Відкрите санкціонерне товариство

Україна хоче приєднатися до ЄС та США і запровадити щодо Росії санкції. “Пошта” з’ясовувала, кому від цього буде гірше

зображення: toonpool.com
До кінця тижня український уряд складе список росіян, на яких поширюватимуться санкції.
Увійдуть туди персони, яких підозрюють у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі та спекуляціях навколо антитерористичної операції.

Хто, що, коли

“Мова йде не тільки про секторні санкції, тобто про ту чи іншу продукцію, а й санкції персональні – щодо осіб, які своєю поведінкою розпалюють міжнаціональну ворожнечу, розпалюють військові пристрасті, нагнітають ситуацію, а, отже, вони не бажані на території України”, – заявив у вівторок віце-прем’єр-міністр Олександр Сич. Тобто у Кабміні не мають наміру обмежуватися російськими політиками й лідерами терористів, а підуть далі – під санкції ляже співпраця із Росією. Які саме галузі, установи та люди – ще точно невідомо. Втім, деякі висновки можна зробити вже.

Учора, 30 липня, міністр внутрішніх справ анонсував, хто підпадатиме під українські санкції. За його словами, МВС пропонує розширити перелік питань, якими займатиметься урядовий комітет із запровадження персональних і секторальних санкцій, аби притягнути до відповідальності не лише спонсорів тероризму, а й тих, хто покриває сепаратистів в Україні. 
“Тобто до тих, хто закликав і робив все для порушення територіальної цілісності України – анексував Крим і намагався відколоти області південного сходу України”, – написав на свої сторінці у Facebook глава МВС Арсен Аваков.
На його переконання, санкції мають поширюватися на таких осіб.
1. Посадовців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також депутатів місцевих рад та народних депутатів, які закликали до розколу України, сприяли проведенню так званого референдуму 16 травня;
2. Усіх “міністрів” “ЛНР” та “ДНР”;
3. Керівників та членів незаконних збройних угрупувань, що діють на шкоду інтересам України;
4. Усіх депутатів Верховної Ради АР Крим, які голосували за від’єднання півострова від території України, а також на тамтешніх посадовців, які сприяли проведенню сепаратистського референдуму;
5. Представників ЗМІ (як українських, так і зарубіжних), які закликали до сепаратизму, організації терористичних актів і збройного протистояння проти української влади;
6. Посадових осіб, зокрема російських депутатів усіх рівнів, які закликали до війни із Україною та порушення територіальної цілісності нашої держави;
7. Українських і зарубіжних фізичних та юридичних осіб, що спонсорують терористів та сепаратистів на території України. 
Хоч про розрив дипломатичних відносин із РФ і супутні йому речі у нас говорять вже кілька місяців, запровадження санкцій – це зовсім інша історія. Хоча б тому, що Росія – це чверть українського експорту і третина імпорту. Куди не тицьни – страждатимуть і українські виробники.
Вперше про можливість запровадження санкцій порти Росії заявив прем’єр. “Україна введе санкції по відношенню до кожної фізичної особи, яка має паспорт громадянина Російської Федерації і підтримує терористів і сепаратистів в Україні – чи прямо, чи опосередковано… Комітет бере в своє провадження перелік всіх компаній, які є резидентами Російської Федерації і які напряму або опосередковано фінансують тероризм і бандитизм на території України, які підтримували анексію Криму як фінансово, так і через ті адміністративні важелі впливу, які були в повноваженні відповідних осіб”, – пояснив Яценюк
Під цю благородну справу створили навіть окремий підрозділ – комітет із запровадження персональних і секторальних санкцій проти Російської Федерації. Було це ще тиждень назад і за цей час уряд мав визначитися із конкретнішим переліком “постраждалих”.
Поки ж відомо, що в Україні перед прокатом перевірятимуть російські фільми – чи належно у них нас згадують. Якщо ні – у прокат не пустять. Також, як розповів цього тижня Олександр Сич, уряд має намір поширити санкції і на російське книговиробництво.
“Зважаючи на рішення Уряду про введення секторальних санкцій щодо продукції, виробленої в Росії, я запропонував робочій групі разом з відповідними чиновниками внести пропозиції про санкції щодо російськомовної книги… Коли складовою війни, яка зараз ведеться в Україні, є інформаційна війна, то треба захищати український інформаційний простір, зокрема і щодо книги. Тому ми це будемо робити, по-перше, обмежуючи надмірний імпорт, а по-друге, надаючи пільги для української книги”, – заявив віце-прем’єр-міністр.

Третій удар

Відсьогодні, 31 липня, починають діяти й свіжі санкції, введені Євросоюзом проти росіян. Стосуватимуться вони серед іншого оборонного комплексу, торгівлі технологіями у сфері енергетики та доступу РФ до фінансових ринків. За повідомленням міжнародних ЗМІ, це вперше країни ЄС узгодили секторальні санкції, що поширюються на цілі галузі економіки, а не лише на окремих персон чи компаній.
Російським банкам заборонили продавати акції чи облігації у Європі. Під санкції потрапили “Сбербанк”, ВТБ, “Газ­промбанк”, “Банк Москвы”, “Внешэкономбанк”, “Россельхозбанк”…
Запровадили і обмеження на продаж техніки для модернізації нафтової галузі РФ – однієї із ключових для Росії. Також відсьогодні заборонено укладати із Росією угоди, що стосуються продажу зброї, експорту станків, електроніки та іншої продукції, яка може використовуватися у воєнних цілях, також заборонені.

У Держдумі придумали термін на позначення країн, які вводять проти Росії санкції. Російські депутати хочуть прописати у законодавстві РФ поняття “країна-агресор”. Про це повідомляє “РБК-Украина”.
“Агресором є країна, що вводить санкції щодо Російської Федерації, громадян РФ та російських юридичних осіб”, – йдеться у тексті законопроекту. 
Але на цьому депутати не зупиняються. Вони також мають намір заборонити діяльність на території Росії усім іноземним юридичним та фізичним особам, що зареєстровані у країнах-агресорах.
Чергове посилення санкцій днями затвердили й у США. До попередніх списків неблагонадійних компаній додали ще чотири юридичні особи. “Це не нова холодна війна. Це специфічне питання, пов’язане із необхідністю розуміння зі сторони Росії того, що український народ повинен сам визначати свою долю… Росія сьогодні ізолює себе від міжнародної спільноти. Такий вибір, який зробила сама Росія і президент Путін”, – прокоментував нові санкції президент США Барак Обама.
Цікаво, що за підрахунками експертів Вищої школи економіки (ВШЕ), у наступні рік-півтора через європейсько-американські санкції Росія втратить близько 90 мільярдів доларів. “Це буде більш ніж серйозне навантаження на золотовалютні резерви Росії, особливо, якщо врахувати ще й попереднє рішення Гаазького суду у справі ЮКОСа вартістю 50 млрд доларів (перспективи оскарження якого Росією до кінця не зрозумілі”, – пояснюють аналітики ВШЕ.
Чи матиме все це вплив на те, що відбувається на сході України? Усе більше експертів вказують на важливу річ – тепер на кону стоїть не лише територія України. “Очікувати, що Путін відступить або що близькі друзі вмовлять його змінити лінію поведінки, або що олігархи надавлять на Кремль і змусять його відступити, значить не розуміти серйозності ситуації. Це вже не боротьба за Україну, а битва за Росію”, – цитує The Wall Street Journal слова директора Московського центру Карнегі Дмитра Треніна.

Росія може знайти Україні заміну
Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, – про те, від чого залежить Росія, як на неї впливають попередні обмеження та чому українські санкції передусім пошкодять нам
– Які санкції може запровадити Україна щодо Росії? Чи не вийде так, що у підсумку нам же й буде гірше?
– Я вважаю, що, на жаль, запровадити значні санкції, які б не мали негативних наслідків для самої України, ми не можемо. Треба розуміти, що Росія для нас – дуже важливий зовнішньо-торговельний партнер. Попри те, що останнім часом у нас із нею скорочується торгівля. 
Те, що ми купуємо у Російської Федерації, це те, що ми не можемо купити у інших. У першу чергу – газ: у нас немає альтернативних джерел постачання газу, які покривали б такий значний обсяг, який зараз споживається в Україні. Ми реалізовуємо певні домовленості, зокрема щодо реверсу, але того, що ми отримуємо, не вистачає, аби покрити навіть проблеми, що виникають, коли РФ скорочує поставки палива. 
У той же час Україна постачає до Росії товари, яким та може знайти заміну. Можливо, дещо дорожчу, але там немає унікальних товарів, товарів, без яких вона не може жити – це якщо ми кажемо про споживчий сектор. 
– Чи є галузі, в яких Україна просто необхідна Росії?
– Є певні обмеження, які могли б діяти у середньостроковій перспективі. Це постачання товарів, які згодом використовуватимуться у військових цілях. Ті ж самі двигуни, які ВАТ “Мотор Січ” постачало до РФ – вони йдуть і на літаки, і на гелікоптери. У цьому Україна значною мірою є монополістом, тому що в Росії досі велика кількість вертольотів ще радянського періоду. Вони працюють лише на двигунах, які виробляє Україна, їх не можна “переробити” під двигуни інших країн.
Нагадаю, на сьогодні існують обмеження, передбачені третім рівнем санкцій, які стосуються продукції подвійного використання, а це серед іншого й ті самі двигуни. Росія може шукати собі щось на заміну в Китаї, але є технології, патентами на які володіємо лише ми. Втім, такі санкції не зможуть миттєво вплинути на Російську Федерацію, але їх одразу ж відчують заводи, що вироблять таку продукцію. 
Але загалом Росія може знайти Україні заміну. Це може бути дещо дорожче, але буде – і по молочній, і по легкій промисловості, і по хімічній, по металургії… Це не унікальні товари…
– Наскільки серйозною для нас є заборона імпорту української молочної продукції до РФ?
– Загалом це не є дуже важливою складовою експорту. Минулого року експорт молочних продуктів у Росію складав близько 2% від загального експорту до РФ. Однак для конкретних підприємств це таки проблемна ситуація. 
Якщо ми подивимося на середні підприємства, то у них приблизно половина продукції йшла на внутрішній ринок, а від третини до половини – на російський ринок. Тобто закриття російського ринку – це 30% випуску цих підприємств. Знайти швидко інші ринки, на жаль, неможливо. Так само не вийде із такими обсягами й швидко піти на європейський ринок.
– На вашу думку, третій пакет санкцій може вплинути на ситуацію на сході? За підрахунками експертів Вищої школи економіки, Росія може втратити до 90 млрд доларів? Така сума вплине на стратегію Москви?
– 90 млрд доларів, про які йдеться в оцінках Вищої школи економіки, – це багато, але не критично. Треба розуміти, що у Російської Федерації є досить потужні запаси, у тому числі золотовалютних резервів, які накопичувалися у попередні роки. 
Миттєво санкції не діють, вони будуть негативно впливати протягом цілого періоду. Ті самі 90 млрд – це менше, аніж поточні резерви РФ. Слід усвідомлювати: те, що санкції є потужними, серйозними, ще не означає, що країна може миттєво зупинитися.
Розмовляв Назарій Тузяк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4654 / 1.66MB / SQL:{query_count}