“Поміж боями народилась нова сім’я”

На Майдані побралися революціонери зі Львова. Повінчались у патріаршому соборі Воскресіння Христового, а настанови давав комендант Андрій Парубій

фото: Дмитро Ларін
Данило Клех та Христина Кривдик товаришували з дитинства, зустрічались півтора року, планували весілля, вибирали дату… та вирішили не відкладати на довго – от і побрались, не покидаючи своїх революційних обов’язків. На Майдані Данило є керівником виконавчого комітету центрального штабу Самооборони Майдану, Христина – працівник виконавчого комітету Самооборони Майдану.
Спершу молодята вподобали собі дату 1 лютого, та цю суботу революція зробила “чорною”… Через жалобні дні весілля перенесли на 15 лютого. Так і відгуляли його минулої суботи. Батьки напекли пляцків, дружки прибрали наречену, дружби – нареченого й пішли на вінчання. 
“На Майдані сьогодні свято. На Майдані – революційне весілля. Використовуючи останні дні “перемир’я” одружуються голова виконкому Самооборони Майдану Cтрілець (Данило Клех) і Муза (Христина Кривдик). Вони приїхали на Майдан у перші дні, створювали першу інформаційну службу Майдану і відтоді не покидали Майдану. Я маю честь знати їх ще змалку. Адже обоє виховувались в організації “Спадщина”. Вони неймовірні і прекрасні, сильні і гарні водночас. Поміж боями і небезпекою сьогодні народилась нова українська сім’я”, – написав на своїй сторінці у Facebook  парламентар, комендант Майдану Андрій Парубій.
Як минуло весілля львів’ян на майдані Незалежності у Києві, в епіцентрі революції, “Пошті” розповіла наречена Христина.
– Христино, розкажіть, будь ласка, як вас кликали заміж? Чому вирішили влаштувати свято на революції? 
– Ми з хлопцем, що тепер вже мій чоловік, ще у листопаді, як їхали на революцію, думали, що це максимум на дні два. Та затримались на тиждень, потім ще на тиждень, і ще, і зрозуміли, що це надовго. Майдан став частиною нашого життя, ми дуже багато людей тут зустріли, і дуже хотілося розділити з ними своє щастя.
Спершу все було наче жартома. Я мусіла поїхати через сесію на декілька днів до Львова. Якось Данило мені подзвонив і запитує: “А що б ти сказала, якби я тобі запропонував одружитися на Майдані”? А я й відповідаю: “прикинь, якби я погодилася”. Ну і через два дні він телефонує, каже, що домовився зі священиком, і на кухні, щоб нам трохи харчів позичили. Запрошуй гостей – буде весілля! Я була шокована, не очікувала цього. З кожним днем я звикалась з думкою, що я цього хочу, і що вже інший варіант я й не розглядаю. 
– Чи всі ваші гості змогли приїхати на весілля, та чи підтримували вони вашу ідею побратись на Майдані? 
– Моя сестра з чоловіком та дітьми не змогли приїхати, не вдалось відпроситись з роботи. Так само і брат з братовою… Дехто казав, що, ну як же ж так, за тиждень про весілля повідомили, не всім же виходить зірватись, відмінити всі справи, на жаль. Моя дружка не змогла приїхати, захворіла. Із 60 запрошених приїхало 50. Але то нічого страшного, ми ще у Львові відсвяткуємо. Ми ж у загсі ще не розписані.
– А де шлюб брали? 
– У патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ на лівому березі. Нас вінчав отець Мілян. Знаю його ще з дитинства, він правив колись у Домініканському соборі. Ходила до церкви, аби послухати його проповіді. 
– А гостина де була? 
– Ми домовились про ресторан у будинку профспілок, там піцерія італійська є. Її нам замовили сотники. Ми з Данилом дуже мало готували весілля, це все робили сотники, вони були дуже запалені ідеєю. Дуже багато людей на Майдані були залучені до підготовки весілля. Я була зайнята лише своєю сукнею, бутоньєрками і букетом. І то з букетом мені сотник допоміг… На Майдані ми влаштували частування солодким, пляцками, що батьки напекли. 
– А батьки не протестували проти вашої затії, мовляв, небезпечно?..
– Спершу мамі було трохи неприємно, вона хвилювалась, що ми їдемо в гарячу точку. Згодом же заспокоїлась. А тато казав, що був би молодим, то також би так женився. Ми були оточені великою підтримкою.
– Окрім політичного, революція матиме для вас особливий, особистий сенс, який саме?
– Від самого початку я говорила, що революція втратила для мене романтичне забарвлення. Ми з Данилом дуже багато працювали, зазвичай позмінно, тобто він приходив пізно змучений, я йшла йому на заміну, це було зовсім непросто. А тут Данило пропонує мені одружитися на Майдані, тепер революція для мене – це моє весілля, це наше свято. Якось ми стали частиною Майдану і в цьому вся романтика. 
– Чи дорого вам обійшлось весілля?
– Скажу чесно, не знаю, мені не кажуть. Особисто я своїх грошей не витрачала, моя стипендія залишилась на картці… 
– Які цікаві подарунки отримали?
– Було багато квітів, а ще коменданти Будинку профспілок нам подарували велику ковдру. Мій найстарший брат з дружиною подарували постіль. Тішусь тим подарункам! Звичайно, несли й конверти… 
– А як сукню обирали?
– Сукня дружини мого найстаршого брата. Хоч вона й семирічної давнини, та особлива, вона мені ще тоді дуже подобалась. Сукня вручну шита. Полотно ткане моєю тіткою, шила бабця. Тож коли треба було вирішувати, що робити з платтям, якось все само вирішилось. Плаття поміряла, а воно на мені як влите.
– Якщо раптом революція не дасть очікуваного результату, якщо ж знехтують тим запалом та енергетикою, чи не впаде це тінню на ваше свято? 
– Майдан вже зробив дуже багато. Якщо би раптом щось сталось не так, то він вже зробив багато. Змінились не тільки люди, що на Майдані, змінився цілий світ. Не лише українці, а й ті, хто за кордоном, що нас підтримують і бачать, що ми робимо. Саме слово “Майдан” набуло особливого символічного значення…
Фото: Дмитра Ларіна, 24tv.ua, архів молодят
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4510 / 1.61MB / SQL:{query_count}