Вже кілька українських делегацій побували у Штатах, аби подивитися, як виглядають місця видобутку нетрадиційних вуглеводнів. Чимало з них (звичайно, насамперед це стосується політиків) їдуть, вже маючи наперед сформовану позицію та враження, які згодом намагаються більш-менш переконливо обґрунтувати. Охорона здоров’я – у коротенькому переліку тем, які дійсно хвилюють виборців. Залишається сподіватися, що з вітчизняними експертами-екологами ситуація зовсім інша.
Вчора у Львові представники українських екологічних організацій розповідали, чому вони проти видобутку сланцевого газу навіть після побачених під час поїздки в США ідеальних картинок.
“Я ще більше переконалася: в Україні цього не потрібно робити. Юзівська ділянка (Харківська та Донецька області) – це території, які вже зараз мають серйозні тектонічні розломи, що утворилися у результаті попередньої діяльності – видобування вугілля, нафти і газу. Ці розломи сягають двох тисяч метрів”, – розповідає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Вона впевнена: гідророзриви розширять ці розломи ще більше, відтак рівень підземних вод зменшиться. “Ми загубимо назавжди ці горизонти підземних вод”, – додає еколог.
А от у Львівській та Івано-Франківській областях головна проблема пов’язана не з цим. “На Олеській ділянці інша ситуація: тут великі території мають під землею карсти – дуже водопроникні породи, нестійкі та вразливі. В Америці ніде у карстах не видобувають сланцевий газ. Там всі фірми цього просто уникають”, – пояснює Тимочко.
Україна – єдина країна в Європі, яка абсолютно не вживає заходів для енергозбереження
Одне з ключових проблемних питань – способи утилізації використаної під час гідророзриву води. Її або очищають, роблячи придатною бодай для промислового використання, або просто зливають. За словами Олени Міскун, експерта Національного екологічного центру України, попри тривалий досвід видобутку сланцевого газу, ця проблема не вирішена і в США.
“Для мене шокуючим відкриттям було те, що в Америці досі не придумали, що робити із тією рідиною для фрекінгу (англомовна назва гідророзриву – “Пошта”). Найкращим рішенням стало захоронювати рідину для гідророзриву під землю. Там є дуже багато порожніх свердловин, на яких раніше видобували нафту і газ. В них закачують цю рідину та просто слідкують, аби вона не розливалася, контролюють тиск. Коли свердловина наповниться водою, її закривають, ставлять цементну пробу та залишають – більше ніякого моніторингу”.
Альтернативи сланцю
До речі, одна з вимог екологів – здійснити прискіпливу, серйозну експертизу, яку не проводили ні в Америці, ні в Україні. Якщо вірити голові парламентського екологічного комітету Ірині Сех, вже сьогодні люди з Харківської області скаржаться, що в їхніх колодязях почорніла вода. Звинувачують у цьому, як не важко здогадатися, компанію Shell, що збирається видобувати на сході газ ущільнених пісковиків.
Зараз у тексті угоди із Chevron екологічним питанням присвячено всього кілька сторінок. “Ця демагогія на екологічні теми просто вражає, особливо якщо враховувати, що на 260 сторінках дуже чітко прописані інтереси інвестора, є відмова держави від будь-яких прав на цій ділянці на 50 років, заборонено розголошувати інформацію перевірок упродовж ще п’яти років після того, як ці компанії підуть з території України”, – розповідає Тетяна Тимочко. На її переконання, Україна мусить відмовитися від розробки сланцевих родовищ, зосередившись натомість на альтернативних джерелах та на економії енергії.
В Івано-Франківській та Львівській облрадах тільки створили робочі групи, що вивчатимуть угоду із Chevron
“Україна – єдина країна в Європі, яка абсолютно не вживає заходів для енергозбереження. Коли ми в Америці розказували спеціалістам, що наша держава на одну одиницю ВВП витрачає у чотири рази більше енергії, аніж в Європі і загалом у світі, вони були шоковані. Запитували: “Чого ж ви шукаєте інші джерела енергії, якщо у вас головне не використане?”. А ще Тимочко впевнена: конгрес США ось-ось ухвалить закон, який дозволятиме Штатам експортувати енергоресурси.
“У Пенсильванії дуже багато газу. Вони хочуть його експортувати як скраплений газ. Серед європейський держав, у які вони хочуть привезти цей газ, найпершою є наша, адже ми найбільше його потребуємо. Отже, нам треба просто почекати, поки конгрес ухвалить рішення. Такий газ точно буде дешевшим, ніж російських”, – додає голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Депутати взялися за угоду
В Івано-Франківській та Львівській облрадах тільки створили робочі групи, що вивчатимуть документ. Тетяна Тимочко, яка увійшла до івано-франківської групи, запевняє: екологи переконуватимуть депутатів обох облрад не ухвалювати цю угоду. “Ми виступаємо за скасування угоди із компанією Shell і також будемо закликати депутатів Франківської та Львівської обласних рад не голосувати за неї”. У сусідній області фінальне обговорення угоди відбудеться під час сесії 23 серпня. Голова Львівської облради не так давно заявляв, що місцеві депутати за це питання візьмуться не раніше ніж восени.
У вівторок під час засідання екологічної комісії депутати затвердили тільки склад робочої групи, яка чи то виправлятиме текст угоди із Chevron, чи то обмежиться обговоренням. “У нас є рішення сесії, відповідно до нього створено робочу групу, яка й вивчатиме цю угоду. До неї увійдуть не лише депутати, а й експерти, науковці, зокрема представники міжнародної екологічної організації “Екологія. Право. Людина”, керівник ГО “Бюро екологічних досліджень” Дмитро Скрильніков... Всього п’ять-шість експертів”, – розповів “Пошті” голова комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації ЛОР Олексій Балицький.
“Чого ж хочуть депутати? Я можу висловити свою позицію: аби наважитися на такі серйозні речі, краще сім разів відміряти, ніж один раз відрізати. До цього треба ставитися обережно, і я б не ухвалював поспішних рішень”, – додав він.
Нагадаємо, згідно з постановою уряду, місцеві ради мають узгодити текст угоди із американцями до 24 серпня.