Як живеться українцям за кордоном і як рідна держава готова захищати їхні права?

Явище еміграції (виїзд до інших країн з метою постійного проживання, навчання або роботи) та іміграції (приїзд людей з інших країн) є природним і поширеним у світі. Люди завжди намагалися виїхати кудись у пошуку кращого життя. Врешті-решт, Сполучені Штати Америки – країна, що в свій час була готова прийняти людей ініціативних і готових ризикнути всім заради мрії.

Трудова еміграція або, як її називають у нашій країні, заробітчанство – явище також поширене. У 90-ті роки, коли виробництво зупинилося, зарплати не виплачувалися, зростало безробіття, мільйони українських громадян їхали за кордон у пошуку заробітку. За підрахунками Держкомстату та Інституту демографії НАН України, на сьогодні 1,2 мільйона українських громадян перебувають за кордоном у пошуках заробітку, ще кілька років тому таких людей було півтора мільйона.

Одиницям – ученим, лікарям – вдається влаштуватися за фахом, більшість працюють некваліфікованими робітниками, навіть якщо й мають університетський диплом, – працюють на фермі, будівництві, доглядальницями, нянями. 

Збірка сучасної української прози «Мама по скайпу», що видана у цьому році, розповідає про долю заробітчан, які, доглядаючи за кордоном чужих літніх людей і дітей, залишають напівсиротами власних дітей, самотніми – батьків, а грошима намагаються компенсувати тепло і любов.

Непоодинокі випадки, коли люди виїжджають за кордон нелегально чи напівлегально – у результаті ці люди можуть потрапити у трудове або сексуальне рабство, втратити всі зароблені гроші, опинитися без документів і засобів для життя у чужій країні. Аби такого не відбувалося, Міністерство закордонних справ України намагається запровадити спрощені візи для наших громадян, з багатьма державами встановлено безвізовий режим.

Останнім часом, з активізацією напряму до євроінтеграції, гостро постала проблема безвізового режиму між Україною та ЄС. Насправді, це питання не регламентувалося Угодою про асоціацію з ЄС.

На даний момент 25 категорій громадян можуть скористатися Угодою про спрощення оформлення віз між Україною і ЄС. Це – дипломати, журналісти, представники релігійних і громадських організацій, учасники міжнародних виставок і конференцій, водії, які здійснюють міжнародні вантажні та пасажирські перевезення, близькі родичі тих, хто проживає або має дозвіл на проживання в державах ЄС, ті, хто подорожує з метою лікування тощо.

Виїзд значної кількості громадян за кордон у пошуках роботи – однозначно негатив для країни. Люди реалізують набуті знання в інших державах, працюють на їхню економіку. Аби цього не відбувалося, необхідно створювати кращі умови для роботи і життя в Україні. 

Нашій державі, незважаючи на світову кризу, вдалося уникнути різкого скорочення ВВП, оперативно вирішуються проблеми, які виникли у промисловості через зниження товарообігу з Росією. 

Те, що до 20 тисяч осіб залишилися без роботи через зниження виробництва на підприємствах, які постачали продукцію в РФ, змусило уряд відмовитися від вигідної у довгостроковій перспективі Угоди про асоціацію з ЄС. Не можна допустити того, щоб половина українців виїхала на заробітки в Росію, а інша – в Європу.

Незважаючи на тимчасове призупинення підписання Угоди про асоціацію, уряд планує підписати п’ять угод з Європейським Союзом, серед яких – програма підтримки України з управління міграційними процесами і надання притулку.

Працюючи за кордоном, відтепер можна бути впевненими у тому, що вдома буде підтримка на старість. З 9 травня цього року набув чинності закон про внески до Пенсійного фонду українців, що працюють за кордоном. Це – можливість для тих, хто поїхав у пошуках заробітку в іншу країну, мати забезпечену старість у рідній країні.