ДНУ “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” Міносвіти і науки України 12 серпня уклав низку угод про видання підручників загальною сумою 85,93 млн грн. Про це повідомляють у “Віснику державних закупівель”, зазначають “Наші гроші”.

Так, половину підрядів отримали ТОВ “Видавництво “Генеза” (24,81 млн грн) і ТОВ “Видавничий дім “Освіта” (28,55 млн грн). Найдорожчими виявились підручники для шкіл із навчанням іноземними мовами, наклади яких становлять кількасот екземплярів.

Підручник “Літературне читання. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас” коштуватиме понад 607 грн, “Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас” – понад 571 грн за екземпляр. Наклади цих підручників становлять 198 екземплярів.

Разом з тим ціна на них перевищує обіцяну Міністерством освіти та науки, якому нібито вдалося зменшити вартість малотиражних підручників порівняно з попередніми роками. “Для порівняння: вартість найдорожчого підручника мовами національних меншин у 2013 році становить лише 365,64 гривні, коли, приміром, вартість підручника з біології мовами національних меншин у 2009 році становила 870,50 гривень”, – повідомила прес-служба МОН.

Високу ціну на малотиражні підручники у МОН пояснили тим, що їх виготовлення “складається не тільки з витрат на папір, картон, плівку та поліграфічні роботи, а ще й з редакційних та видавничих (авторські гонорари, розроблення оригінал-макетів, художні та редакційні витрати). Усе вищесказане щодо кожного підручника розподіляються на загальний наклад (тираж, обсяг) підручників, які закуповують. Тобто чим менший тираж, тим більший відсоток витрат у загальній вартості підручника”.

Нагадаємо, що перевірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти в 2010-2011 роках, коли Міністерство очолював Дмитро Табачник, виявила наступне: видавництва, яким Мінсовіти замовляло видання підручників, замовляли поліграфічні послуги харківського ТОВ “Побутелектротехніка” Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк у реальних типографіях, залишаючи собі 60-85% від загальної суми виділених Міністерством коштів.