Я ніколи не думав, що 22 січня, коли ми вшановуємо героїв, які віддали своє життя, вшановуватимемо тих, кого вбили сьогодні. Це одна з найбільших трагедій новітньої України. Моїм розпорядженням 23 січня в місті оголошено День жалоби. Буде приспущено державні прапори. Це велика трагедія. Дай, Боже, аби більше такого ніколи не було… 

Вранці, коли я йшов на віче до пам’ятника Тарасові Шевченку, молоді люди перекрили рух трамваїв. Якщо мама з дітьми залишилася тут, у Львові, а батько поїхав до Києва на Майдан, то вона повинна мати тепло в хаті, воду, мати право нормально громадським транспортом дістатися до поліклініки. Ми повинні у Львові показати максимальний приклад самоорганізації і самодисципліни. 

Сьогодні має бути менше слів і більше дій. Ми у Львові завдяки громаді маємо легітимну владу. Як міський голова я буду використовувати всі надані мені законом повноваження, щоб у Львові містяни себе почували безпечно. 

Жодні закони, прийняті з порушенням Конституції та здорового глузду, ніколи у Львові працювати не будуть. Сьогодні треба діяти. Але ця дія має бути мудрою, твердою і далекоглядною. Якщо хтось думає, що волю і незалежність можна відвоювати за один день чи місяць, він глибоко помиляється. Це складна боротьба, яка триватиме довго. За один день це не зробиться.

Львів має показати приклад. Два місяці тому з цієї сцени Координаційна рада чітко оголосила позицію. Я звернувся до громади: якщо хоча б в одній установі заборонять людині висловити свою позицію чи поїхати до Києва, піти на протест – інформуйте мене особисто. Я не отримав жодного повідомлення, що комусь заборонили висловити свою позицію.

Самоорганізація і самодисципліна. Це надзвичайно складний час. Ми такого досвіду ще не мали. Ми – мирні люди. Ми завжди матимемо право жити в цій державі, якщо її відвоюємо. Я переконаний, що це наша держава і ми ніколи нікому її не віддамо.

Ми починаємо новий відлік нашої історії, зокрема у Львові. Будуть дії, але вони будуть мудрими і виваженими. Буде менше слів. Дякую усім за небайдужість!