благі починання, які мають на меті встановлення соціальної і правової справедливості (від кого вони б не виходили), не матимуть успіху в тому разі, якщо судова система залишатиметься корумпованою і суспільство їй не довірятиме. Саме за судом останнє слово в кожному конкретному випадку становлення справедливості. І якщо воно буде корумпованим, усі інші зусилля  марні.

Варто зазначити, що Генеральна прокуратура України у вівторок, 14 липня, подала апеляцію на рішення Ірпінського міського суду щодо вироку Петрові Мельнику, екс-ректору Національного університету державної податкової служби. Про це повідомляє офіційний сайт Генпрокуратури. Нагадаємо, що суд визнав Мельника невинним у хабарництві та зняв із нього звинувачення. Суд мотивував відповідне рішення тим, що прокуратура не довела вини екс-ректора, і зобов’язав повернути йому кошти, які виплатили за заставу.

Апеляція, яку подала Генпрокуратура, просить скасувати вирок і призначити новий судовий розгляд в іншому складі суду. “Беззаперечними підставами для скасування цього судового рішення є чисельні порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України, неповнота й однобічність, допущені судом під час дослідження фактичних обставин кримінального провадження”, – інформує прес-служба відомства.

Одіозний екс-ректор відзначився кількома гучними скандалами. Два роки тому його спершу спіймали на гарячому, після чого зобов’язали перебувати  під домашнім арештом на період слідства і судового розгляду. Непосида Мельник пошкодив браслет, який відслідковував його переміщення, і дав драпака з країни. Незабаром він з’явився у Сполучених Штатах. Після перемоги Майдану екс-ректор як ні в чому не бувало повернувся в Україну. Судовий розгляд відновили, і тепер утікача знову відпустили: спершу під заставу в розмірі  609 000 гривень, а потім і взагалі визнали невинним у хабарництві. Доказів його вини було достатньо, однак суд вони не переконали.