Про це йдеться у звіті тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, що був представлений у Києві у понеділок, 20 жовтня.

У документі пояснюють: до цього часу ні Міністерство оборони, ні Генеральний штаб так і не відповіли на запити слідчої комісії, що стосуються втрат Збройних сил при прориві з Іловайського котла. Хоч відповідні документи депутати відсилали більше місяця назад.

“Якщо говорити про кількість, за всіма ознаками (це те, що приховується найбільше), загальне число загиблих, поранених і тих, хто помер від поранень, становить близько однієї тисячі осіб в усіх епізодах Іловайської трагедії”, – заявив голова ТСК, народний депутат фракції “Батьківщина” Андрій Сенченко.

Згідно результатів розслідування ТСК, лише підрозділи МВС та Нацгвардії із 24 серпня по 20 вересня 2014 року втратили поблизу Іловайська: убитими – 31 людину, пораненими – 170 осіб, зниклими без вісті – 65, а полоненими – 98 осіб. Залишається невідомою ще кількість тих, хто помер у результаті поранень.

Цікаво, що раніше у Міноборони говорили про 108 загиблих. А тепер, як запевняє Сенченко, відомство неправомірно обмежило доступ до інформації як про загиблих, так і про нагороджених у результаті подій під Іловайськом. Більше того, як стверджують у ТСК, “на відміну від інших відомств, Міністерство оборони і Генеральний штаб системно перешкоджають роботі комісії”, через що депутатам уже двічі доводилося звертатися до Президента.

У звіті ТСК також названо тих, хто мав понести безпосередню відповідальність за трагедію під Іловайськом: “Помилкові кадрові рішення суттєво ускладнили ситуацію, а неадекватні дії міністра оборони В. Гелетея і начальника Генштабу – головнокомандувача ЗСУ В. Муженка призвели до Іловайської трагедії”. 

У комісії ВР відзначають, що свою роль відіграло й те, що влада не ввела воєнний стан і не створила єдиний центр організації оборони країни – “як наслідок, не був введений в дію стратегічний план застосування Збройних сил та інших збройних формувань, а також правоохоронних органів для відбиття збройної агресії проти України”.

На думку комісії, на всіх етапах подій, пов’язаних з серпневими подіями воєначальники демонстрували банальну нездатність організувати оборону. “У Генеральному штабі, який формально не був штабом АТО, належним чином не були налагоджені збір, систематизація і аналіз даних, які були в розпорядженні різних відомств”, – йдеться у звіті. Пропозиції керівників секторів оборони не сприймалися і “рішення по них, як правило, не приймалися зовсім”.

Навіть гірше: доповіді із зони бойових дій про ситуацію в секторах оборони, що “не відповідали переможним настроям міністра В. Гелетея і начальника Генерального штабу В. Муженка”, наштовхувалися на повне несприйняття і агресію – аж до звинувачень у боягузтві і погроз кримінальним переслідуванням.