Лицемірство ЄС

Генсек Ради Європи радить згадати особливий статус Донбасу в Конституції України

Епопея з тиском Європейського Союзу на Україну щодо надання Донбасу особливого статусу триває. Цього тижня генсек Ради Європи Торбйорн Ягланд у інтерв’ю Deutsche Welle підтвердив, що це питання слід закріпити законодавчо. 
“Ми не є стороною мінських угод. Ми можемо лише радити Україні, що необхідно змінити в Конституції для того, аби ім­плементувати домовленості, досягнуті під час другої зустрічі в Мінську. Зокрема пункт про надання особливого статусу Донбасу. Щоби повною мірою реалізувати мінські домовленості, необхідно згадати про це в Конституції, тоді Верховна Рада зможе ухвалити спеціальний закон, який би надав особливий статус Донбасу”, – заявив Ягланд.
При цьому єврочиновник не згадує, що відповідний закон про особливе самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей український парламент вже ухвалив. Але цей документ передбачає тимчасовий особливий порядок для Донбасу лише на три роки і почне діяти тільки після позачергових місцевих виборів  на цій території (за українською Конституцією і за участі міжнародних спостерігачів), які відбудуться тільки після виведення з Донбасу усіх “незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України”. А до цього часу ВРУ визнала частину Донбасу, яка не контролюється Україною, окупованою територією. 
Так само Ягланд, не згадує, що в мінській угоді від 12 лютого пункт про конституційну реформу в Україні з децентралізацією та з урахуванням особливого самоврядування на Донбасі значиться останнім. А російські бойовики досі не виконали навіть першого пункту про припинення вогню…
“Річ у тім, що є основні принципи міжнародного права, в тому числі рівності та невтручання у внутрішню політику держави. Це означає, що ніхто не має права вказувати Україні, якою має бути Конституція, оскільки це порушення суверенітету. Це суверенне право України вирішувати, якою буде Конституція. Тим більше це дуже дивно, тому що Україна є жертвою агресії, що визнають Рада Європи та ОБСЄ. Вони, по суті, зараз стають на бік країни-агресора. Це дивно й нелогічно”, – коментує заяву Ягланда юрист-міжнародник Олександр Мережко, повідомляє “Слово і Діло”.
Але тут треба зазначити, що в проекті змін до Конституції, який Президент Петро Порошенко вніс до парламенту, є згадка про те, що “особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом”. Цей пункт мав би з’явитись у перехідних положеннях оновленого Основного Закону. Сам гарант вже не раз заявляв, що говорити про закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції – це “від лукавого”. Буде лише посилання на закон, який вже ухвалений. Але тут також криється небезпека, як завжди, у деталях. Бо змінити закон набагато легше, аніж Конституцію. Для цього потрібно 226 голосів, а не 300. 
І як бачимо, нині наші європейські партнери наполягають на тому, щоб був ухвалений новий закон, який визначатиме особливий статус Донбасу на постійній основі. А це означатиме замороження конфлікту і надшироку автономію для частини нашого східного регіону, навіть якщо терміни “автономія” чи “федералізація” не фігуруватимуть у жодному офіційному документі. Президент Порошенко опинився в дуже важкому становищі: з одного боку Україні потрібна фінансова підтримка Заходу, який тепер диктує нам, якою повинна бути наша Конституція, з іншого – небезпечні ігри зі статусом Донбасу коштуватимуть Президентові і його партії підтримки виборців у майбутньому.
Зауважимо, що згадку в перехідних положеннях Конституції  про те, що особливе самоврядування окремих районів Донбасу визначається відповідним законом, рекомендувала Венеційська комісія. Але заступник голови Адміністрації Президента Віталій Ковальчук під час зустрічі із журналістами не зміг відповісти, чи був такий пункт у проекті конституційних змін, який Україна представила Венеційській комісії, а чи там самостійно це рекомендували. Крім того, у червні в ЗМІ також з’явилася інформація, що ЄС виступає за щонайшвидше надання Донбасу особливого статусу (на постійній основі) без виконання усіх пунктів мінських домовленостей. В ЄС це спочатку підтвердили, а потім спростували. Але справа залишається темною, як і те, чи проект змін до нашого Основного Закону – справді творіння конституційної комісії при Президентові, чи все ж таки це продукт компромісу між нашим гарантом і західними партнерами, які втомилися від України і не надто бажають іти проти Путіна.

Альтернативний погляд
Для ухвалення змін до Конституції в парламенті потрібні 300 голосів для другого читання восени. В першому читанні депутати мають узятися за конституційні зміни наступного тижня. І вже тоді тема особливого статусу Донбасу, навіть згадка в проекті Конституції відповідного закону, призведе до гарячих дискусій. “Батьківщина” і Радикальна партія були проти цього закону ще при ухваленні до нього змін у березні. Не підтримуватиме нічого пов’язаного із особливим статусом Донбасу й “Самопоміч”. Ба більше, ця фракція вже почала збирати підписи під альтернативним до президентського проектом змін до Конституції.  Звичайно, річ не лише у Донбасі. В “Самопомочі” хочуть, щоб замість держадміністрацій центральну владу на місцях представляли не префекти від Президента, а державні урядники від Кабміну. Тож загалом низка неузгодженостей між фракціями коаліції може спричинити те, що зміни до Конституції щодо децентралізації проваляться. Політикам потрібно буде домовлятись, але розділяти питання особливого статусу Донбасу і загалом децентралізації в Україні. Провал децентралізації не дасть електоральних переваг жодній коаліційній фракції. Уже невдовзі ми побачимо, що з того вийде.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5722 / 1.58MB / SQL:{query_count}