Злидні й нестачі 90-х років все реальніше загрожують добробуту українців. Тим, хто забув, як це було, вже незабаром доведеться пригадати всі тонкощі виживання у екстремальних умовах безгрошів'я.

"Оптимістичну" статистику оприлюднив днями Державний комітет статистики України. Українцям офіційно повідомили, що вони біднішають. Так, доходи населення в Україні в жовтні зменшилися, в порівнянні з вереснем, на 1% - до 77,63 млрд грн.

У листопаді 2008 року споживчі ціни підвищилися на 1,5%, в порівнянні з жовтнем. Про це йдеться в повідомленні Державного комітету статистики. Зокрема, ціни на продукти харчування і безалкогольні напої в листопаді підвищилися на 0,2%, на одяг і взуття - на 1,3%, житлово-комунальні послуги - на 6,2%, на послуги, пов'язані з охороною здоров'я - на 1,2%, на транспорт - на 1,9%, на зв'язок - на 0,2%, на освіту - на 0,4%. У січні -листопаді інфляція ставновила 19,8%. В порівнянні з листопадом 2007 року, в листопаді 2008-го інфляція зросла на 22,3%. Як повідомлялося, в жовтні інфляція сягнула 1,7%, в січні - жовтні - 18%. У 2007 році інфляція становила 16,6%, в 2006-му - 11,6%. Кабмін в липні погіршив прогноз інфляції на 2008 рік з 15,3% до 15,9%.

Як повідомляє Держкомстат, зокрема, заробітна плата в жовтні зменшилася, в порівнянні з попереднім місяцем, на 0,2% - до 31,67 млрд грн, прибуток і змішаний дохід - на 23,8%, до 12,49 млрд грн. Водночас соціальна допомога й інші поточні трансферти зросли на 8,4% - до 30,12 млрд грн.

Але номінальні доходи населення в січні - жовтні 2008 року, в порівнянні з відповідним періодом 2007-го, зросли на 41,6%.

У Держкомстаті зазначають, що наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів і послуг, за 10 місяців 2008 року збільшився на 41,4%, а реальний, визначений з урахуванням цінового чинника, - на 12,4%. Відповідно до жовтня минулого року номінальні доходи населення збільшилися на 35,6%, а реальні - відповідно на 33,3% і 8,2%.

До чого може призвести повільне, але неухильне зубожіння більшості населення, пише "Дзеркало тижня".  У лютому - березні 2009 року Україну чекають серйозні со­ціальні потрясіння, спричинені економічною кризою. Так вважає директор Інституту демографії і соціальних досліджень, член-кореспондент НАН України Ела Лібанова. "Сім'ї перестануть платити за те, що вони можуть отримати без грошей. Продукти в магазині без грошей їм навряд чи дадуть. А ось виселення з квартир або ж відключення газу, електрики із завтрашнього дня не почнеться, тому спочатку перестануть платити за житло", - пояснила Лібанова.

Після цього, вважає експерт, настане крах у сфері послуг, оскільки "люди почнуть відмовлятися від послуг хімчисток, пралень, ресторанів".

"Криза сильно торкнеться і фінансового сектора цієї сфери: страхові, туристичні компанії, пенсійні фонди", - прогнозує експерт.

Найвища мінімальна заробітна плата серед 20 країн Європейського Союзу, законодавство яких передбачає її встановлення, зафіксована в 450-тисячному Люксембурзі, де вона становить 1610 євро. Як свідчать дані Євростату, найвищий мінімум також в Ірландії (1462 євро), Голландії (1357), Бельгії (1336), Франції (1321) та Великій Британії (1148). Найменша мінімальна зарплата є в 7,3-мільйонній Болгарії (112 євро), яка приєдналась до Європейського Союзу в січні 2007 року разом з майже 22-мільйонною Румунією, яка займає наступну позицію серед країн ЄС з найменшою мінімальною платнею , - 137 євро. Наступні в списку - прибалтійські Латвія та Литва із мінімальними зар­платами 228 та 232 євро відповідно. За ними - Словаччина (267), Естонія (278), Угорщина (285), Чехія (329) та Польща (334). Євросоюзівські "середнячки" - це Греція (681), Мальта (612), Іспанія (600), Словенія (567) та Португалія (497). Як повідомляв УНІАН, з 1 грудня цього року мінімальна зарплата в Україні становить 605 грн (65 євро за курсом НБУ на 5 грудня).

"Якщо гроші закінчаться в лютому - березні і з'явиться лідер, який організує і поведе людей, це загрожує серйозними соціальними катаклізмами. Тоді ми пригадаємо і шахтарів під Кабміном, і інші події з нашого недавнього минулого", - вважає Ела Лібанова.

"Якщо ж гроші закінчаться в кінці весни, розвиток піде за м'якшим сценарієм. Люди будуть зайняті своїми присадибними ділянками і дачами, їм буде не до протестів. Швидше за все, відбудеться повернення до натурального господарства", - припускає Лібанова.

На думку експерта Центру Разумкова Людмили Шангіної, добробут українців, що працюють навіть у крупних містах, стрімко зменшується, оскільки зі зниженням номінальної зарплати обов'язкові витрати домогосподарств стрімко зростають.

Якщо обов'язкові витрати середньостатистичного київського домогосподарства, враховуючи компослуги, транспорт, мобільний зв'язок і послуги дитсадка, в серпні становили близько 1670 грн, то в листопаді вони зросли до 1775. У січні подібні витрати, на думку Шангіної, становитимуть не менше 2255 грн. "Якщо в серпні обов'язкові платежі становили 31% сукупного доходу, то в листопаді - 35%", - констатує експерт.

Подібне збільшення витрат відбувається на тлі зниження номінальної заробітної плати і заборгованості працедавців, що збільшується, зазначає Шангіна.

"Рівень безробіття підвищується поки поволі. Але не від того, що працівники зайняті і отримують зарплату, навіть надкушену. А від того, що людей не звільняють або скорочують, а відправляють у відпустку за "свій рахунок", не виплативши заздалегідь зарплату за декілька місяців. Заборгованість по зарплатах до 1 грудня вже перевищила мільярд гривень", - зазначила експерт Центру Разумкова.