Цього тижня депутати мають розглянути більше 90 законопроектів. Антикорупційна стратегія уряду, перерозподіл видатків бюджету, зміни до закону про гімн, проект Трудового кодексу, удосконалення виборчого законодавства...
Однак найбільш важливим рішенням стане погодження президентського указу про часткову мобілізацію населення.
“Одним із перших питань ми розглянемо указ Президента про часткову мобілізацію, який повинен бути підписаний на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони”, – заявив у понеділок під час погоджувальної наради спікер ВР Олександр Турчинов. Він нагадав, що для того, аби цей указ вступив у силу, депутати повинні погодити його упродовж наступних двох днів.
Часткова мобілізація
Що це. Призов військовозобов’язаних, у тому числі резервістів, та поставка транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву. Де проводять. На території усіх областей та у місті Києві (не проводять у Севастополі та в Криму). Скільки часу. Мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності указу. Як проходитиме. Місцеві органи виконавчої влади за участю органів самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності мають оповістити та організувати прибуття громадян, які призиваються на військову службу, а також організувати прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини. На місцях Збройним силам, Національній гвардії та іншим військовим формуванням мають виділити окремі будівлі, земельні ділянки, транспортні та інші матеріально-технічні засоби, що будуть передбачені мобілізаційним планом.
|
Той самий Турчинов підписав цей указ ще шостого травня. Відтоді його текст так і висить на сайті Адміністрації Президента із приміткою, що документ стане чинним лише після того, як за нього проголосують у ВР. Після двох місяців указ розглянуть на пленарному засіданні. І якщо більшість депутатів проголосує “за”, упродовж наступних 45 днів в усіх областях країни у воєнкоматах набиратимуть військовозобов’язаних та резервістів. Скільки людей мають намір набрати, поки не розголошують.
Це вимагає ще й додаткових видатків із бюджету, а тому у вівторок уряд проситиме парламент збільшити витрати на армію. “Уряд на цьому тижні вносить ряд законопроектів, зокрема просимо розглянути найближчим часом закони про зміни в управлінні газотранспортної системи України, про особливий період у паливно-енергетичному комплексі. Також пропонуємо закон про зміни до Бюджетного кодексу для додаткового фінансування Збройних сил для завершення АТО”, – заявив учора, 21 липня, під час погоджувальної наради у ВР міністр фінансів Олександр Шлапак.
“Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк особисто представить ці закони завтра в Раді, зважаючи на те, що на фінансування АТО в місяць потрібно півтора мільярда, а зараз є 520 мільйонів, треба ухвалювати відповідні зміни до бюджету найближчим часом”, – додав урядовець.
Звернення щодо терористів
Ще одне питання, яке розглядатимуть першочергово, – звернення до іноземних партнерів із проханням об’єднати зусилля у боротьбі із міжнародним тероризмом. “Я впевнений, що російські найманці і військовослужбовці, які ведуть війну проти нашої країни, вже набули статусу міжнародних терористичних організацій, і разом зі своїми керівниками, “кремлівськими бен ладенами”, будуть нести відповідальність і покарання за свої криваві вчинки”, – каже Турчинов.
У суботу прес-секретар Президента Святослав Цеголко у своєму Twitter написав, що в АП зараз працюють над позовами, аби так звані Донецьку та Луганську народні республіки визнали терористичними організаціями й інші країни світу. В Україні, нагадаємо, ці утворення офіційно вважаються терористичними ще від 16 травня.
А от у Росії є чимало тих, хто готовий визнати ДНР та ЛНР незалежними країнами. Як свідчать результати опитування, проведеного Всеросійським центром вивчення громадської думки, кількість росіян, які готові визнати самопроголошені Донецьку та Луганську народні республіки, за останній місяць збільшилася удвічі, досягнувши у липні 26%. А ще 12% готові приєднати ДНР та ЛНР до Росії, хоча ще у квітні таких було 18%.
“Свобода”, КПУ та “регіонали”
Цього тижня Верховна Рада може вирішити й питання щодо розпуску фракції комуністів. “Необхідно внести технічні правки до регламенту, які блокують розпуск фракції. Наскільки я знаю, такі проекти постанов уже подані. Якщо на цьому тижні Верховна Рада прийме це рішення, то питання буде закрите”, – заявив Турчинов.
Четверта Рада
Після зимових канікул у сесійному залі парламенту можуть встановити нову систему голосування – “Раду-4”. Про це 21 липня повідомив спікер Верховної Ради Олександр Турчинов, передає “ЛігаБізнесІнформ”. “Наші передові науковці кажуть, що готові забезпечити встановлення системи в залі Верховної Ради до зимової сесії. Уже на зимовій сесії парламент цього скликання або вже й наступного зможе користуватися новою системою, яка відповідає усім світовим зразкам”, – прогнозує спікер ВР. Втім, на це ще треба знайти гроші. Турчинов відзначив, що попри заплановане урядом зменшення видатків бюджету, звертатиметься із пропозицією профінансувати введення системи. Спікер ВР нагадав, що модернізацію “Ради” раніше оцінювали у 92 мільйони гривень, але зараз, ймовірно, цю суму слід переглянути, врахувавши ріст інфляції. Нова система для голосування передбачає реєстрацію народного депутата за допомогою відбитка пальця. Для того, аби проголосувати, депутату необхідно буде утримувати впродовж певного часу на пульті одночасно дві кнопки. При цьому під час голосування депутат не зможе відійти від свого робочого місця, аби не викликати збій системи. На робочі місця депутатів вмонтують планшети, за допомогою яких можна буде слідкувати за чергою на виступи, результатами голосування, а також працювати із усіма документами, які є в базі даних Верховної Ради, зокрема й із законопроектами, що виносяться на голосування. Це, до речі, дасть змогу зекономити кошти – не доведеться роздруковувати кожному депутату проекти законів, над якими працює ВР. Турчинов також зазначив, що попросив розробників планшетів зробити так, аби депутати не змогли встановлювати собі караоке та ігри – аби не відволікалися під час роботи.
|
На днях відбудеться ще й перше судове засідання у справі про заборону КПУ: 24 липня в Окружному адміністративному суді Києва комуністи намагатимуться пояснити, що їх із сепаратистами нічого не пов’язує, а всі докази Мін’юсту сфабриковані на замовлення Турчинова.
Міністерство юстиції зараз закликають не обмежуватися однією КПУ, а почати подібні процеси й щодо інших партій. Депутати від “Свободи” вимагають від урядовців ініціювати аналогічний судовий процес і щодо “регіоналів”, і щодо руху Віктора Медведчука та партії Наталії Вітренко. “Те саме стосується керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Також за аналогією із КПУ, ми вимагаємо від Міністерства юстиції України ініціювати позов щодо заборони Партії регіонів, “Українського вибору”, ПСПУ (Прогресивна соціалістична партія України – “Пошта”) як організацій, які підтримують дії сепаратистів та агресора”, – заявив народний депутат від “Свободи” Олексій Кайда.
“Свободівці”, до речі, можуть претендувати й на звання найбільш оригінальних законописців. Вони пропонують увести в Україні воєнний податок, який вираховуватиметься із доходів олігархів. “Народ скидається, віддає останні копійки, щоб закупити продукти, форму, каски, бронежилети. У той же час у нас сидять десятки олігархів, які більше двадцяти років грабували країну і зараз не хочуть дати на обороноздатність країни ні копійки”, – каже Кайда. “Свобода” просить до п’ятниці (тоді проводитимуть годину запитань до уряду) вирішити, чи є можливість у нас запровадити такий податок.
Місце на Угоду
Кількість питань, які розглядатимуть депутати цього тижня, може й збільшитися. Передусім це пов’язано із антитерористичною операцією, однак не лише із цим.
Ще наприкінці минулого тижня у Кабінеті Міністрів заявили, що завершили процедуру підготовки Угоди про асоціацію до ратифікації. “Уряд виконав усі процедури підготовки ратифікаційного пакету. Чекаємо, що український парламент отримає від Президента його швидко, швидко проголосує”, – заявляв міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак.
За його словами, ратифікація Угоди могла б відбутися вже цього тижня. Втім, проекту документа поки не передали до парламенту, та, зауважимо, Президент може зробити це у будь-який день, зазначивши, що Угоду слід розглядати першочергово. У Європейському Союзі раніше рекомендували Україні ратифікувати Угоду про асоціацію до початку вересня. На те, що це питання небезпечно відкладати, вказує ще одна річ – коаліція довго не існуватиме.
Зайти і розвалити
Цей пленарний тиждень може бути одним із останніх для депутатів сьомого скликання. Учора народний депутат від “Батьківщини” Андрій Кожем’якін заявив, що коаліція має план розпуску парламенту.
“У мене особисто є інформація, що у членів коаліції є такий план: зайти, розвалити, потім 30 днів, потім 25 серпня… Президент оголошує про те, що він підписує указ, 26-го розпуск і так далі…”, – пояснив Кожем’якін. Він упевнений, що уже 24 липня коаліція розпочне реалізацію цього плану.
Нагадаємо, депутати “Батьківщини” виступають проти проведення дострокових парламентських виборів. Єдиними, хто тривалий час наполягає на перезавантаженні Верховної Ради, є “ударівці”, які також є єдиними із парламентських сил, які мають усі шанси збільшити кількість своїх депутатів. Єдиний на сьогодні реальний механізм оголосити вибори – це розвалити коаліцію.