Кілька днів тому уряд прийняв рішення, яке може стати першим кроком до легалізації легких наркотиків. На засіданні Кабінету Mіністрів 28 серпня врешті прийняли першу в Україні Стратегію державної політики щодо наркотиків, яка пропонує залишити в спокої дрібних наркоманів і зосередитися на тих, хто виробляє і постачає їм задоволення.
Один із ключових пунктів стратегії – декриміналізація незначних злочинів, передусім тих, що передбачені 309 статтею Кримінального кодексу (незаконне виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту).
За офіційною статистикою Міністерства внутрішніх справ, по ній проходить половина усіх кримінальних справ у сфері обігу наркотиків. Більшість із тих, у кого виявили бодай кілька грамів заборонених речовин, просто садять. У першій половині 2013-го за цією статтею відкрили 11,4 тисяч кримінальних проваджень, за весь минулий рік – 29 тисяч.
За даними соціологічних досліджень, 35% першокурсників професійно-технічних училищ та 25% студентів вищих навчальних закладів мають досвід вживання наркотиків
У стратегії пропонують частіше вдаватися до альтернативних ув’язненню заходів. За розповсюдження наркотиків серед молоді – посилити покарання, за менші проступки – карати, але не так суворо: “визначитися з доцільністю депеналізації (відміна покарання, зокрема кримінального – “Пошта”) деяких діянь, пов’язаних із наркотиками, та декриміналізації окремих статей Кримінального кодексу України і внесення відповідних змін до законодавства із збереженням за цими діяннями статусу правопорушення”.
Це лише один із багатьох методів, якими добиватимуться відновлення моральної та фізичної чистоти українців. Агітація здорового способу життя, запобігання вживання наркотиків серед молоді, збільшення фінансування реабілітаційних послуг, удосконалення системи контролю за обігом наркотиків, розробка порядку тестування водіїв на наявність наркотиків в організмі і ще й спроба змінити ставлення до наркоманів у суспільстві.
Усе це, як очікують творці стратегії, дозволить до 2020 року зменшити на 20% кількість наркоманів, а на 30% – випадки смертності від передозування. “Ситуація, що склалася сьогодні у сфері обігу наркотиків, спричинена загальним високим рівнем вживання їх особами не за медичним призначенням, що становить 33 особи на 10 тисяч населення (у 2003-му році – 21 особа). За даними соціологічних досліджень, 35% першокурсників професійно-технічних училищ та 25% студентів вищих навчальних закладів мають досвід вживання наркотиків”, – йдеться у вступі до стратегії.
Якщо підліток до 21 року жодного разу не курнув, то у 90 випадках зі ста й не зробить цього ніколи
Але найцікавішими може виявитися запровадження у старшій школі обов’язкового огляду в нарколога. У документі, який прийняв уряд, можна знайти кілька натяків на це. Раніше цю ж ідею підтримали і у Міністерстві охорони здоров’я, і у Міністерстві освіти і науки. До прикладу, як свідчать результати дослідження “Стан та чинники здоров’я українських підлітків”, що було проведене Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка, близько 20% учнів 10-11 класів вживали марихуану або гашиш (16% – серед хлопців, 5% – серед дівчат). А через кілька років (на перших курсах університетів) таким досвідом можуть похвалитися уже 29% хлопців і 11% дівчат.
І ще одна цікава деталь. Рік назад МВС проводило операцію “Генофонд”: упродовж місяця перевіряли 17 тисяч шкіл. По її завершенні відзвітували: вилучили 30 кілограмів наркотиків і порушили 355 кримінальних справ. Цього року у МВС кажуть, що молодь перехворіла на моду на наркотики, хоч і досі є чимало тих, які експериментують із травами. Там впевнені, якщо підліток до 21 року жодного разу не курнув, то у 90 випадках зі ста й не зробить цього ніколи.
Коментарі
Олексій Душейко, керівник Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУ МВСУ у Львівській області:
– Наркозалежні особи – це хворі люди. Сьогодні, як у нашому управлінні, так і у самому МВС, зосереджують увагу на боротьбі зі збувачами, торгівцями. Не стоїть зараз питання боротися з хворими людьми, відловлювати наркоманів за півтаблетки чи за одну цигарку.
Тому ми повністю підтримуємо ці новації стратегії. Ми вже нічого не зробимо із хворою людиною…. Сам я не підтримую легалізації будь-яких наркотичних речовин. У нас ростуть діти і не хочу, аби, наприклад, моя дитина курила анашу, канабіс. Думаю, це не було б добре.
Що ж до підсумків роботи нашого управління, то за сім місяців цього року (станом на липень) вилучено більше 30 кілограмів наркотичних засобів. Це і героїн, і кокаїн, канабіс, опій, макова соломка, амфетамін. Так, нещодавно затримали громадянина, в якого вилучили 634 грами кокаїну. І ця справа вже направлена до суду. Були й випадки виявлення групи порушників, зокрема викрили чотирьох осіб, які займалися заготівлею, виробленням.
Роман Трохім, президент Всеукраїнського руху протидії наркоманії та наркокорупції:
– Я категорично проти легалізації будь-якого виду наркотиків. Завжди посилаються на інші країни, мовляв, європейський досвід, американський… Не треба на таке посилатися, у нас інший менталітет, у нас люди ласі до таких спокус. Якщо їм дати доступ до наркотиків, то це лише збільшить кількість наркоманів.
Натомість слід посилити відповідальність за торгівлю наркотиками. Я вважаю, що вона має бути максимальною. Світовий досвід показує, що найменше торгують наркотиками там, де встановлено максимально суворе покарання. Все-таки серйозне покарання лякає і не всі будуть зважуватися на це.
Водночас я проти декриміналізації 309 статті Кримінального кодексу. По-перше, я взагалі проти такого погляду, що наркозалежний – це лише хворий. Тобто якщо його визнавати хворим, то цим самим із нього знімається відповідальність за вчинки, поведінку.
Якщо хворий украв в когось гаманець, то він же хворий, що ж ти поробиш. Це хворий, це не злочинець. Думаю, це неправильно. І те, що можуть дозволити зберігати до десяти доз наркотиків для власного споживання…, то уявіть собі, йде наркоман і в кишені несе дев’ять доз героїну. Ось його затримали, а він каже: “Так, це я для себе, це я особисто вживаю”. А тому, що він хворий, то міліція ще й не може вияснити, де він то взяв. Десь же він його купив, хтось же це продав. А як у такому випадку поставитися до поняття “пригостив”, “подарував”?
Один наркоман пригостив іншого – це що, поширення наркотиків чи ні? Тобто тут дивний підхід, в якому зацікавлені лише ті, хто на цьому заробляє гроші. Це не вигідно і для наркомана. Поясню чому. Це людина залежна, оскільки споживає наркотики, і якщо він знає, що за це можлива кримінальна відповідальність, що вони заборонені для вживання, то у нього є вибір: він може боротися, може спробувати виправитись, звернутися до реабілітаційних центрів, щоб шукати вихід.
Потрібно забезпечити достойну роботу реабілітаційних центрів, релігійних. Але на це досі не виділяють ніяких коштів, натомість відправляють на замісну терапію, де дають метадон та інші наркотики, якими підгодовують наркоманів.