– Чи можливо зараз визначити, чого добивається Росія? Чуємо заяви Чуркіна про можливість застосування “миротворців”, бачимо початок військових навчань у прикордонних регіонах. Це повторення кримського варіанту?
– На жаль, у випадку з Росією зараз дуже важко давати якісь прогнози тому, що ми бачимо, що ця країна відкидає норми міжнародного права. Дуже важко визначити, що там у голові у Путіна, оскільки його дії не узгоджуються ані з договорами, які підписані, ані з принципами постгельсінської побудови європейської безпеки. Зараз неможливо спрогнозувати найгірше. А найгірше – це спроби введення військ на територію України і якісь широкомасштабні збройні дії.
У той же час я думаю, що Путіну тактично було б вигідніше робити вигляд, що російських військ на сході України немає. Ми знаємо, що вони там є, що діють групи диверсантів, але йому вигідніше зараз дестабілізувати ситуацію на сході, але казати при цьому, що російських військ там немає. Тому із раціональної точки зору оці маневри, брязкання зброєю – це спроби здійснення тиску насамперед на українське керівництво, щоб воно обмежило проведення антитерористичної операції. Основна ж мета полягатиме у тому, щоб продовжити дестабілізацію ситуації на сході України без широкомасштабного введення військ.
– Доки може продовжуватися така ескалація, провокації? Ви погоджуєтеся, що мета – зірвати проведення виборів?
– Найближча мета – це зрив виборів в Україні. Хоча навіть якщо ми уявимо, що не пройде голосування на Донбасі, все одно вибори в країні відбуватимуться і з юридичної точки зору вони будуть визнані дійсними. Але Путін буде казати: от бачите, не проголосував Донбас, значить президент не має належної легітимності. Юлія Латиніна, відома російська журналістка, висловилася, що Путін буде брати те, що погано лежить. Тобто якщо в ході цього у нього виникатиме можливість створення фіктивних псевдоутворень на території Донбасу, якоїсь “Луганської” чи “Горлівської республіки”, то це для нього буде додатковим засобом, і він його використовуватиме. Ще одна мета може полягати у тому, щоб нав’язати такі принципи територіальної побудови, які будуть вигідні Росії – це так звана федералізація. Це теж може бути частиною плану.

|
фото: AFP |
– Як показує дослідження КМІС, у Луганській області понад 40%, а в Донецькій – близько 30% хочуть перетворити Україну на федерацію…– Так, це велика частина, але знову ж таки – це не більшість. Люди ж не розуміють, що таке федералізація. Я був минулого тижня у Донецьку й Луганську, підходив на антимайдан і питав: “Що ви хочете?” – “Федералізації!” – “Поясніть, що таке федералізація”. – “Ну, щоб було більше бюджетних повноважень у нас, щоб гроші залишалися у нас…” Тобто насправді це можна зробити у межах децентралізації, яка і так проводитиметься в країні. Нам децентралізація потрібна незалежно від того, що там придумує Росія. Думаю, людям просто треба пояснювати, що таке децентралізація, що таке федералізація – мало ж хто розуміє на сході, що це таке.
– Женевські домовленості не дотримуються, тож яким може бути вихід із цієї ситуації: третій пакет санкцій, нові домовленості безпосередньо із Росією чи продовження антитерористичної операції?
– Безумовно потрібно, щоб тиск з боку Заходу продовжувався. Думаю, це реально те, що може вплинути на Путіна…
– А що Україна має робити? Як ви оцінюєте ті кроки, які зараз робить уряд.
– От в ході проведення цієї антитерористичної операції ми бачимо певні труднощі. Вони полягають у тому, що росіяни використовують тактику живого щита. Вони виводять людей, а проти них армією діяти неможливо, не для цього армія. Якщо Путін вводить війська, то українська армія знає, як треба діяти. Але зараз інша ситуація – вони намагаються прикриватися живим щитом.
Зараз поступово намацуються методи: деякі блокпости звільняються, когось арештовують, у Маріуполі при спробі захопити арсенали зброї Національна гвардія стріляла... Треба показати, що і українська міліція, і армія захищатимуться проти терористів, у тому числі і зброєю. Ми це показуємо – кримська ситуація на сході не повториться. А другий момент – слід вести переговори із місцевими впливовими елітами і шукати із ними точки дотику. Ми можемо із ними говорити про децентралізацію. Та якщо Партія регіонів починає ставити умову зробити російську мову другою державною, то очевидно, що це неприйнятно. Хоча говорити про так звані регіональні мови, тобто вдосконалення того закону, який зараз діє, цілком можливо.
До того ж зараз з’являються загрози для таких людей, як Ахметов і Єфремов. Вони використовували цей сепаратизм для торгу із центром, але зараз гра стає надто ризикованою для них. Вони можуть багато втратити.
Розмовляв Назарій Тузяк