26 березня на засіданні уряду прийняли остаточний пакет законодавчих ініціатив, необхідних для переходу України до другої стадії безвізового режиму. “Мова йде про те, що зараз будуть прийняті рішення, які дають можливість Україні в найкоротшій перспективі спільно з європейськими партнерами завершити процедуру переходу до безвізового режиму”, – зазначив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, інформує “Українська правда”. 

Глава уряду підписав усі необхідні законопроекти і попросив парламент розглянути їх і прийняти як невідкладні. Зокрема, він підписав схвалений урядом законопроект про права біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, затверджену форму паспорта з біометричними даними, а також законопроект про внесення змін у деякі закони України про забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків, законопроект, який стосується соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей.

Нагадаємо, що раніше в.о. міністра закордонних справ Андрій Дещиця заявив, що Україна може отримати безвізовий режим з Євросоюзом уже до кінця 2014-го року. “Якщо бути реалістами, ми можемо отримати безвізовий режим з ЄС до кінця року. Нам потрібно прийняти декілька законів та кілька підвідомчих актів, які передбачають введення біометричних паспортів, контроль на кордонах”, – зазначав урядовець газеті “День”. 

Незважаючи на те, що українська влада вже підписала політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, експерти кажуть, що безвізовий режим нам світить ще не скоро. Адже для того, щоб отримати таке спрощення, українська влада має виконати певні умови. Зокрема Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи “Європа без бар’єрів” розповідає, що перспектива скасування віз в Україні, нині є віддаленою. Візи можуть скасувати не раніше як за два роки.

Ірина Сушко зазначає, що в України були усі можливості вже сьогодні мати безвізовий режим, але… “Адже з 2008-го року в Україні діє угода “Про спрощення віз”. Крім того, минулого року ця угода була підсилена нормами і положеннями, зокрема для пільгової категорії громадян. І вони можуть ними користуватися.

До слова, з 2012-го в нас діє і візовий кодекс Європейського Союзу. “Кодекс, як і угода, містить прогресивні положення та норми, які дають можливість громадянам, які потребують регулярних поїздок до ЄС, отримувати багаторазові візи й співпрацю із візовими центрами”, – пояснює Ірина Сушко.

З її слів, за три роки режиму Януковича Україна не зробила майже нічого, щоб люди могли їздити за кордон без віз. “Потрібно модернізувати управління міграцією і кордонами, обов’язково має бути безпека документів і захист прав людини. До прикладу, громадянам Молдови вже з травня цього року візи будуть непотрібні. Адже для цього країна швидко пройшла два етапи: перший – законодавчий. Підготувала законопроекти, які відповідають стандартам і критеріям ЄС. Другий етап – імплементаційний, передбачає оцінку проведених заходів. Молдова виконала дві фази, а Україна не завершила навіть першої”, – каже експерт. 

Ірина Сушко акцентує: підписання політичної частини Угоди про асоціацію з ЄС не впливає на скасування віз, а ось північний сусід нам у цьому заважає. “Не треба скидати з важелів впливу  Росії. Адже візовий діалог України з ЄС їм не на руку. Вони не зацікавлені у нашому успіху. Хоча самі такі переговори теж ведуть”, – каже експерт. – Варто подумати про жорсткий контроль на кордоні з Росією. Не за класичний візовий режим, хоча це було би виправдано”. 

Звісно, Європейський Союз готовий говорити про безвізовий режим для України, але там побоюються, що кількість бажаючих виїхати за кордон може різко збільшитись. Поза тим, дані досліджень свідчать: візова тенденція у Україні, й зокрема на Львівщині – позитивна. 

Юрист ініціативи “Європа без бар’єрів” Андрій Лепак розповідає: “Зараз під Генеральним консульством Республіки Польща у Львові реальна черга переросла у віртуальну. Це трапилось через реєстрацію через інтернет. До прикладу, влітку минулого року черга була понад два місяці. Зараз, аби зареєструватись і подати документи на національну візу до Польщі, треба чекати до 11 квітня. На шенгенську візу – також до 11 квітня. А ось, щоб здати документи на посвідку про малий прикордонний рух, доведеться чекати аж до 29 квітня”. 

“Поза тим у чеському консульстві вільних місць на робочу візу зараз немає. Аби подати документи на шенгенську візу доведеться чекати до другого квітня”, – каже Андрій Лепак.

Попри зменшення кількості областей, які входять до Львівського консульського округу, поляки видають у Львові більше віз. Консул Генконсульства Польщі у Львові Йоанна Васяк розповіла, що з початку 2014-го було видано на 10 тисяч більше шенгенських віз, аніж у 2013-му. 

“Загалом це 62 тисячі віз. У 2012-му ми видали 42 тисячі. А ще 19 тисяч національних віз проти 21 тисячі у 2013-му, – зазначила пані Васяк. Співвідношення виданих віз таке: 31% з них складають національні і 69% – шенгенські. Пані Васяк зауважила, що зменшилась кількість відмов у видачі віз. Вона складає менше 2%”.

Довідка

З листопада минулого року мешканці Тернопільщини й Чернівеччини отримують візи Польщі не у Львові, а в Луцьку. До Львівського консульського округу входять Івано-Франківська, Закарпатська і Львівська області. Адже Львівський консульський округ Республіки Польща включає: місто Львів, Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Закарпатську області. Візові анкети в Чернівцях опрацьовує Генеральне консульство у Вінниці. Анкети тернопільців опрацьовують у Луцьку. Близько 40% усіх анкет опрацьовують у Генеральному консульстві, а 60% –  йдуть через візові центри.

З її слів, основною причиною відмов є фальшиві документи і навіть паспорти. Українці, на жаль, надалі купують документи у нечесних посередників. Однак не хочуть відкривати візу на закупи, котра не потребує жодних запрошень. І видається терміном на сім днів, а в подальшому – до року.

У свою чергу консул Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Павел Валовий зазначив, що відсоток відмов в отриманні візи у їх консульській установі досить низький і основна їхня причина – неправильно оформлені або не повністю зібрані документи. 

Консульства Угорщини та Словаччини, що розташовані в Ужгороді, також рідко відмовляють українцям у видачі віз. “Якщо таке трапляється, то через підроблені запрошення, а часом і паспорти та фотографії”, – каже представник громадської ініціативи “Європа без бар’єрів” в Ужгороді Світлана Мітряєва. 

Згідно з результатами дослідження, яке провела громадська ініціатива “Європа без бар’єрів”, 48,3% громадян задоволені призначеною датою на подачу документів у польському консульстві. Решта – незадоволені. 

У чеському і німецькому консульствах ситуація краща. Так у візовому центрі ФРН задоволених – 93,3%. Майже у всіх консульствах на виготовлення документів потрібно чекати до десяти днів. У польському консульстві – 8,3% громадян чекають на візу до п’яти днів, 58,3% – від шести до десяти днів, 33,4% – більше 11 днів. У чеському консульстві – 21,6% чекають на паспорт з візою до п’яти днів, 43,4% – п’ять-шість днів, 35% – більше десяти днів. 

У консульстві Федеративної Республіки Німеччина – 10% чекають на документи до п’яти днів, 63,3% – чекають шість – десять днів і  23,7% – більше 11 днів. Усі, хто незадоволені обслуговуванням візових центрів, мають право подавати апеляцію до консульства. Її вартість у польському консульстві  становить 60 євро. 

149 українців звернулися до Польщі за статусом біженця, інформує Польське радіо. Тим часом, Управління у справах іноземців Польщі заспокоює: Польща впорається з прийняттям біженців з України. Минулої п’ятниці до країни над Віслою прибуло 32 особи з Криму.

“Загалом кількість українців, які прагнуть отримати статус біженця, невелика”, – повідомила Польському радіо прес-секретар Управління у справах іноземців Ева Пєхота: – Зробилося дещо шуму довкола цього. Я розумію, роль мас-медіа – інформувати суспільство. Натомість 32 особи, які прибули – це не є якась величезна група, з якою ми не можемо впоратися. З початку року до 9 ранку 24 березня громадяни України склали у Польщі 149 заяв про надання статусу біженця. І якби ми порівняли це з іншими прибулими, які здебільшого приїжджають до нас з Чечні, то там ми маємо майже 750 клопотань, – каже Ева Пєхота. 

Люди, які чекають на надання статусу біженця в Польщі, можуть скористатися 12 відповідними центрами. Прибулі з-за кордону можуть отримати допомогу у вигляді грошей на харчування і на проживання на власний розсуд.