Екс-міністр освіти і науки Дмитро Табачник оголошений в розшук Службою безпеки України. Колишньому високопосадовцеві інкримінують 191 статтю Кримінального кодексу, а саме пункт 5 – “Привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою чи в особливо великих розмірах”.
Прес-служба СБУ ще торік повідомляла про розслідування кримінального провадження за фактом зловживань екс-міністра освіти. Йшлося про те, що при виділенні бюджетних грошей на виготовлення підручників на державне замовлення Україна зазнала збитків в розмірі 2,76 мільйона гривень. Матеріали справи передали до ГПУ, тривало досудове слідство. Але тільки в травні цього року Ген­прокурор Віктор Шокін заявив про те, що Табачнику оголосили підозру.
Дмитро Табачник тривалий час був соратником екс-президента України Віктора Януковича. Під його керівництвом він працював в уряді на посаді віце-прем’єра з гуманітарних питань у 2002 – 2005 та в 2006 – 2007 роках. Упродовж 2010 – 2014 років Дмитро Табачник обіймав посаду міністра освіти і науки, відомий своїми українофобськими поглядами і заявами. У зв’язку з цим в середовищі української інтелігенції та студентства розгорнулась так звана “АнтиТабачна компанія”, яка мала на меті домогтися відставки одіозного міністра. І от аж тепер – оголошення в розшук.
Треба сказати, що Табачник не перший високопосадовець режиму Януковича, який покинув територію України і оголошений в розшук. Окрім самого екс-президента, в розшуку перебуває очільник колишнього уряду Микола Азаров, колишній генпрокурор Віктор Пшонка, екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко та десятки інших. Успіхи українських правоохоронних органів у затриманні колишніх високопосадових осіб, котрі причетні до злочинів проти прав людини, пі­дозрюються в розкраданні та привласненні державних коштів, м’яко кажучи, не вражають. Причини переважно об’єктивні – більшість високопоставлених чиновників втекли за кордон ще до того часу, як в Україні відновилась вертикаль влади. Значна частина з них перебуває на території Росії, яка відмовляється видавати Україні підозрюваних. Тож ні часу на підготовку кримінальних проваджень, ні можливостей затримати втікачів в українських правоохоронців можливостей не було. Однак дії міліції та СБУ викликають багато інших запитань.
Якщо говорити про Дмитра Табачника, то на відміну від більш “великої риби” – Віктора Януковича чи Миколи Азарова, котрі не з’являлись на території України від часу втечі, екс-міністр освіти наприкінці лютого – на початку березня прилітав з Ізраїлю в Україну на похорон екс-“регіонала” Михайла Чечетова.
Нардеп від “Народного фронту”, радник міністра МВС Антон Геращенко на своїй сторінці у Facebook стверджував, що Табачник є цінним свідком у розслідуванні злочинів режиму Януковича, крім того, повинен відповісти й за свої злочини. Нардеп зазначав, що всі компетентні органи “в курсі” щодо повернення Табачника. Але… жодних процесуальних дій стосовно екс-міністра застосовано не було. Сам Табачник пробув в Україні один день і транзитом через Білорусію та Росію повернувся до Ізраїлю. Цікаво, що нині правоохоронці датою зникнення Табачника вважають 8 червня цього року.
Нездатність української влади притягнути до відповідальності колишніх високопосадових осіб пояснюється не тільки відсутністю політичної волі та кулуарними домовленостями, але й недосконалістю законодавства. Серед останніх гучних справ можна виокремити відкриття кримінального провадження щодо Сергія Клюєва, якого не змогли затримати спершу через депутатський імунітет, а згодом через відсутність згоди парламенту щодо арешту нардепа. Врешті-решт Клюєв опинився у Росії, і шанси на його екстрадицію примарні.
Щодо шансів на екстрадицію Табачника, то  вони також близькі до нуля. Нардеп від “Блоку Петра Порошенка” Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook ще в січні стверджував, що екс-міністр оформляє ізраїльське громадянство, а держава Ізраїль дуже рідко йде на співпрацю в питанні екстрадиції своїх громадян.