Україна готова на будь-яку модель співпраці з РФ щодо газотранспортної системи. Як виявилося, це принципова позиція Віктора Януковича, який готовий піти і на утворення двостороннього консорціуму, і на передачу у власність 50% “труби”. Щоправда, чіткого сигналу від Росії наш Президент і досі не отримав.

Віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко розповів про деталі газових домовленостей, досягнутих під час минулотижневого візиту українського Президента до Москви. “Була принципова позиція нашого Президента, нашої країни, що ми готові на будь-яку модель співпраці, але паритетно на братських засадах, 50 на 50: і консорціум, і ГТС. Тільки паритетна модель. На жаль, ми не отримали з боку російських колег сигналу, що вони готові на таку модель. Тому так важко велися переговори”, – пояснив урядовець.

Він також розповів, що насправді, згідно з допов­ненням до контракту 2009 року, підписане під час зустрічі Путіна з Януковичем, Україна, як і раніше, зобов’язується закуповувати затверджений у документі обсяг газу, а якщо має намір зменшити імпорт – усе одно повинна оплачувати недобір. Тобто правило “бери або плати”, що дозволяє Росії виставляти кількамільярдні штрафи, як це було у 2012-му, ніхто і не думав скасовувати. Це при тому, що українські урядовці в останні півроку не втомлювалися повторювати, що “ми постійно зменшуватимемо обсяги закупівлі російського газу”. 

“Російська Федерація спочатку пропонувала збільшити закупівлю газу, враховуючи зниження ціни, але ми не могли на це погодитися, бо видобуток власного вугілля і газу – пріоритет нашої країни… Пункт “бери або плати” залишився, але ми попередили наших партнерів, що економіка не витримує і ми будемо зменшувати закупівлю газу... У нас не готували змін за контрактом за обсягами. Зміни контракту стосуються лише зниження ціни газу”, – заявив Бойко.

Загалом, при ціні 268 доларів за тисячу кубометрів “Нафтогазу” щороку доведеться платити майже 8,8 мільярда доларів (при купівлі мінімальних 33 млрд кубометрів газу). Ці ж умови, до речі, передбачені контрактом, укладеним ще за прем’єрства Тимошенко, однак газ тоді купували за базовою ціною – 450 доларів. Що ж стало причиною поступок Росії – досі невідомо. Не виключено, що саме доступ до ГТС. Один із найбільш одіозних законопроектів, поданих до парламенту, передбачає навіть приватизацію газотранспортної системи.

Додамо, що російське державне агентство ІТАР-ТАСС нещодавно, посилаючись на обізнане джерело, повідомило, що умовою знижки на газ для України стали саме гарантії відновлення переговорів щодо входження “Газпрому” до складу власників української ГТС. Такі переговори мають розпочатися у 2014 році. Вестимуться вони у двосторонньому форматі, тобто про ЄС як третього учасника консорціуму тепер уже ніхто не згадує.