У вівторок Верховна Рада врешті остаточно прийняла Антикорупційну стратегію до 2017 року й інші закони, які мали б стати найсуворішими в історії боротьби із хабарництвом у нашій країні.
Втім, депутати постаралися і внесли до підготовлених громадськими експертами документів низку правок, які добряче послабили ефект. До законопроекту про Антикорупційне бюро подали більше 500 правок, а до документа про запобігання корупції – близько тисячі…
Під час засідання 14 жовтня парламентарі прийняли новий закон про прокуратуру (у ГПУ забрали функцію загального нагляду); створили Антикорупційне бюро (спецорган, що займатиметься переслідуванням корупціонерів-високопосадовців); закон про відкритість даних щодо реальних власників бізнесів; про превенцію корупції (яким, зокрема, запроваджується онлайн-декларування статків і витрат посадовців), про антикорупційну стратегію.
Що ж до змін, то найбільше депутати постаралися змінити роботу Антикорупційного бюро. До прикладу, вони передбачили, що директора Бюро зможуть зняти голосуванням у парламенті.
Парламент дуже пильно наглядатиме за роботою Антикорупційного бюро, аби там часом не зайнялися самими депутатами
Збільшилася роль ВР і при процедурі призначення директора Антикорупційного бюро. Раніше передбачалося, що комісія із дев’яти людей (по три від уряду, президента та парламенту) відбиратиме в ході відкритого конкурсу одного кандидата і подаватиме його на затвердження президенту.
Тепер же ця комісія відбиратиме три особи, із яких президент вибере одну, за яку мають проголосувати у ВР. Ще у парламентському комітеті з питань боротьби із корупцією вирішили, що не варто у законі прописувати конкретну зарплату працівників Бюро (було 18 тисяч гривень) – не ті зараз часи, аби давати комусь стільки грошей.
Усе це означає, що парламент дуже пильно наглядатиме за роботою Антикорупційного бюро, аби там часом не зайнялися самими депутатами.
Також у вівторок Президент підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики. До неї увійдуть 17 осіб, дев’ятеро із яких будуть представниками громадськості. Займатимуться вони передусім підготовкою пропозицій щодо удосконалення антикорупційної стратегії та аналізуватимуть ефективність антикорупційних кроків.