Вода, податки і “цукерки” – вичерпний перелік питань, які можуть схилити Львівську облраду до співпраці із “Шевроном”. Місцеві депутати мають намір серйозно змінити текст угоди про розподіл вуглеводнів, але чекають на новий варіант документа, паралельно вимагаючи наявності свого представника у міжвідомчій комісії, яка й займається узгодженням позицій із американцями.

Хоч “Шеврон” терпляче чекає, уряд готовий діяти: якщо облради затягуватимуть чи навіть блокуватимуть прийняття сланцевої угоди, Кабінет Міністрів віддасть право узгодити документ Верховній Раді. Достатньо змінити лише одну статтю в одному законі, і погодження із місцевими радами виявиться необов’язковим.

Потрібно було два дні, аби компанія “Шелл” отримала згоду на видобуток вуглеводнів від Донецької та Харківської облрад. Зараз вона готується бурити землю у селі Веселе. “Шеврону” довелося нелегко вже на етапі узгодження документа із урядом. А тепер, після багатьох семінарів та візитів послів, американці повинні змінювати текст угоди, аби франківські та львівські депутати її підтримали.

Івано-Франківська обл­рада під час сесії 20 серпня вирішила направити до уряду низку зауважень, після виконання яких можна було б говорити про підтримку домовленостей із “Шевроном”. Через тиждень їм прийшла відповідь і новий текст угоди. Зі 137 поправок у Кабінеті Міністрів (точніше – у міжвідомчій комісії) погодилися повністю врахувати 14 зауважень, ще 35 взяли до уваги. Головне з цього списку – обіцянка передати 10% прибутку держави від видобутку вуглеводнів Івано-Франківській та Львівській обласним радам (або уповноваженим ними організаціям).

Її можна зрозуміти по-різному: чи то кожній по 10%, чи то на двох стільки, але сума вже зацікавила голів районних рад, на території яких (якщо все-таки колись узгодять) видобуватимуть нетрадиційні вуглеводні. 

“Чітко йдеться, що 10% прибутку держави від видобутку вуглеводнів у розпорядженні обласної ради. Це, на вашу думку, справедливо? Маємо голову Миколаївської районної ради: вони виконують бюджет, у них погана екологічна ситуація у зв’язку із виробництвом на цементному заводі, але у них є “цукерка” – додаткові надходження до бюджету. Вони не мають соціальної напруги, знають, чим ризикують і що за це отримують”, – пояснює голова Буської районної ради Володимир Замроз.

Він переконаний, що будь-який голова райради зможе переконати людей підтримати співпрацю із “Шевроном”, якщо знатиме, що завдяки видобутку сланцевого газу матиме додаткові надходження до бюджету.

Чимало зауважень стосується екологічних проблем, головна з-поміж яких – утилізація використаної води. За інформацією голови “Бюро екологічних розслідувань” Дмитра Скрильнікова, сьогодні в Україні немає майданчиків для накопичення, утилізації чи переробки відходів. Тому варто чітко з’ясувати, як поводитимуться із використаними речовинами. Еколог звертає увагу на ще один дуже цікавий момент: “Шеврон”, як це випливає із тексту документа, не звітуватиме про облік використаних ресурсів. “Повинен бути окремий розділ, який передбачає облік використаних природних ресурсів. Тому що зараз є лише згадка про облік видобутих вуглеводнів, а передбачається, що оператор має право використовувати пісок, гравій, воду...” – розповідає Дмитро Скрильніков.

До того ж, каже він, компанію звільнили від сплати практично усіх податків, в основному екологічних, з яких наповнюються місцеві бюджети. Коли уряд лише узгоджував позиції із “Шевроном”, Верховна Рада серйозно попрацювала із законодавством, аби це стало можливим. 

До теми

Минулого тижня польська преса повідомила, що американській компанії ConocoPhilips вдалося домогтися стабільного видобутку сланцевого газу у Польщі. “Зі свердловини, яку пробурила фірма Lane Energy Poland (підконтрольна ConocoPhilips – “Пошта”), видобуваються вісім тисяч кубометрів газу на добу. Їх поки що не можна кваліфікувати як комерційні обсяги, але до сьогодні у жодній з європейських держав не вдалося досягти подібного результату”, – зазначає газета Rzeczpospolita.  Видання повідомляє, що свердловину, на якій видобувають газ, пробурили ще у червні 2011 року, а тестовий видобуток на ній розпочали 21 липня цього року. Цей етап триватиме два місяці. Раніше повідомляли, що вже у 2014-ому Польща планує розпочати комерційний видобуток сланцевого газу. За планами уряду, промисловий видобуток газу зі сланцевих порід у нас планують розпочати у 2017-ому році. Зараз існує три сценарії розвитку такого видобутку. Згідно з базовим сценарієм, Україна зможе видобувати близько 20 млрд кубометрів палива на Юзівській площі та ще близько 10 млрд на Олеській. Оптимістичний сценарій передбачає видобуток у “пікові” роки близько 50 млрд кубометрів газу.

““Пільговий” режим для інвестора передбачений не угодою, а законами: ще коли готувався цей проект, до законодавства внесли величезні зміни (і до Податкового кодексу, і до інших законів). Тому зараз варто пропонувати не стільки змінити угоду, скільки законодавство. Але, знову ж таки, у тексті угоди є норма, яка передбачає, що інвестор захищений від змін законодавства, які погіршують ситуацію”, – розповідає начальник Управління природних ресурсів та адміністративно-територіального устрою Львівської обласної ради Віктор Яцюк.

У розмові із “Поштою” він пояснив, що Кабінету Міністрів насправді достатньо змінити лише статтю у Законі “Про угоди про розподіл продукції”, аби обійти місцеву раду і передати право затвердження угоди парламенту або й зовсім його скасувати. Це могли зробити й раніше, але на тому, що все має бути за законом, наполягли американці. “Вони ж розуміють, що їм ще тут працювати і потрібно буде щодо багатьох питань домовлятися із місцевою владою”, – пояснює Яцюк, додаючи, що цю угоду таки приймуть, оскільки на це витратили вже чимало зусиль та грошей.

Натхненні успіхом – хай і частковим – франківських депутатів, їх тутешні колеги добиватимуться значних змін угоди: із тексту повинні викреслити згадки про компанію “СПК-Геосервіс”, “Шеврон” хочуть позбавити прав на компенсаційні витрати (це вже близько 2,7 мільйона доларів), зобов’язати компанію вести облік усіх ресурсів, платити “екологічні” податки. А ще депутати хочуть залишити за Україною право відмовитися від сланцевого проекту.