Але неправильно було б зводити переваги Угоди лише до економічних показників, адже вона впливає і на стан соціальної політики нашої держави. Які ж кроки робить Україна, аби її старше покоління відчуло себе по-європейськи захищеним? 

Сьогодні європейський пенсіонер отримує в середньому майже 800 євро, але для цього повинен відпрацювати 40 років. Якщо ж, наприклад, німець не має необхідного стажу, то отримує мінімальну пенсію – 350 євро. 

На перший погляд різниця в розмірах європейської та української пенсій справді велика, адже наш пенсіонер отримує в середньому 1470 гривень. Та не варто забувати, що наші та їхні ціни на продукти і комунальні послуги різняться. Наприклад, у Норвегії за хліб доведеться заплатити на наші гроші майже 40 гривень, за кілограм якісної свинини – 190 гривень. У нас же, за даними Держкомстату, кілограм свинини коштує майже 45 гривень, а батон – 3,40 гривні. 

Українські урядовці запевняють, що ціни на продукти харчування не підвищуватимуться навіть після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це, навпаки, створить в Україні цивілізоване конкурентне середовище, що поліпшить якість продуктів, а не збільшить їх вартість. Окрім того, в Європі пенсіонер має право на субсидії лише у тому випадку, якщо отримує мінімальну пенсію. А в Україні кожен пенсіонер має право на соціальну допомогу у вигляді субсидій та різних надбавок. 

Звісно, різниця полягає в якості послуг та розмірі цих виплат, проте не слід забувати, що Європа досить довго йшла до гармонізації та стабілізації своєї соціальної політики, а Україні довелося швидкими темпами реанімувати свою “соціалку” після її краху в 2009 році. Тоді майже 10 мільйонів пенсіонерів залишилися сам на сам з 22-відсотковою інфляцією, а “помаранчевий” уряд загріб собі десятки мільйонів гривень. 

Безвідповідальна економічна політика призвела до закриття багатьох підприємств, виведення інвестицій з України і в підсумку – до 15% падіння ВВП у 2009 році. Кількість надходжень до державної скарбниці істотно зменшилася, а можливість підвищення пенсій вкрай ускладнилася не тільки для уряду Тимошенко, але й у наступні роки.

Третій рік поспіль українська економіка демонструє тенденцію стабільного зростання: в 2010 році цей показник становив 4,2%, в 2011-му – 5,3%, а в 2012 році – більш ніж 7%. Як бачимо, динаміка зростання є стійкою. А оскільки підвищення соціальних виплат залежить від темпів зростання економіки, то й пенсії поступово збільшуються. 

Якщо в 2009 році мінімальна становила лише 573 гривні, то вже на кінець 2013-го збільшиться до 949-ти. Середня пенсія в країні уже сягнула 1470 гривень, а це означає: стає щораз менше пенсіонерів, які отримують менш ніж одну тисячу гривень. За даними статистики, кількість таких людей зменшилася з 7,6 мільйона до 3,7 мільйона осіб. 

Це пов’язано з реалізацією чергового етапу осучаснення пенсій, передбаченого соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича. Завдяки цьому майже 11 мільйонів пенсіонерів отримають підвищені (у середньому на 149 гривень) пенсії. 

Як бачимо, соціальні виплати в державі не зменшуються навіть в умовах скрутної економічної ситуації. З цього приводу глава держави Віктор Янукович зазначив: “Пенсія зростатиме на стільки, на скільки дозволятиме економіка. Головне, щоб ми не зменшували соціальні виплати так, як у деяких європейських країнах”. 

Справді, фінансова криза змусила більшість європейських держав реформувати пенсійні системи. Нестача коштів у пенсійних фондах Греції, Іспанії, Франції призвела до обмеження соціальної допомоги пенсіонерам та підвищення пенсійного віку. 

В Україні ж, незважаючи на кризу, навпаки, виплати не лише не призупинилися, а й постійно збільшуються. Передовсім удосконалюється порядок індексації та нарахування пенсій. Як і раніше, пенсії щороку збільшуватимуться на 20%. За даними Мінсоцполітики, з 1 березня наступного року надбавку отримають більш ніж 12 мільйонів осіб. 

Сьогодні ми вже бачимо, що Україна почала дивитися на Євросоюз не як на “касу допомоги”, а як на школу ефективної інноваційної економіки та високих соціальних стандартів.