Регіони та міста хочуть розправити крила, а не бути "дійними коровами"

Якщо центральна влада не допомагає регіонам у їхньому розвитку, то нехай хоча б не заважає, а також наділить місцеву владу більшими пов­новаженнями та залишає більше податків на місцях. Саме таким був головний месидж дискусії "Регіональний розвиток як шлях до підвищення національної конкурентоспроможності", яку організував та провів Фонд "Ефективне Управління" за участю україн­ських та міжнародних представників регіональних органів влади, бізнесу та експертів. 

Від успішного розвитку регіонів напряму залежить економічний розвиток країни, а значить - і рівень добробуту всіх її громадян (так є у розвинених країнах, але не у нас - "Пошта"). Цю просту тезу добре розуміють в областях та містах, але не на найвищому рівні держави. В Україні на 17-му році Незалежності й досі немає ре­гіональної політики - тривають лише політичні розмови, а ре­гіони ніхто й не чує. Ба більше, все ті ж регіони та міста радше виступають у ролі "дійної корови", бо чималу частку зібраних податків мають віддавати до державної скарбниці. А згодом... чекають на державні субвенції та дотації зі столиці. Та не лише високі податкові відрахування до Держбюджету заважають областям та містам.

Головна перепона розвитку

Тіньова економіка - головний негативний фактор, який гальмує розвиток регіонів та знижує рівень конкуренто­спроможності України. Саме такі попередні висновки дослідження економіки Донеччини та міста Львова в рамках проекту економічного розвитку регіонів оприлюднила під час дискусії директор Фонду "Ефективне Управління" Наталія Ізосімова. За оцінками експертів, тіньова економіка у різних областях держави займає від 50 до 80% (!), а це, відповідно, відлякує серйозних інвесторів і завдає збитків підприємствам, які прагнуть працювати за правилами. "У тінь йде частина зарплати, бо дуже великим є податок на фонд зарплати. Треба не бізнес звинувачувати, що він тіньовий, а давно реформувати податкову систему. В Україні ж цю проблему лише заговорюють вже 17 років поспіль!" - акцентувала "Пошті" президент аналітичного центру "Академія" Олександра Кужель. Український бізнес обходить податки, бо "досі домінує бюрократія", наголошує партнер міжнародної консалтингової компанії Monitor Group Ендрю Сворт (Канада). "В Україні для реєстрації бізнесу потрібно 300 (!) підписів, тоді як у Канаді - менше аніж годину", - аргументує він.

Більше повноважень

Президент Українського союзу промисловців і підпри­ємців Анатолій Кінах певен: регіональній владі потрібно делегувати більше повноважень, але обов'язково підкріплювати їх фінансами. "Задля підвищення ефективності регіональної політики і соціально-економічного розвитку областей дуже важливо задіяти комплекс заходів з децентралізації бюджетної політики. Центральна влада повинна делегувати свої повноваження, а вони повинні бути підкріплені фінансово-матеріальними ресурсами", - зазначив "Пошті" А. Кінах. За його ж словами, на жаль, частка трансфертів за останні кілька років збільшилася вдвічі й чиновники у центрі розподіляють, зокрема, й за політичними критеріями фінансові ресурси. "Частка трансфертів у місцевих бюджетах не повинна бути більшою, аніж 20-25 %", - додав він.

Міський голова Львова Андрій Садовий бідкається: нині мери "мають хіба зобов'язання, а от повноважень - мало". Садовий також акцентує на децентралізації. Мовляв, потрібно певну частку податку на прибуток залишати у містах та дати місцевим органам влади більше повноважень - скажімо, на міліцію з питань громадської безпеки, податкову з питань місцевих податків та зборів, санепідемстанцію, МНС, Держархбудконтроль (який нині видає дозволи на будівництво та приймає в експлуатацію споруди. "Збираємо та віддаємо у Держбюджет кошти, а назад не можемо їх отримати. Фактично це рабовласницький устрій. Дуже часто є банальне нерозуміння ситуації, яка є на територіях та у містах. Аналітика, яку отримують керівники у київських кабінетах із регіонів, часто не відображає глибини ситуації", - каже мер. І додає: "Нині ніхто з центральної влади не хоче говорити, що міста стоять на межі техногенної катастрофи - мова йде про комунальні мережі".

"Системна проблема, що впливає на регіональну політику та ефективність влади, - це сьогоднішня кадрова політика. Адже є суттєве зниження ква­ліфікації та управлінських рішень, хаос у призначеннях (на кшталт "свій-чужий")", - говорить А. Кінах про наявні перешкоди для розвитку регіонів. "Якісний управлінець - це золото", - додає мер Львова, при цьому визнаючи, що "є дилема, ким займати посади".

Антикризовий рецепт місцевій владі

У ситуації економічної кризи всі регіони залишаться сам-на-сам із проблемами та своїм населенням, на цьому акцентує Олександра Кужель. Попри песимістичні прогнози, вона дає місцевій владі вельми корисний антикризовий рецепт: переглянути можливість зниження орендної плати за приміщення комунальної власності чи відтермінувати на 2 - 3 місяці податок на землю - аби бізнес працював та сплачував податки, а не звільняв людей та закривався. "Саме зараз, під час кризи, побачимо, хто базіка, а хто - господарник. Мер не може бути політиком! Нині він має бути соціально-відповідальним, аніж будь-який бізнес. Якщо мери спробують стати популістами і за рахунок бізнесу вирішуватимуть якісь питання, матимемо катастрофу - всі підуть у тінь, закриються, нишком підроблятимуть",  - впевнена О. Кужель. За її словами, важливим для створення сприятливого бізнес-середовища  у регіонах є й спрощення всіх дозвільних процедур - зокрема, створення дозвільних офісів, що зменшує корупцію.

Поступ, як свідчить успішний світовий досвід, неможливий без програми стратегічного розвитку регіону та визначених пріоритетів із відпо­відним фінансуванням (ска­жімо, інфраструктури, освіти), на цьому наголошує екс-гендиректор із питань управління регіональної політики Євросоюзу Грехем Медоуз. Криза ж, на думку міжнародних експертів, - це час можливостей та шансів саме для регіонів, аби реально оцінити можливості та активи територій (скажімо, туризм чи сільське господарство), можливо, й перепрофілюватися та вийти з фінансових викликів, врешті-решт, сильнішими.  

Київ - Львів

До теми:

"Люди мають повернутися до праці і так долати фінансову кризу", - говорить екс-голова конференції мерів США Пол Хелмке, акцентуючи, що саме так долали в Америці період "великої депресії" у 30-х рр. минулого століття.

"Виклики фінансової кризи допоможуть зрозуміти слабкі сторони української економіки і підкажуть представникам влади і бізнесменам, як перебудувати державний і приватний сектори, щоб створити в Україні сприятливий ґрунт для реформ", - каже партнер міжнародної консалтингової компанії Monitor Group Ендрю Сворт.