Вимушені переселенці, які мають намір 26 жовтня проголосувати на виборах до Верховної Ради України, можуть внести себе у список лише до 20 жовтня. 

Для цього їм варто звернутися до найближчого органу ведення Державного реєстру виборців. Жителі Криму повинні прийти лише з паспортом, а от переселенці зі східних регіонів мусять написати заяву на зміну місця голосування й надати документи, які би підтвердили місце їхнього тимчасового проживання.

Як пояснила в розмові з Deutsche Welle представниця Комітету виборців України (КВУ) у Львівській області Олександра Чоловська, таким документом може бути довідка з житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК), довідка від об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), заява сусідів, що ця людина живе за цією адресою, заява власника помешкання чи організації, яка опікується переселенцем, довідка із відділу соцзахисту і навіть проїзні квитки про прибуття в регіон. 

Хоча до завершення реєстрації залишилося не так багато часу, зацікавлення виборами мінімальне. “Станом на 5 жовтня до органів ведення Держреєстру виборців у Львівській області, скажімо, звернулося менше сотні осіб, – повідомила Чоловська. – Це надто мало, якщо взяти до уваги, що офіційно зареєстровано близько семи тисяч осіб. За неофіційними даними, на Львівщину прибуло близько 20 тисяч переселенців”.

Представниця КВУ сказала, що переселенцям бракує інформації щодо процедури зміни місця голосування: немає масштабної інформаційної кампанії на всеукраїнському рівні, та й політичні партії не надто активно ведуть роз’яснювальну роботу. 

350 тисяч осіб – саме стільки внутрішніх переселенців офіційно нарахував уряд. Близько 12 тисяч переселенців приїхало на Львівщину, а зареєстрували себе тільки 7 тисяч – такі цифри озвучив співзасновник громадської ініціативи “Крим SOS” Алім Алієв.

А ще в переміщених осіб пріоритетним питанням є не вибори, а проблеми з житлом, роботою та навчанням, каже Чоловська.

Скептично налаштований стосовно високої виборчої активності серед вимушених переселенців і аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут. 

На його думку, хоча переселенців є сотні тисяч, голосуватиме незначна їх кількість. “Попри те, що події на сході зумовлені саме політичним фактором, вони не вірять, що вибори вплинуть на їхню долю. Ці люди не вірять, що вибори є інструментом, який може вирішити їхню ситуацію”, – пояснив Неберикут. 

Тому, за словами аналітика, як би держава не спрощувала процедури виборчої реєстрації для східних переселенців, на явку це не особливо вплине. 

Директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович теж погодився, що вимушені переселенці не будуть активними на цих виборах. А ті, що прийдуть, розповів він, підтримуватимуть здебільшого лідерів популярних на сході партій, однак їхні голоси не особливо вплинуть на результати голосування.

“Російськомовне та проросійське населення сходу не хоче йти на вибори. Ті люди не хочуть робити вибір, не вважають ці вибори своїми”, – поділився власними спостереженнями Антипович.

Юрист громадської ініціативи “Крим SOS” В’ячеслав Ломброзо критикує той факт, що держава порушує виборче право переселенців, позбавивши їх голосування за мажоритарними округами. 

Він звернув увагу на те, що переселенці на цих виборах отримуватимуть лише один бюлетень, голосуватимуть виключно за політичні партії, тобто обиратимуть лише півпарламенту. “А це вже порушення закону”, – зазначив Ломброзо.