Стежити за українцями “Укрзалізниця” не готова – закон не дає змоги, та й обладнання треба оновити. Тому адміністрація перевіз­ника не підтримує ініціативи Міністерства внутрішніх справ.

“Діючим законодавством України не встановлено необхідності внесення у квиток, що дає право на проїзд, повного імені та по батькові пасажира, серії і номера документа, що засвідчує його особу, а також мети такої обробки. Тобто на законодавчому рівні не закріплені вимоги щодо фіксації персональних даних про пасажирів. Законодавче врегулювання даного питання не належить до компетенції “Укрзалізниці””, – йдеться у повідомленні прес-служби перевізника.

Нагадаємо, що на початку тижня стало відомо, що МВС хоче зобов’язати “Укрзалізницю” вказувати у квитках не лише прізвища й імена пасажирів, а і їх паспортні реквізити. Це дало б змогу ідентифікувати кожну особу та відстежувати її пересування. Зараз це зробити значно важче: імені та прізвища, які віднедавна вказують у квитках, недостатньо – потрібні ще дані паспорта, який пасажири лише показують при вході у вагон. 

У МВС наполягають, що зараз саме час запровадити проект “Розшук-Магістраль”, який і передбачає обробку персональних даних тих, хто подорожує. Щоправда, вона мала би проводитися без згоди українців, а тому є незаконною. Подібний проект існує у Росії та Білорусі, приклад яких і надихає вітчизняних правоохоронців. У МВС вважають, що, повторивши досвід сусідів, зможуть краще захищати українців від міжнародного тероризму (вкрай актуально у наших умовах, що й казати), а завдяки “автоматичному пошуку осіб, які представляють оперативний інтерес” зможуть запобігати злочинам.

В “Укрзалізниці” ж кажуть, що для реалізації такої ініціативи треба розробити нове програмне забезпечення (чекаймо відповідних “прозорих” тендерів) й узгодити бази персональних даних із законодавством (чекаймо спроб його змінити). Правозахисники впевнені, що цим усе діло не обме­житься: досвід Росії показує, що до квитків забажають вносити низку додаткових даних – від статі та віку до деталей мандрівки.