На сьогодні близько 170 чиновників оскаржують у судах свою “люстрацію”. Найчастіше це роблять натхненні прикладом свого харківського колеги екс-прокурори. 

Є вже два випадки поновлення на посадах чиновників, яких звільнили через невідповідність люстраційним вимогам. Однак більшість подібних судових процесів зараз заморожено – судді чекають, що ж про люстрацію скажуть у Конституційному Суді. Відтак усі начебто звільнені чиновники й далі займають свої посади.

До сьогодні через невідповідність закону “Про очищення влади” звільнили 375 чиновників, імена яких внесені до відповідного реєстру. Кількість тих, які пішли самі ще до старту перевірок, не називає ніхто. Втім, чимало з люстрованих пішли в суди, аби принаймні довше затриматися на своїх посадах.

“Більше 100 справ розглядаються у Києві. У Черкаській і Львівській областях – по 9 справ. У Чернігівській – 6 справ. У Херсонській і Полтавській областях – по 5 справ. Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків, Кіровоград, Одеса та Чернівці мають по 4 справи. Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська і Рівненська області – по 2 справи. Ще по одній справі розглядають у Сумській та Тернопільській областях”, – заявила директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

Вона уточнила, що більше половини зі 170 оскаржень зробили працівники прокуратури. Ще 10% позовів надійшло від працівників податкової і фіскальної служб, а близько 7% – від працівників МВС. Повернутися у свої крісла вдалося лише двом чиновникам – суд постановив відновити їх на посаді, однак Мін’юст подав на ці рішення апеляцію.

За підрахунками урядовців, близько половини із судових процесів щодо люстрації на цей час зупинено до винесення вердикту Конституційним Судом. 

У КСУ зараз є два подання, що стосуються закону “Про очищення влади”. Служба зовнішньої розвідки просить Конституційний Суд дати офіційне тлумачення кількох норм люстраційного закону, а от судді Верховного Суду вимагають перевірити цей документ на відповідність основному закону.

Втім, останнє подання можуть і відкликати – якщо закон перепишуть. Про це заявив заступник голови робочої групи при Міністерстві юстиції з доопрацювання закону про люстрацію Карл Волох. “Я постійно спілкуюся із головою Верховного Суду Ярославом Романюком. Він обіцяє відкликати подання в КСУ, як тільки будуть внесені зміни в закон про люстрацію”, – запевнив Волох. 

За його словами, головні претензії Верховного Суду стосуються роботи тимчасової спецкомісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, також ВСУ пропонує люструвати лише суддів, які виносили незаконні рішення проти євромайданівців.

Зміни до закону про люстрацію підготують у лютому. І швидше за все, у них таки врахують претензії Верховного Суду.

“Серед можливих змін – розширення кола осіб, які мають пройти перевірку. До існуючого списку буде додана люстраційна перевірка претендентів на виборні посади з подальшим інформуванням громадян про її результати”, – розповіла Тетяна Козаченко.

Ще одна потенційна новація – утворення окремого, абсолютно незалежного органа, який і займатиметься люстраційними перевірками. Очікується, що він буде мати більше повноважень, аніж нинішній Департамент з питань люстрації, який у майбутньому може стати апеляційною інстанцією за виникнення люстраційних суперечок. 

Також робоча група розгляне можливість повернення на свої посади військових спеціалістів, які були звільнені через люстраційний закон.