Зміни до Конституції з’являться у парламенті вже наступного тижня. Однак йдеться не про всі можливі правки Основного закону, а лише про частину, що стосується децентралізації держуправління.

Конституційна комісія продовжить працювати над удосконаленням ключового закону – далі буде судова реформа.

У п’ятницю Конституційна комісія затвердила проект змін до Основного закону, що враховують зауваження Венеційської комісії.

“Ми зробили перший крок до історичних змін. Хочу привітати всіх членів Конституційної комісії з першим рішенням, яке ми з вами прийняли. Хочу підкреслити, що ми продовжуємо роботу і будемо далі напрацьовувати пропозиції”, – заявив під час засідання голова Конституційної комісії і спікер ВР Володимир Гройсман. 

Він уточнив, що проект змін із рекомендаціями Венеційської комісії одразу ж передадуть Президенту, який вже від свого імені має подати їх до парламенту. Там, за процедурою, мали б проголосувати за відправлення цього законопроекту на аналіз до суддів Конституційного Суду України. І у випадку позитивного рішення КСУ, проект змін можна буде приймати вже на наступній сесії парламенту.

Сам Порошенко має намір ще кілька днів вивчати документ – він має право внести до нього й свої пропозиції, оскільки Конституційна комісія є дорадчим органом. Однак загалом концепцію змін Президент підтримує: “Той факт, що я зараз висловлюю позицію щодо прийняття, є свідченням, що або повністю, або більшою мірою я підтримаю його і наступного тижня запропоную парламенту на розгляд”.

Порошенко також запевнив, що Україну не перетворюватимуть на федерацію. “Дуже важливо, що у розробці цих конституційних змін приймали участь представники Донбасу… Дуже важливо, що багато соціологічних опитувань підтримують нашу ідею категоричної неприйнятності ідеї федералізації. Після цих конституційних змін по децентралізації Україна залишиться унітарною державою. І по цьому у нас не може бути ніяких компромісів”, – підсумував Порошенко.

Втім, є цікавий нюанс, пов’язаний із особливим статусом непідконтрольних Україні регіонів, а також із Кримом. Так, у перехідних положеннях оновленої Конституції буде зазначено, що в низці районів Донецької та Луганської областей діятиме особливий режим місцевого самоврядування. 

“Питання, пов’язане з 11-м пунктом так званих мінських угод про особливий режим місцевого самоврядування буде передбачено в перехідних положеннях. Там буде сказано, що особливий режим окремим законом визначається, як це зараз є, хоча цей закон недосконалий”, – заявив у п’ятницю член Конституційної комісії Віктор Мусіяка.

Що ж до Криму, то дія відповідного розділу української Конституції, який регламентує порядок управління на півострові, зупиняється – принаймні доки півострів не повернуть під управління Києва. “Я не бачу іншого варіанту, як тільки, що дія цього розділу Конституції призупиняється до відновлення юрисдикції України над цією територією, зупинки статусу її як окупованої території”, – пояснив Мусіяка.

Що ж до самих змін, які пропонують внести у Конституцію, то вони передбачають створення в Україні громад – це компетенція Верховної Ради. ВР також оголошуватиме вибори голів громад, депутатів рад громад, а також депутатів районних та обласних рад.

“Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Декілька громад становлять район. Автономна республіка Крим та області є регіонами України”, – зазначається у 133-й статті проекту змін до Конституції, який опублікувало DT.UA. Там же прописано, що зміна меж, найменувань та перейменувань громад і поселень робитиметься лише з врахуванням думки їх мешканців.

Ще серед важливих змін – термін чинності місцевих рад: вибори депутатів рад громад, районів та областей, а також голів громад відбуватимуться в останню неділю жовтня четвертого (а не п’ятого, як це є сьогодні) року повноважень. Цікаво ще й таке: президент матиме право тимчасово зупинити повноваження рад своїм указом, якщо та прийняла документ, що суперечить Конституції або загрожує суверенітету чи національній безпеці.

Якщо є підозра на щось подібне, Президент звертається до КСУ із пропозицію проаналізувати документ. Водночас повноваження ради або голови ради, яка видала такий документ, переходять до тимчасового державного уповноваженого. Далі, якщо КСУ визнає такий документ суперечливим Конституції, Верховна Рада на підставі подання Президента достроково припиняє повноваження голови ради, ради громади, районної чи обласної ради – залежно від того, хто ж провинився.

Виконавчу владу на місцях здійснюватимуть не голови облдержадміністрацій, як сьогодні, а префекти. Їх призначатиме (і звільнятиме) за поданням Кабінету Міністрів президент. Відповідно префекти будуть відповідальними перед президентом і звітуватимуть Кабміну. Вони мають наглядати за дотриманням Конституції органами місцевого самоврядування, забезпечувати виконання держпрограм і також префекти матимуть право видавати законодавчі акти, які будуть обов’язковими до виконання на певній території. Скасувати такі акти матимуть право уряд і президент – якщо документи суперечитимуть Конституції чи законам.

Зазначимо, що це лише перший пакет змін до Конституції. Далі комісія працюватиме над правками, що стосуватимуться реформи судової системи. “Конституційну комісію я попросив би продовжити свою роботу. Чекаю від вас ще одного надзвичайно важливого рішення змін до Конституції в частині судової реформи”, – заявив Порошенко.

Нагадаємо також, що ВР невдовзі має проголосувати за обмеження суддівського та депутатського імунітету, що теж є частиною реформи Конституції. Висновок КСУ по цьому законопроекту вже є, а тому справа за малим – 300 голосами депутатів.