Сьогодні на території Польщі налічується понад 60 незаконно встановлених пам'ятних знаків героям УПА. Останній з них спричинив шквал обурення серед поляків

Несподівану знахідку виявили лісники на горі Хрещата, неподалік села Команьча в Низьких Бескидах (Польща). Там "виросло" сім залізних хрестів та бетонний монумент із тризубом та написом двома мовами - польською та українською: "У пам'ять воїнам УПА, котрі полягли 23.01.1947 в бою із вояками Війська Польського, обороняючи підземний шпиталь. Вічная пам'ять. Товариші по зброї". Як стверджують представники польської влади, зокрема уряду Підкарпатського воєводства, ніхто на встановлення цього монумента дозволу не надавав. Припускають, що елементи пам'ятника принесла в рюкзаках (висота гори Хрещата - 1000 м) група канадських туристів українського походження. У зв'язку із новою знахідкою, Польща, ймовірно, знову розпочне опис усіх нелегальних пам'ятних знаків на території Підкарпаття, поставлених на честь УПА. 2006 року їх було близько 60-ти.

Як повідомили "Пошті" з достовірних джерел, від­криття пам'ятника на Хрещатій, причому за участю гостей із Канади, США, Польщі та України, відбулося ще 16 вересня 2007 (!) року. Проте польська влада помітила знак лише нещодавно. Ймовірно, тому, що він розташований у місці, де рідко бувають туристи.

Зрештою, докладний фотозвіт про подію подає воєнно-історичний інтернет-форум "Military Ukraine". На горі Хрещата, що на Лемківщині, у 1940-х роках був найбільший підземний шпиталь УПА завдовжки 30 метрів, де лікували хворих та поранених українських повстанців. За переказами старожилів, там були місця для охорони, діяли млин, пекарня, майстерні з ремонту зброї, взуття, одягу. За історичними свідченнями, 23 січня 1947 року шпиталь викрили. Під час оборони загинули більше як 30 вояків УПА. Вже в наші часи місце, де була військова лікарня, відшукали. За інформацією очевидця події, пам'ятний знак виготовили в Перемишлі за добровільні пожертви укра­їнців. Минуло більше року, перш ніж український пам'ятний знак помітила польська влада і він спровокував широкі дискусії про демонтаж українських пам'ятників у Польщі.

Згідно з чинним польським законодавством, всі такі пам'ятники підлягають демонтажу. Про це "Пошті" нагадав речник уряду Підкарпатського воє­водст­ва Вєслав Бек. "Не має значення, хто встановив пам'ятний знак - поляки чи представники будь-якої іншої національності. Якщо він зведений незаконно, його потрібно демонтувати, якщо не було виконано всі необхідні правничі процедури для встановлення таких пам'ятників", - коментує "Пошті" ситуацію пан Бек. Однак українці не згідні з такою позицією сусідів.

"Цей пам'ятник українці поставили своїми силами. Він нікого не ображає і не принижує, а лише вказує на місце, де загинули вояки УПА. Я переконаний, що українська спіль­нота в Польщі мала би зараз втрутитися в дискусію і не дозволити знести цей пам'ятник. Але і польська влада не повинна цього робити навіть з морально-етичних міркувань. Адже це колишні українські терени і ці вояки захищали свою землю", - розповів "Пош­ті" Михайло Шпак, голова Самбірського товариства "Лем­ківщина", радник міського голови Самбора, один з учасників відкриття пам'ятника на горі Хрещатій.

Суб'єктивний погляд

Володимир В'ятрович, дослідник УПА, кандидат історичних наук, директор Державного галузевого архіву СБУ

Діяльність УПА на території нинішньої Східної Польщі була дуже активною. Почалася вона у 1944 році. Найактивніший період боротьби припав на 1945 -1947 роки. Це пов'язано з тим, що польський уряд почав насильне виселення українців з їхніх етнічних земель. Українська повстанська армія стала на захист цивільного населення, яке активно підтримувало повстанців. Молоді люди, які опинилися на межі виселення, часто робили вибір на користь УПА. Отже польська влада сама породила і підсилила діяльність армії на цих теренах. Закінчилася повстанська боротьба у 1947 році після проведення операції "Вісла". Далі не було ні можливості, ні сенсу її продовжувати. Але це була одна з найяскравіших сторінок в історії УПА. Тому цілком закономірно, що на цих теренах з'являються пам'ятні знаки. Було б логічно, щоб вони були легальними, як легальними є пам'ятники загиблим полякам на території України. Тим паче, що там є численні поховання і вояків УПА, і цивільного населення.

Українці пояснюють "нелегальність" пам'ятників тим, що більшість офіційних прохань про дозвіл відкриття того чи іншого пам'ятного знака закінчувалася відмовою. Українська громада в Польщі вважає, що справи гальмує передусім секретар Польської ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджей Пшевознік. Не заперечує цього і голова  Об'єднання українців у Польщі Петро Тима.

"Часто в Польщі всі пам'ятні знаки загиблим українцям намагаються пов'язати з вояками УПА. Тут діє підміна понять. Дехто свідомо на цьому спекулює. Загалом у встановленні пам'ятників українцям, не лише воїнам УПА, на території Польщі є декілька проблем. По-перше, потрібна згода місцевих органів самоврядування та місцевого населення. По-друге, складно погодити написи, які мають бути на пам'ятниках. Часто діють подвійні стандарти. Наприклад, зараз видали указ демонтувати пам'ятник жертвам УПА в Перемишлі, який зображає дітей, прив'язаних колючим дротом до дерева, оскільки доведено, що історично він неправдивий. Але поляки указ сприйняли негативно і трактують його як спробу недопустити увіковічення поль­ських жертв на Волині. Водночас українські пам'ятники вони намагаються якомога швидше знести", - розповів "Пошті" Петро Тима.

У той же час в коментарі польському виданню "Rzecz­pos­politа" Анджей Пшевознік зазначив, що в Польщі є близько 100 пам'ятних для українців місць, тоді як лише на Волині їх налічується близько трьох тисяч. Та, за словами Петра Тими, не всі українські пам'ятники воякам УПА є незаконними.

"Частина пам'ятників поставлена у місцях масових поховань вояків УПА. Згідно з польським законодавством, там можна ставити пам'ятні хрести. Наприклад, у липні 2000 року в місцевості Пікуличі останки вояків УПА було перепоховано на місцеве військове кладовище. Там є відповідний знак", - розповів пан Тима.

Чи будуть намагатися українці легалізувати пам'ятний знак на Хрещатій та десятки інших - наразі невідомо. Та схоже на те, що демонтаж пам'ятника на Хрещатій - справа лише часу. Днями Анджей Пшевознік підписав відповідне рішення, наразі воно надійшло до уряду Підкарпатського воєводства як виконавчого органу, - повідомив "Пошті" Вєслав Бек. Уряд скерує його далі до війта громади Команчі, в підпорядкуванні якого - і гірський масив Хрещатої.